Фастів увійшов в історію як місце, де 1 грудня 1918 року було укладено Передвступний договір про Злуку УНР та ЗУНР, ставши відправною точкою для Акта Соборності. Нагадуванням про цю доленосну подію слугує унікальний Музей-вагон злуки, що стоїть на залізничній станції, як символ єднання. З нагоди річниці цієї історичної дати, журналісти ФастівNews.City поспілкувалися з директором музею, істориком Едуардом Мондзелевським. Він розповів про ті історичні події, які висвітлює експозиція музею, нинішній стан та проблеми закладу.
Листопад 1918 року… Гетьман Скоропадський видає «Федеративну грамоту», якою фактично створює федерацію з небільшовицькою Росією. Такі дії Гетьмана обурюють українське населення та мотивують повставати проти такого рішення. Утворюється Директорія Української Народної Республіки, члени якої прибувають до Білої Церкви на Київщині, де вже стояв Окремий
загін Січових Стрільців та яка і стала тодішнім центром антигетьманського повстання.
Згодом біля залізничної станції Мотовилівка, що між Фастовом та Васильковом, відбувся бій між військами Директорії УНР та Української Держави гетьмана Павла Скоропадського. Січові стрільці здобули перемогу над гетьманським військом, що стало переломним моментом повстання та в подальшому спонукало гетьмана Скоропадського зректися влади.
Одночасно з цими подіями 1 грудня на залізничній станції Фастів представники Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки укладають договір про наступну злуку обох українських держав в одну.
Цей Передвступний договір поклав початок єднанню українського народу, а 22 січня 1919 року Директорія УНР видала універсал про створення єдиної та незалежної Української Народної Республіки.
Про ті історичні події фастівчанам та гостям міста нагадує Музей-вагон злуки УНР та ЗУНР, встановлений на залізничній станції Фастів, будучи своєрідною візитівкою міста. З нагоди 107-річниці підписання Передвступного договору про наступну злуку між УНР та ЗУНР журналісти ФастівNews.City поспілкувалися з директором музею, істориком Едуардом Адольфовичем Мондзелевським, який розповів про ті історичні події, які висвітлює експозиція музею, нинішній стан та проблеми закладу.
«Антигетьманське повстання 1918 року в Україні стало відповіддю на рішення тодішнього правителя нашої держави взяти курс в інший бік і з незалежної України утворити якусь неоросійську федерацію. Звісно, що народ це не сприйняв, піднявся на повстання, - розповідає Едуард Мондзелевський. – Була утворена повстанська Директорія з п’яти провідних політичних діячів, серед яких були Володимир Винниченко та Симон Петлюра, котрі були проти гетьмана. Події антигетьманського повстання розпочалися з Білої Церкви, де стояв Окремий загін Січових Стрільців, наймогутніша сила проти гетьмана. І їхнім першим завдання було захопити Фастів як найбільш зручний залізничний вузол. До того ж, в Фастові знаходились великі арсенали з військовою амуніцією та зброєю. Все це дісталося повсталій Директорії, яка на першому захопленому в Білій Церкві потягу, а це був не тільки один вагончик, а цілий потяг, в якому було як мінімум три або й чотири вагони, прибула до Фастова. З тих пір цей поїзд більше місяця стояв на залізничній станції нашого міста і на той час Фастів фактично став центром, куди з’їжджалися різні делегації вирішувати долю України».
Існуючий нині Музей-вагон було встановлено на десяту річницю незалежності України 24 серпня 2001 року. Едуард Адольфович пригадує, що перша, хоч і незначна, експозиція музею була продемонстрована 1 грудня 2002 року. Але саме в той день музей вперше відкрив свої двері для відвідувачів. Однак, через відсутність фінансування з місцевого бюджету, для подальшої роботи довелося утворити громадську організацію «Музей на колесах», яка з того часу й по сьогоднішній день утримує даний заклад.
«Основа експозиції – це моя власна колекція та колекція членів дирекції, - ділиться подробицями директор музею. – Моя на дев’яносто відсотків, ну а вже десять відсотків – речі інших осіб. Я колекціонуванням займаюся давно, збираю різні старі речі, грошові купюри. Перша експозиція, яку показали відвідувачам в 2002 році, то був звичайний стенд з наліпленими на нього вирізками з газет про події тих часів і якась книжечка збоку. А вже коли в музей було принесено речі в оригіналі, яких нині там налічується понад 5 тисяч експонатів, то звичайно що експозиція закладу стала на куди вищий рівень, ніж це було на початку. До того ж, не можу не згадати добрим словом також внесок у поповнення фондів музею і створення нинішньої його експозиції нині покійних членів Ради музею Анатолія Мондзолівського, Віталія Макаровича Мельника, Володимира Івановича Дросенка, Віктора Григоровича Бойка тощо. Їх, на жаль, вже немає з нами, але їх експонати нагадують про них, про їхню безкорисну працю на ниві місцевого краєзнавства, дослідження та увіковічнення славних сторінок історії України».
На жаль, влітку 2017 року експозиція музею зазнала певних втрат через пограбування. Тоді невідомі злодії виламали замок у дверях вагону, потрощили експозицію та вкрали багато цінних експонатів. Сам директор музею на той час був відсутній в Фастові і вже після повернення почав займатися розслідуванням разом із правоохоронними органами.
Проте, зізнається, що далі ніж вилучення співробітниками поліції речей, на яких лишились плями крові грабіжників, справа не пішла. Відповідно, не вдалося повернути втрачені експонати, частину з яких Едуард Адольфович збирав досить тривалий час за власні кошти. Водночас, з упевненістю зазначає, що завдяки колективу музею та ентузіазму кожного з них, нинішня експозиція закладу набагато краща за попередні.
Щоб продемонструвати цінність експозиції музею, колектив закладу отримував пропозицію приєднати Музей-вагон до «Мистецького поїзда», який нині курсує Україною та з 9 по 11 жовтня цього року перебував на залізничній станції Фастова.
Але Едуард Мондзелевський відзначає, що такою пропозицією закладу в певній мірі нашкодили, адже для підготовки вагону до довгих подорожей довелося його переоблаштовувати і вивозити деякі речі, що закінчилося різними поломками та розбитим склом.
Окрім того, розповідає директор музею і про інші проблеми закладу та майбутні перспективи:
«Найбільшою проблемою завжди є те, що у багатьох лише два дні в рік виникає потреба в цьому музеї. А ще є бажання якось втрутитися в роботу, привласнити не своє, тому виникають деякі суперечки з органами влади, іншими відомствами. Але разом з тим всі ці питання вирішуються в робочому режимі. Звичайно, ми б хотіли не лише один такий вагон мати, а відновити цілий той потяг, щоб були в ньому і вагон Директорії, і вагон Петлюри, вагон Винниченка, їдальня. Хотілося б так зробити, як воно мало бути. Це – наша мрія і майбутня перспектива. Десь на цьому ми і будуємо свою роботу. На сьогодні ж музей побудований, так би мовити, за принципом «три в одному», щоб показати, по-перше, історію саме тих подій, коли народжувалася злука між УНР та ЗУНР в цьому вагоні і вона була висвітлена якомога детальніше, по-друге – щоб була висвітлена історія України загалом, і по-третє – історія Фастова. Так має бути, щоб будь-яка людина зайшла всередину і змогла там знайти відповіді на всі історичні питання, які хвилюють. А я впевнено можу сказати, що зараз в музеї так і є».
Тож нині кожен охочий може відвідати унікальний Музей-вагон злуки УНР та ЗУНР на залізничній станції Фастів, щоб поринути в події тих часів. Адже як зазначав свого часу Максим Рильський: «Хто не пам’ятає свого минулого, той не вартий свого майбутнього», що підкреслює важливість знання історії свого народу для формування його майбутнього.
Нагадаємо, лауреаткою премії імені Василя Портяка у Фастові стала письменниця з Черкас Марія Карась.
