Ті, хто віддав життя за Україну: згадуємо фастівчан, які загинули на війні у 2022 році

Юлія Шпакович Головна редакторка

28 грудня 2022 14:14

Для кожної громади загиблий воїн – це справжній Герой, який ціною власного життя дав можливість нам жити тут і зараз. Наприкінці цього страшного для усіх 2022-го, давайте згадаємо тих, кого вже немає з нами. Тих людей, які залишили домівки і не вагаючись стали на захист всієї України, своїх рідних та зовсім незнайомих їм людей.

ФастівNews.City поіменно згадає земляків, щоб їх імена закарбувалися у пам’яті кожного з нас. Вічна пам'ять полеглим героям Фастівщини!

Юлія Антоненко

46-річна Юлія Антоненко прослужила в армії майже три роки. Пішла захищати Батьківщину за власним бажанням. У перші дні повномасштабної війни обороняла Київ. 28 лютого снаряд окупантів потрапив у гуртожиток у Білій Церкві, де перебувала жінка. Тепер з неба вона оберігатиме своїх батьків, 26-річного сина, невістку та онучку Аріну.

Сергій Олексієнко

Сергій завжди вирізнявся мужнім характером та силою духу. В період з 2015-2016 рр. перебував у зоні проведення АТО – боронив рідну країну. Після повернення з війни, ніс службу у військовій частині Василькова. 1 березня майор Сергій Олексієнко героїчно загинув під час виконання бойового завдання по захисту незалежності та територіальної цілісності України від російських окупаційних військ.

Тимофій Рудяк

Йому було 42 роки. Кіборг, лейтенант, депутат Фастівської районної ради, військовослужбовець, який ще на початку російського вторгнення відправився боронити кордони рідної країни. Пройшовши пекло АТО, в перший день широкомасштабного вторгнення росії в Україну став на захист держави. У запеклих боях за Київську область загинув смертю хоробрих на Макарівщині 11 березня. Тимофій Рудяк – патріот, розвідник, десантник, отаман Фастівського козацького куреня.

Сергій Кривобок

8 квітня у бою із ворогом на Харківщині загинув фастівчанин Сергій Кривобок. Він був приватним підприємцем, з-поміж інших вирізнявся доброю вдачею. Завжди вірив в Україну, тому одним з перших без роздумів відправився захищати свою землю. Герою було 49 років.

Олександр Кудь

38-річний Олександр Кудь загинув смертю хоробрих, захищаючи волю та незалежність України під час дії воєнного стану. Олександр народився у Фастові 8 грудня 1983 року. Коли в Україні почалася повномасштабна війна, відразу пішов добровольцем захищати рідну землю. Загинув 10 квітня на Донбасі. У Олександра залишилася дружина і четверо дітей.

Максим Харлан

Захищаючи Україну від ворога, у бою за незалежність рідної країни, 12 квітня на Сумщині загинув фастівчанин Максим Харлан. Захиснику було 28 років... Мужній, сильний, принциповий, надзвичайно порядний і людяний. Він боронив рідну землю з щирою вірою в Бога і стверджував, що правда завжди має перемагати.

Михайло Петлюк

Захисник міста та України Михайло Петлюк поповнив ряди Небесного війська. У перші дні широкомасштабного вторгнення рф в Україну записався до лав батальйону територіальної оборони. Був щирим та відповідальним. Перебуваючи на посту та виконуючи бойове завдання, ціною власного життя врятував побратимів. А сам, отримавши тяжке поранення, загинув…

Андрій Сидоренко

Під час оборони Маріуполя героїчно загинув Андрій Сидоренко, офіцер полку «Азов». Він пліч-о-пліч боронив Марік разом з двома своїми рідними братами. Андрій Сидоренко – випускник фастівського ліцею, у 2014 році добровольцем пішов захищати схід України від російської навали. Вступив до полку «Азов» і всі ці 8 років воював за територіальну цілісність України. Два роки тому він одружився і мріяв про дітей з коханою дружиною...

Сергій Кокін

14 травня на Луганщині смертю хоробрих загинув Сергій Кокін. Захисник народився на Далекому Сході 1966 року. Проживав у м. Луганськ. 2014 року переїхав до Фастова. Події кінця лютого 2022 року не залишили Сергія байдужим. І він одним із перших став до лав територіальної оборони Львова. На початку квітня за розпорядженням командування відправився на передову. У бою за рідну Луганщину, поблизу с. Золоте, загинув смертю хоробрих та будучи вірним присязі.

Дмитро Черненко

Захищаючи незалежність України, на «Азовсталі» у Маріуполі загинув фастівчанин Дмитро Черненко. Йому було 27 років. У 2014 році, з перших днів утворення батальйону «Азов», вступив в його ряди. Разом з побратимами обороняв Донбас, потім - Маріуполь. Дмитро був дуже доброю, світлою людиною. Він всім завжди допомагав. Посміхався, як би не було важко. Любив дітей. Він хотів повернутися додому. Тут його чекала дівчина. Дмитро до останнього сподівався, що їх врятують.

Юрій Ільїн

Юрій Ільїн захищав Україну від початку російсько-української війни ще з 2014 року. Неодноразово переукладав контракт зі Збройними силами України, а на початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну був на передовій. Загинув у бою на Луганщині. Юрій Ільїн на позивний «Узбек» у квітні з побратимами відзначив 45-й День народження. Був веселий, життєрадісний, добрий. Загинув у бою смертю хоробрих …

Артем Максюк

21-річний десантник Артем Максюк загинув 28 квітня на Харківщині під час виконання бойового завдання. У його БТР влучив ворожий снаряд. Досягши повноліття, Артем мав відвагу і мужність, щоб прийняти самостійне рішення піти до ЗСУ та обороняти свою Батьківщину. У 2020 році Артем підписав контракт на проходження військової служби у Збройних силах України.

Ігор Кушнір

Ігор Кушнір був гранатометником військової частини А4066. Розуміючи, що війна закінчиться не скоро і країні потрібні досвідчені Захисники, підписав контракт із ЗСУ та вирушив на схід країни. Ігор знав, що таке бойові дії, адже боронив Україну 2014-го у зоні проведення АТО. Загинув під час артилерійського обстрілу біля м.Словянськ.

Віктор Михайлов

Віктор Михайлов стояв на захисті країни ще з 2015 року. Вправно ніс службу до 2022 -го, демобілізувався. А коли російській війська наступали на столицю, знов пішов захищати Україну. Наприкінці березня, обороняючи Київ, внаслідок обстрілу артилерією, загинув під час виконання службового обов’язку.

Руслан Надточій

Фастівчанин Руслан Надточій віддав своє життя за Україну. 24 липня він загинув під час виконання бойового завдання. Руслан Павлович народився 19 вересня 1983 року. Після повномасштабного вторгнення росії в Україну, став на захист Батьківщини. Був гранатометником. Загинув внаслідок обстрілів ворожими РЗСО «Град». Вдома на Руслана чекала дружина, син та мама.

Павло Лєбєдєв

До лав Небесного війська став мешканець нашого міста, Захисник Павло Лєбєдєв. Не зважаючи на те, що Павло народився в Казахстані, а середню освіту отримав в росії, він знав – правда за Україною. І тому пішов захищати її землі від вторгнення. Загинув в Бахмутському районі.

Віталій Крук

Віталій Крук знав: Україну потрібно берегти як неньку. Тому 2015 року відправився на схід, захищати кордони рідної держави. Після широкомасштабного вторгнення воював у складі 46-го окремого штурмового батальйону "Донбас", 54 ОМБр. Завжди переймався долею країни, ніколи не стояв осторонь процесів, які відбувалися в державі. Тому 2015 року брав участь в АТО – захищав Україну. Загинув, отримавши важкі поранення.

Руслан Степура

23 серпня на Донеччині під час виконання бойового завдання загинув старший сержант, фастівчанин Руслан Степура. 2014 року, в період Революції Гідності, був активним її учасником. Разом із однодумцями створив та координував Фастівську самооборону. Під час повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого, одним із перших став до лав ЗСУ та відправився на передову боронити рідну державу. 23 серпня 2022 року героїчно загинув.

Андрій Калашніков

За кілька днів до смерті Андрія Калашнікова нагородили подякою «за сумлінне виконання військового обов’язку по захисту територіальної цілісності держави, вірність військовій присязі в ході відсічі російської агресії на території Донецької області». Син, батько, друг, кум, побратим. На нього завжди можна було покластися. Він був справжній і постійно жартував, навіть коли гірко на душі. Він пройшов пекло на Сході. Але Бог відміряв йому лише 42.

Сергій Ярмоленко

Сергій Ярмоленко, незважаючи на юний вік, був справжнім Захисником. Коли російські війська ступили на землі Київщини, першим пішов захищати своє селище у рядах територіальної оборони. В липні вступив до лав Збройних сил України. Маючи досвід військової (строкової) служби, одним із перших поповнив ряди Тероборони Борової, а в липні став до лав ЗСУ. Маючи стальний характер, був дуже доброю людиною, завжди приходив на допомогу усім, хто її потребував. Вдома Сергія усі називали Сонечком. Він був єдиним сином у матері.

Максим Данилюк

26-річний фастівчанин Максим Данилюк поклав своє життя захищаючи волю й незалежність України на Донеччині. Відважний, сміливий, відданий син свого народу протистояв ненависному ворогові до останнього подиху. Під час повномасштабного вторгнення рашистів добровольцем пішов до лав Збройних сил України на посаду старшого майстра ремонтної майстерні артилерійського озброєння.

Максим Гальопа

У боях за Батьківщину, смертю хоробрих, загинув фастівчанин, Захисник, військовослужбовець Максим Гальопа. Цей молодий хлопець був у одній із найгарячіших фронтових точок. Тепер йому назавжди 25. Максим був веселим та комунікабельним, мав багато друзів. Вдома на Героя завжди чекала дружина, мама та уся велика родина.

Євген Патичук

Євгеній Патичук

7 місяців безперестанних пошуків, безмежна надія та… біль від утрати. У жовтні ідентифікували тіло загиблого Героя Євгенія Патичука, який віддав життя у бою за рідну землю, обороняючи Київщину. Він обороняв Україну ще з 2014 року – брав участь в АТО. Коли ворог пішов на Київ 24 лютого, бригада, в якій служив Євгеній Патичук, брала участь в боях на передовій. Разом з побратимами звільняв від рашистів Київщину. 7 березня у жорстокому нерівному бою загинув.

Микола Перчинський

14 жовтня, у день великого церковного свята, ворог нещадно обстрілював позиції українських захисників. Мужньо захищаючи країну від рашистів, смертю хоробрих загинув Захисник Микола Перчинський. У нього вдома залишилися троє діток. Мужній Захисник, який в перший день широкомасштабного вторгнення записався до територіальної оборони та стояв на захисті міста і громади. Пізніше став до лав Збройних сил України та боронив державу на східних рубежах.

Ярослав Кузьменко

«Якщо ми не поїдемо, ворог прийде до нас», - сказав дружині Ярослав Кузьменко та відправився боронити Україну на східних її рубежах. Не бажаючи віддати ворогу і сантиметра української землі, 14 жовтня, мужньо обороняючи позиції та захищаючи побратимів, загинув смертю хоробрих. Був поліцейським. На третій день після початку широкомасштабного вторгнення у складі тероборони, возив фастівчанам пальне з небезпечного на той час Борисполя. А пізніше відправився на східні рубежі боронити Україну там.

Володимир Овчаренко

На початку повномасштабного вторгнення Володимир став на захист України, записавшись до тероборони столиці. Був поранений у бою під Гостомелем - отримав контузію. Пролікувався - усього 6 днів, і вступив до лав Збройних Сил України. Обіймав посаду кулеметника. 4 жовтня, захищаючи Батьківщину, загинув під Бахмутом. У Володимира залишилися мама, бабуся, брат, який теж боронить Україну в лавах ЗСУ, сестра та маленький син.

Олександр Сивоконь

22 жовтня у нерівному бою з противником, мужньо боронячи рідну землю на Бахмутському напрямку, загинув смертю Героїв фастівчанин Олександр Сивоконь. Маючи військовий досвід, він на початку широкомасштабного вторгнення добровольцем став до лав Збройних сил України та захищав рідну державу. Морський піхотинець, служив у 80-й бригаді. Користувався авторитетом серед побратимів, був справедливим та завжди знаходив слова підтримки для тих, хто їх потребував.

Сергій Бурковський

У результаті ворожого мінометного обстрілу, виконуючи військовий обов’язок, на Донеччині загинув Сергій Бурковський. У нього залишилися двоє діток. Як і багатьох мужніх чоловіків, події 24 лютого змусили Сергія взяти до рук зброю. Він пішов до військкомату та став до лав територіальної оборони. Коли рашисти відступали з Київщини, боронив Україну на сході. Загинув 3 листопада на Донеччині, до останнього подиху захищаючи рідну землю.

Петро Коваль

Українська незалежність омивається кров’ю наших Захисників… Ворожа міна вбила мешканця Фастова Петра Коваля. Солдата батальйону територіальної оборони, який захищав кордони рідної держави на Донеччині. Спочатку захищав Київщину, потім вирушив на схід – туди, де потрібна чоловіча сила та мужність, вправність та безстрашність. 3 листопада у результаті ворожого мінометного обстрілу загинув, виконуючи завдання оборони.

Олександр Стасюк

Небесне військо поповнив мешканець Фастова, тато трьох діток Олександр Стасюк. Тепер він, Воїн Світла, боронитиме рідну державу з Небес. З першого дня війни став на захист Батьківщини в лавах територіальної оборони м. Києва. З червня пішов добровольцем до Збройних Сил України, обіймав посаду стрільця. Під час бойових дій був контужений. Однак, пролікувавшись, знову повернувся на фронт – захищати рідну землю. Загинув смертю хоробрих 3 листопада на Донеччині в результаті мінометного обстрілу.

Віталій Сорокін

Обороняючи Україну, у війні з росією загинув 26-річний донеччанин Віталій Сорокін, родина якого зараз проживає у Фастові як внутрішньо переміщені особи. Ніс службу в 8 окремому гірсько-штурмовому батальйоні 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Виконував бойові завдання, обороняючи Україну. Захищаючи рідну землю, загинув смертю хоробрих.

Андрій Заїка

Фастівчанин Андрій Заїка 17 днів боровся за життя... А 24 листопада став до Лав Небесного війська. Воїн був поранений під Бахмутом та перебував у госпіталі. У нього залишилися дружина та двоє дітей. Служив у складі 53-ої окремої мотострілецької бригади імені Володимира Мономаха 1-го стрілецького батальйону. Очолював взвод зв'язку у званні «старший сержант». Під час виконання бойового завдання, обороняючи кордони рідної країни, 7 листопада під Бахмутом отримав тяжкі поранення.

Володимир Савенко

Захищаючи Батьківщину на Бахмутському напрямку, виявивши стійкість та мужність, у бою з ворогом фастівчанин Володимир Савенко загинув. Йому було 39 років. Після тяжких втрат – Володимир за своє життя поховав маму, тата та сестричку – Герой знайде спокій на небесах. Та неодмінно боронитиме фастівчан та усіх українців разом з іншими воїнами Небесного війська.

Олександр Коровкін

На війні, обороняючи кордони рідної держави, захищаючи її від ворога, загинув мешканець Фастова Олександр Коровкін. Йому було лише 30 років. У нього залишилися двоє діток. Олександр був вправним військовослужбовцем – стрільцем кулеметного взводу, добрим другом, надійним побратимом. Загинув 14 грудня 2022 року у боях під Вугледаром.

Петро Чехович

Петро Чехович — один з тих, хто пішов захищати Київщину вже на третій день війни. Він працював слюсарем з контрольно-вимірювальних приладів та автоматики у регіональній філії «Південно-Західна залізниця», мешканець Фастівщини. Воїн опинився на лінії вогню російських терористичних військ у Копилові й — загинув. Йому було і буде тепер завжди лише 38 років.

Віталій Ткачук

23 березня загинув Віталій Ткачук, захищаючи нашу землю від російських окупантів. Відтепер своїх донечок, дружину, маму, рідних, усіх фастівчан та українців Віталій оберігатиме з небес. Героя знали як чудового тата і чоловіка, прекрасного сина, незамінного товариша та вправного спеціаліста.

Артем Лозниця

При виконанні службових обов’язків територіальної оборони Фастівської громади у квітні загинув 27-річний Артем Лозниця. Він був мешканцем Борової.

Ігор Тростянка

Захищаючи Україну від ворога, на Сумщині загинув мешканець села Клехівка Ігор Тростянка. Фастівська громада мужнього воїна проводжала в останню путь у травні.

Петро Жук

У жовтні 2022-го загинув Захисник, військовослужбовець 40-ї бригади, мешканець Мотовилівки Петро Жук. Петро був багатодітним батьком, виховував 5 діток, також був глибоковіруючою людиною. Однак, навіть попри релігійні переконання, знав, що мусить захищати Україну, тому пішов до лав Збройних сил України. Виконуючи завдання, потрапив в аварію та загинув на місці.

Олександр Руденко

23 травня Олександр пішов захищати Україну – вступив до лав батальйону територіальної оборони. Під час виконання службових обов’язків 10 серпня отримав смертельне поранення, несумісне з життям. Був надзвичайно добрим, відважним і життєрадісним. Завжди готовий прийти на допомогу.

Сергій Денисюк

Сергій Денисюк народився 14 грудня 1979 року, навчався та закінчив Фастівську школу №1. Проходив службу у Василькові та Дніпропетровську. Працював на Дарницькому вагоноремонтному заводі. 5 червня на Донеччині, захищаючи свободу та незалежність України, під час артилерійського обстрілу, солдат Сергій Денисюк загинув.

Євген Тищенко

Тищенко Євген (Хмара) після початку російсько-української війни відразу відправився боронити рідну землю. Під час революції Гідності вступив до Козацької сотні. Усі 8 років був на передовій, а в ті короткі періоди, коли повертався додому, завжди організовував молодь та актив селища Борової - займався громадською роботою. 9 червня під час виконання бойового завдання Герой загинув смертю хоробрих.

Микола Малашук

24 лютого ворог ступив на Київщину. Микола першого ж дня пішов добровольцем до Правого Сектора. І майже відразу, 10 березня, став до лав Національної Гвардії України. 13 грудня у нерівному бою з ворогом на Луганщині загинув смертю хоробрих. Герою було лише 30 років.

Читайте також: Підсумки року: чому 2022-й навчив сильних та непереможних фастівчан