У який кулінарний довідник не заглянеш – мало не в усіх рецептах гарячих страв, закусок, салатів, гарнірів, бутербродів та рагу присутня петрушка. Нею навіть ароматизують безалкогольні напої і десерти. А як смачно звучить: «…в кінці – нарізати петрушечки і посипати нею готову страву». Ммм... смакота. Так чим же нам так прийшлася до смаку ця непоказна рослинка? Що в ній такого, що вже понад чотирьох тисяч років вона в культурі? І за цей час ніколи не втрачала своєї популярності. За що її так люблять майже по всьому світу? Давайте розберемося.
Батьківщина Петрушки кучерявої (Petroselinum crispum Mill.) – Середземноморʼя, де і досі вона зустрічається в дикому вигляді на південних схилах. Рід Петрушка нараховує два види, один з яких і є прародичем культурної петрушки. Цікаво, що дика петрушка – це та кучерява, яку ми вирощуємо для декорування блюд. А листова, більш звична для нас, - це вже сорт, який був відібраний людьми шляхом методичного відбору.
Перші відомості про петрушку надійшли до нас з Древнього Єгипту. Там її вирощували як рослину скорботи, що виросла з крові загиблого Осіріса. Під час релігійних обрядів люди одягали на голову вінки з петрушки. Чому? Пізніше дізнаєтеся, дочитайте лишень до кінця.
В їжу петрушку почали використовувати древні греки, хоча тривалий час вважали її виключно лікарською рослиною. І так само одягали вінки з неї під час траурних церемоній. В Європу петрушка прийшла в ІХ столітті як лікарська рослина, але широко використовувати її як пряну почали тільки в ХХІХ ст.
Зараз петрушка посідає перше місце в світі серед пряно-ароматичних рослин, залишивши далеко позаду перці, лаврушку, базилік, часник, кріп, кінзу, кардамон, корицю, гвоздику, чебрець, ваніль і всі інші спеції. Ще задовго до виникнення методів хімічного аналізу люди зрозуміли, яку велику цінність має ця непримітна зелень.
Чим корисна петрушка
Тож давайте подивимося на хімічний склад петрушки. Чого в ній тільки нема! Одного вітаміну С в 4 рази більше, ніж в лимонах. А ще там є багато інших вітамінів: А, В1, В2, В3, В5, В6, В7, В9, Е, К, Р, РР, - справжня скарбниця! А ще ж макро- і мікроелементи: калій, фосфор, кальцій, натрій, сірка, кремній, магній, хлор, залізо, йод, марганець, нікель, мідь, молібден, кобальт, цинк, селен, фтор… І це далеко не всі.
І корисних органічних сполук петрушка містить дуже багато: білки, крохмаль, моносахариди і цукри, насичені і поліненасичені жирні кислоти, омега-3 і омега-6-ненасичені жирні кислоти, до десятка різних флавоноїдів, ефірні олії, фурокумарини.
Перш ніж петрушку почали вживати в їжу, вона багато століть була лікарською рослиною. Використовували переважно насіння: для підвищення тонусу матки, кішківника і сечового міхура.
Вже дуже давно було відомо про те, що вона:
- поліпшує травлення
- підвищує імунітет
- розчиняє камені і пісок в нирках
- пригнічує процеси бродіння в кишечнику
- регулює менструальні цикли і сприяє виділенню молока у мам-годувальниць
А ще виявляє потогінну, жовчогінну, спазмолітичну і сильну протипухлинну дію. Здавна в народній медицині насінням петрушки лікували порушення зору, водянку, набряки сердечного походження, простатит, метеоризм, коліти, стоматити, маткові кровотечі після пологів, лихоманку, пороки серця, цукровий діабет, пітливість. А ще маззю з насіння лікували педікульоз, псоріаз і гнійні виразки на шкірі.
В коренях петрушки міститься фурокумарин бергаптен, - завдяки йому відвар є ефективним засобом проти загару.
Листя петрушки також має лікувальні властивості. Нею виводять ластовиння, темні пігментні плями на шкірі, лікують укуси комах, синяки. При депресіях і нервових стресах використовують свіжу зелень. Як уже було сказано вище, в Древньому Єгипті і Греції під час похорон учасники траурної процесії одягали на голову вінки із петрушки. Вже давно було відзначено, що листочки виділяють леткі речовини з вираженою заспокійливою дією. Тоді ще не було таблеток, тож користувалися ліками рослинного походження. Надівала людина такий вінок і вже біль від горя притуплювався.
Але є й протипоказання. Надмірне вживання препаратів петрушки (настоянок, відварів, витяжок) може спричинити аборт. Небезпечно приймати їх також при загостреннях сечокамʼяної хвороби, нефритах і подагрі. В петрушці міститься речовина міристицин, яка при використанні надмірної кількості листя чи коренів може викликати судоми, нудоту, блювоту, головні болі, збудження і галюцинації.
А вже в кулінарії її використовують без жодних обмежень. Хіба що в солодкі страви не кладуть цю ароматну ніжну зелень. Важко уявить собі кухню без свіжої петрушечки. Хоча її можна і сушити, і морозити, і засолювати. Навіть виростить в горщику на кухонному підвіконні.
Як виростить петрушку?
Виростить петрушку може кожен. Слід лишень памʼятати, що вона вибаглива до вологи і родючості ґрунту, потребує легких суглинків, багатих на органіку. Але цю органіку (старий перегній, компост, вермикомпост) потрібно вносити під попередню культуру, А для кореневої петрушки органіку слід вносить за два роки до посіву, бо на свіжому гною її корені галузяться і втрачають товарні якості. Норма перегною – 4-5 кг/м2.
Для росту потребує збільшеної дози фосфору. Можна перед посівом внести в канавку суперфосфат подвійний, 6 г на 1 погонний метр. Потім в стадії 5-6 справжніх листочків можна обробить монофосфатом калію: 10 г на 10 л води плюс прилипач. Оброблять по листю вранці або в хмарну погоду.
Дуже добре відкликається петрушка на підживлення азотними добривами. Але памʼятайте, що листя петрушки може накопичувати нітрати, які самій рослині геть не шкодять. Вони є запасом на майбутнє і поступово використовуються для росту. Щоб не зашкодити власному здоровʼю, азотні добрива слід вносити в невеликій кількості. Краще взяти карбамід (він же сечовина) 20 г на 10 л води і поливати під корінь двічі за період вегетації: перший раз через два тижні після появи сходів, а потім ще через 2-3 тижні.
При правильному вирощуванні рослина віддячить вам гарним урожаєм, ніжним ароматом і пряним смаком. До речі, нітрати можна вимивати. Петрушку замочить в холодній воді на одну-дві години і вміст нітратів зменшиться вдвічі. А тоді береш пучечок, дрібно нарізаєш і посипаєш...
