Повітряна тривога може викликати страх і тривогу як у дітей, так і в дорослих. У такі моменти особливо важливо не лише подбати про фізичну безпеку, а й допомогти дитині впоратися з емоціями. Спокійний голос, присутність дорослого, прості пояснення та знайомі дії можуть допомогти знизити рівень тривоги й повернути відчуття опори.
Повітряна тривога - це ситуація, яка природно викликає сильні емоції. Дитина може плакати, тремтіти, ставити багато запитань, мовчати або, навпаки, ставати дуже активною. Дорослі також можуть відчувати страх, розгубленість чи напруження.
У цей момент важливо пам’ятати: страх - нормальна реакція на небезпеку.
Не потрібно вимагати від дитини «не боятися». Натомість варто допомогти їй прожити ці емоції поруч із дорослим.
Спочатку заспокойте себе
Діти дуже чутливо реагують на емоційний стан батьків та інших дорослих поруч. Якщо дорослий говорить спокійно й послідовно, дитині легше відчути, що ситуація зрозуміла і є план дій. Передусім подбайте про власне дихання: зробіть кілька повільних вдихів і видихів, говоріть рівним голосом, намагайтеся не демонструвати паніку.
Це не означає, що дорослий не має права боятися. Навпаки, можна чесно сказати: «Мені теж зараз страшно, але я знаю, що нам потрібно робити. Ми разом».
Поясніть дитині, що відбувається
Пояснення мають відповідати віку дитини та бути максимально простими. Не потрібно перевантажувати її деталями чи розповідати страшні подробиці. Можна сказати: «Зараз повітряна тривога. Це сигнал, що нам потрібно перейти в безпечне місце». Або: «Зараз ми будемо разом і робитимемо те, що потрібно для нашої безпеки».
Якщо дитина ставить запитання, відповідайте чесно, але коротко. Якщо не знаєте відповіді, нормально сказати: «Я не знаю, але ми разом і зараз подбаємо про нашу безпеку».
Дайте дитині відчуття передбачуваності
У стресовій ситуації допомагає зрозумілий алгоритм. Дитині важливо знати, що відбуватиметься далі. Наприклад: «Зараз ми беремо необхідні речі, переходимо в укриття, сідаємо поруч і чекаємо завершення тривоги». Фрази на кшталт «ми разом», «я поруч», «ми знаємо, що робити» допомагають повернути дитині відчуття опори.
Якщо дитина достатньо доросла, можна доручити їй невелику просту дію: взяти свою улюблену іграшку, книжку чи пляшку води. Це дає відчуття залученості та певного контролю над ситуацією.
Переключіть увагу
Очікування під час тривоги може здаватися дитині дуже довгим. Тому, якщо це можливо та безпечно, запропонуйте заняття, яке допоможе відволіктися:
- почитати казку;
- поговорити про щось приємне;
- пограти в просту гру;
- помалювати;
- скласти пазл;
- послухати спокійну музику;
- обговорити плани на майбутнє.
Для маленької дитини особливо добре працюють знайомі речі - улюблена іграшка, ковдра, книжка чи інший предмет, який асоціюється зі спокоєм.
Спробуйте просту дихальну вправу
Дихальні вправи можна перетворити на гру. Техніка «4–4»:
- повільний вдих на 4 секунди;
- повільний видих на 4 секунди;
- повторити кілька разів у комфортному темпі.
Ще один варіант - «надуваємо кульку». Запропонуйте дитині уявити, що в животі є повітряна кулька:
- на повільному вдиху «кулька стає більшою;
- на повільному видиху «кулька повільно здувається.
Не потрібно змушувати дитину виконувати вправу, якщо вона не хоче. У момент сильного страху найважливішими залишаються відчуття безпеки та присутність дорослого.
Будьте поруч фізично
Для дитини важливий не лише голос дорослого, а й фізичний контакт.
Якщо дитина цього хоче, обійміть її, візьміть за руку, посадіть поруч. Можна просто сказати:
«Я тут. Ти не сама/не сам. Ми разом». Іноді дитині не потрібні довгі пояснення - їй достатньо відчути, що близька людина поруч.
Не знецінюйте страх
Фрази «не бійся», «нічого страшного», «перестань плакати» можуть ненавмисно змусити дитину думати, що її емоції неправильні. Краще визнати почуття: «Я бачу, що тобі страшно», «Ти можеш боятися. Я поруч», «Те, що ти зараз відчуваєш, нормально».
Прийняття емоції не посилює страх - навпаки, допомагає дитині зрозуміти, що її почуття можна витримати й пережити.
Після завершення тривоги
Коли небезпека минула, не поспішайте одразу повертатися до звичайних справ. Дайте дитині трохи часу заспокоїтися. Можна запитати: «Як ти зараз?», «Що тобі допомогло?», «Що ми можемо зробити зараз, щоб тобі стало комфортніше?» Після тривоги добре повернутися до звичних рутинних дій: випити води, поїсти, обійнятися, почитати, поговорити або просто побути разом.
Якщо дитина після тривог тривалий час залишається дуже наляканою, погано спить, часто плаче, уникає звичних справ або страх суттєво впливає на її повсякденне життя, варто звернутися по допомогу до дитячого психолога чи іншого фахівця.
*Матеріал підготовлено для проекту «Фастівська громада: шлях до стійкості», який реалізує ГО «Фастів ТІМ»/Агенція європейського розвитку та інновацій» за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Фастів ТІМ» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання.
Нагадаємо, що означають "жовтий" і "червоний" рівні повітряної загрози.
