У ніч проти суботи, 6 грудня 2025 року, Фастів зазнав масованої комбінованої ракетно-дронової атаки з боку російських військ. Головною ціллю ворога стала критична залізнична інфраструктура: внаслідок влучань серйозних руйнувань зазнали будівля залізничного вокзалу, моторвагонне депо та сама вузлова станція Фастів, що спричинило пожежі та пошкодження приміського рухомого складу.
Руйнування Фастівського вокзалу стало для міста великою втратою. Це була не просто транспортна споруда, а місце, пов’язане з історією міста та особистими спогадами багатьох поколінь фастівчан.
Водночас майбутнє відновлення дає Фастову можливість не просто відбудувати зруйновану будівлю, а переосмислити весь вокзальний простір - від самої споруди до привокзальної площі та прилеглої території.
Яким може бути вокзал, якщо врахувати потреби міста, сучасні вимоги до безпеки та безбар’єрності й водночас зберегти зв’язок з історією Фастова?
Частина ідей, викладених у цьому матеріалі, сформована на основі проведеного дослідження громадської думки щодо майбутнього Фастівського вокзального комплексу та прилеглої території.
Вокзал, який упізнають як Фастів
Для Фастова вокзал має особливе значення. Місто розвивалося навколо залізниці, а сама вокзальна будівля стала частиною його образу. Колони, високі стелі, ліпнина, великі вікна, мармур та інші характерні елементи старого вокзалу залишилися в пам’яті мешканців. Водночас майбутня будівля не обов’язково має бути буквальним відтворенням попередньої.
Історичний образ можна переосмислити через сучасні матеріали, пропорції, декоративні елементи, освітлення та мистецькі рішення. Таким чином, нова архітектура може зберегти впізнаваність старого вокзалу, але водночас належати вже сучасному Фастову.
У баченні майбутнього простору можуть знайти місце й символи самого міста: козацька спадщина та постать Семена Палія, залізниця, Акт Злуки, музейний вагон, герб і прапор Фастова, історичні будівлі та пам’ятки. Є й менш офіційні образи, які асоціюються з містом у його мешканців, лелеки, річка Унава та інші локальні деталі.
Важливо, щоб людина, яка вперше приїжджає до Фастова, могла відчути особливість міста ще на пероні.
Не лише красивий, а й зручний
Вокзал має не лише повертати приємні спогади про минуле. Передусім це має бути надійна, безпечна і функціональна споруда для людей, які користуватимуться нею щодня.
Історичний вигляд має значення, особливо для міста з такою залізничною історією, як Фастів. Але сучасний вокзал - це ще й чисте місце, де можна нормально посидіти, очікуючи на потяг. Зарядити телефон. Випити кави. Скористатися туалетом. Зайти з дитячим візком. Проїхати з валізою. А для когось - самостійно дістатися до поїзда на кріслі колісному.
Саме з таких, на перший погляд, простих речей і складається якість громадського простору.
Проведене дослідження громадської думки показало, що бачення майбутнього вокзалу значно ширше за саму будівлю. Його хочуть бачити сучасним, зручним і живим - таким, який відповідає потребам міста й водночас має власне обличчя.
Одна з наскрізних ідей - людина, яка вперше приїжджає до Фастова, має впізнати місто ще на пероні. Щоб, вийшовши з поїзда, вона могла сказати: «Це дійсно Фастів».
Зруйнований вокзал, як би парадоксально це не звучало, дає Фастову можливість поставити питання ширше: яким має бути вокзал сьогодні і яким він має залишатися через десять, двадцять чи тридцять років?
Пам’ять про старий вокзал може жити в новій архітектурі, історія міста - бути присутньою в її деталях, а сучасні рішення - забезпечувати безпеку, доступність і комфорт.
Можна продумати весь шлях людини - від міської вулиці до вагона: передбачити місце для дитини, валізи, велосипеда, людини на кріслі колісному, туриста, який уперше приїхав до Фастова, ветерана, який повертається додому, літньої людини, якій потрібна допомога.
Водночас вокзал може залишатися живим міським простором. Серед можливих функцій - кав’ярня, квітковий магазин, туристично-інформаційний пункт, невеликі побутові сервіси, робочі місця та комфортний простір для очікування. Окремо йшлося про Wi-Fi, зарядні станції та електронні табло.
Кава, вайфай і вижити - ось такі бажання в українців сьогодні.
Фраза звучить напівжартома, але за нею цілком практичний запит: громадський простір має бути пристосований до реального життя людей, у якому очікування потяга часто поєднується з роботою, спілкуванням, побутовими справами та необхідністю залишатися на зв’язку.
Безпека має бути частиною проєкту
Повномасштабна війна змінила вимоги до громадських будівель. Для нового вокзалу безпека має бути закладена ще на етапі проєктування.
Укриття має бути не формальною вимогою, а повноцінною частиною комплексу, простором, до якого люди зможуть швидко потрапити під час повітряної тривоги. Його необхідно проєктувати з урахуванням тривалого перебування людей: із належною вентиляцією, водою, освітленням, зв’язком, санітарними приміщеннями та резервним живленням. Доповненням до системи безпеки можуть стати медичний пункт або аптечний кіоск, належне освітлення території, системи оповіщення та відеоспостереження.
Вокзал щодня об’єднуватиме людей із різними потребами - пасажирів із дітьми, літніх людей, туристів, працівників залізниці та мешканців міста. Тому безпека має бути комплексною.
Безбар’єрність - від площі до вагона
Ще одна ключова складова майбутнього вокзалу - безбар’єрність.
Вона має стосуватися не лише входу до будівлі. Необхідно продумати весь маршрут людини - від привокзальної площі та громадського транспорту до каси, зали очікування, платформи й самого вагона.
Ліфти, пандуси, тактильні смуги, зрозуміла навігація, безпечні переходи, достатня ширина дверей і проходів мають бути частинами єдиної системи. Такий підхід потрібен не лише людям з інвалідністю. Валіза, дитячий візок, велосипед, милиці або тимчасова травма можуть зробити звичайні сходи серйозною перешкодою.
Особливого значення безбар’єрність набуває в умовах війни. До українських міст повертатимуться ветерани з набутими інвалідностями, і міська інфраструктура має бути готовою до цього.
Людина після важкого поранення повинна мати можливість самостійно пройти шлях від автомобіля чи автобуса через вокзал до поїзда, а після прибуття - безперешкодно потрапити до міста.
Вокзал починається ще до дверей будівлі
Майбутній вокзальний комплекс - це не лише сама споруда.
Привокзальна площа, автобусна зупинка, таксі, паркування, пішохідні маршрути, велосипедні місця, переходи між платформами та зв’язок із Завокзаллям мають працювати як єдиний міський простір.
Серед важливих завдань - упорядкування паркування, можливість залишити автомобіль на кілька днів, зручна пересадка між автобусом і потягом та комфортні пішохідні маршрути з обох боків залізниці.
Окремої уваги потребує благоустрій: дерева, зелені насадження, квітники, лавки, навіси від сонця та дощу, освітлення. Під час проєктування варто врахувати і водовідведення, оскільки сильні опади можуть створювати проблеми для пересування територією.
Торгівля без хаосу
Торгівля традиційно є частиною життя вокзального району. Однак її також можна організувати таким чином, щоб вона не заважала руху людей.
Одним із можливих рішень може стати впорядкований критий торговельний простір із нормальним покриттям, освітленням, місцями для продавців та зрозумілою логікою руху.
Це дозволило б зберегти звичну для району торгівлю, водночас звільнивши проходи та територію вокзалу від хаотичних конструкцій.
Вокзал, який живе разом із містом
Вокзальний комплекс може виконувати функції громадського простору навіть тоді, коли найближчий потяг уже поїхав.
Тут можуть проходити виставки, лекції, презентації, невеликі концерти, ярмарки місцевих виробників. У комплексі можуть працювати коворкінг, туристично-інформаційний центр, кав’ярня або простір для зустрічей.
Для міста це можливість отримати додатковий якісний громадський простір, який працюватиме не лише на пасажирів.
Важливою може стати і туристична функція.
Людина, яка вперше приїжджає до Фастова, могла б одразу отримати карту міста та інформацію про музеї, пам’ятки, туристичні маршрути, події, громадський транспорт, заклади харчування та місця проживання. У такому випадку вокзал стає першою точкою знайомства людини з містом.
Не все сучасне обов’язково має бути складним
Під час проєктування нового вокзалу легко захопитися кількістю можливих функцій і технологій.
Однак справжній комфорт часто визначають значно простіші речі: тепло, світло, чистота, зрозуміла навігація, справний ліфт, доступний туалет, місце для сидіння, можливість зарядити телефон і безпечно дістатися поїзда.
Тому перед Фастовом стоїть завдання знайти баланс між історичною пам’яттю та сучасною архітектурою, транспортною функцією та громадським простором, естетикою та практичністю, безпекою та відкритістю.
Європейський досвід може бути корисним для пошуку таких рішень, але майбутній вокзал у будь-якому випадку має відповідати саме Фастову - його масштабу, потребам мешканців та особливостям міста.
Шанс створити вокзал для наступних десятиліть
Зруйнований вокзал став для Фастова великою втратою. Разом із ним місто втратило знайоме місце, пов’язане з історією та особистими спогадами багатьох людей.
Але відновлення дає можливість подивитися на вокзал ширше.
Не лише як на будівлю, де люди купують квитки та сідають на потяг, а як на простір, який поєднує транспорт, міське життя, історію, культуру, безпеку та сучасні потреби людей.
Пам’ять про старий вокзал може продовжитися в новій архітектурі. Історія Фастова - залишитися в її деталях. А сучасні рішення - зробити простір доступним і зручним для різних людей.
Від міської вулиці до вагона має бути продуманий увесь маршрут: для дитини, пасажира з валізою, велосипедиста, людини на кріслі колісному, туриста, літньої людини чи ветерана, який повертається додому.
Майбутній вокзал може стати місцем, де зберігається пам’ять про Фастів минулого і водночас формується образ міста майбутнього.
Як формувалося це бачення
Матеріал підготовлено з урахуванням бачення мешканців Фастівської громади, зібраного під час дослідження громадської думки щодо майбутнього Фастівського вокзального комплексу та прилеглої території.
Дослідження провела ГО «Агенція європейського розвитку та інновацій у межах проєкту «Fastiv United: переосмислення вокзального простору як Національної платформи єдності на засадах New European Bauhaus».
Зібрані пропозиції та бачення мешканців використовуються для формування рекомендацій щодо майбутньої концепції відбудови вокзального комплексу та розвитку привокзальної території. Детальні результати дослідження будуть представлені в окремому матеріалі.
Концепція проєкту спирається на принципи New European Bauhaus, які поєднують сталість, інклюзивність, естетичність та безпеку.
*Цей матеріал підготовлений ГО "Агенція європейського розвитку та інновацій" у рамках проєкту «Єднання для громади», що реалізується ІСАР Єднання за фінансової підтримки Європейського Союзу. Зміст цього документа є виключною відповідальністю ГО "Агенція європейського розвитку та інновацій" і не обов’язково відображає позицію ІСАР Єднання та Європейського Союзу.
Авторка - Ольга Бакова
Нагадаємо, що таке New European Bauhaus: як європейські стандарти роблять міста доступними.
