У Фастові Катерина Філіп була відомою у місті волонтеркою, яка допомагала нашим військовим з перших днів війни на Сході країни. Засновниця дитячого клубу розвитку, вчителька англійської і мама трьох дітей наразі з родиною мешкає у Чехії. Ні для кого не секрет, що все більше і більше українців виїжджають жити за кордон. Про те, як там живеться нашим, Катерина поділилася у своєму блозі.
«Чомусь наші земляки думають, що за кордоном люди живуть безтурботним життям і в повному достатку. Що вже на кордоні тобі вручають мішок грошей і ключі від квартири. Але все не так. Ми ніколи не скаржились на життя в Україні і належали до міцного середнього класу. В Україні ми лишили великий будинок і власний бізнес. Нашому переїзду передували ряд різних причин. Жодна з них не була фінансовою. Ми хотіли швидше спокою для своєї родини і стабільності. Вже всім складом ми переїхали до Чехії лише цього року, бо забрати трьох дітей не зовсім просто. Щоб пояснити, треба довго розповідати про чеські закони і наводити ряд цифр.
Найважливіше – вивчити мову країни
Тому розповім про інші речі. Перше. Головне. Найважливіше. МОВА. Багато чехів, особливо старших, знають російську, тому що за часів окупації Чехії в 68му році вчили її в школі. Але чехи не будуть говорити з вами російською. Ось головна відмінність. Ти мусиш вчити чеську. Говори з помилками, коряво, але говори. Діти зараз ходять на курси, багато читають. Завдяки тому, що ми з чоловіком вчили мову, ми зекономили купу грошей, бо всі свої питання в усіх державних структурах ми вирішуємо самі. Мало того. Чоловік вирішив змінити роботу, для цього мусив пройти навчання і скласти іспити. Чеською. З усіх хто навчався, він був єдиним, хто здав тести без жодної помилки. І єдиний не чех. Тому на перше місце і для дітей ми ставимо мову. З першого вересня вони підуть до чеської школи. А найменший Ваня, вже рік навчається в чеському садочку. Ваня говорить, як чукча. В купі українські і чеські слова.
У невеликому місті – є все для комфортного життя
Влітку на місяць садок закритий і батьки мусять забрати діток додому. Або ж дітей місяць водять до іншого садочку. А от шкільне навчання - 10 місяців. Перший місяць літа теж навчаються. Шкільної форми в школах немає і діти ходять хто в чому. Інколи випадають очі, коли зранку дівчатка в коротких топах і шортах йдуть до школи. Для нас реально не звично. Навіть дико. Ми живемо в місті, яке по населенню менше Фастова, 33 тис населення, але більше за площею. Місто Хеб знаходиться в Карловарському краї на Заході Чехії і межує з Німеччиною. Тому німці їздять до нас за продуктами, а ми - до них. Колись це місто мало назву Егер, і зараз так позначається в Німеччині на дорожніх знаках. Є музеї, галерея, басейн. О, Фастове, є басейн. Прям у нас за будинком. Є величезний каток. А на Різдво встановлюють каток в центрі на площі і він безкоштовний. А ще є вода в крані. Завжди. Ах ні, брешу. Один раз був ремонт. На кожен під'їзд повісили об'яву, а під будинками стояли цистерни з питною водою. Безкоштовно.
Ложка дьогтю в цьому - це лікарі
Тобто їх відсутність. Знайти лікаря практично не реально. Медична страховка коштує великих грошей, а лікаря немає. Страховка є, а лікаря немає. А не маєш страховки і грошей, то здохни. Наш з чоловіком лікар знаходиться за 50 км від нас, це був найближчий. Ваню взяли завдяки знайомствам, а старші діти ще не мають лікаря. Чеський уряд розглядає можливість набрати українських лікарів і надати їм підйомі кошти. Але поки це не сталось. Дорогуща стоматологія і не кожна страховка покриває стоматолога. Тому взагалі не рідкість молоді люди з зубами через один. Профільний лікар, якщо не співпрацює з твоєю страховою, без грошей на тебе і не гляне. Випише тобі рахунок, а далі вибивай свої кошти зі страхової. Нам досі не повернули 1500 за розбиту Ваніну голову. Це навіть не шили. Я б обійшлась зеленкою, аби мала. Тому коли їду з України - тягну з собою купу медикаментів. Проте, якщо ти захворів і на лікарняному (а лікарняний може написати лише твій лікар), то отримаєш 60% від зарплатні. Але якщо лікаря не маєш, то хворій безкоштовно. Під час хвороби маєш години, коли тобі можна вийти з дому. Чоловік мав з 14 до 19. А от в інший час може прийти контроль. І якщо в 13.30 тебе не буде вдома, то будь добрий заплати штраф і дулю тобі, а не лікарняні.
Ми завжди пам’ятатимемо, що ми - українці
Саме в моменти коли треба був лікар, було велике бажання все кинути і поїхати назад. Проте ми вже звикли до нових реалій і втягуємось в цей ритм.
З українцями ми тут практично не спілкуємось. Багато маємо знайомих чехів з якими проводимо час. З усіма своїми подругами на онлайн зв'язку. А ще у нас є Річард. Маленький шпіц, якого ми привезли з України, тому у нас і пес українець. Ми вчимо дітей хто вони і звідки. Але також усвідомлюємо, що ще одне-два покоління і наші правнуки вже не знатимуть української. Але... хто зна...
