2 вересня в Україні відзначається День нотаріату. З нагоди свята журналісти ФастівNews.City поспілкувались з відомою в місті нотаріусом Оленою Чернишовою, яка розповіла про свій шлях в професії, про професійні виклики та успіхи, про те, як змінилась робота з початком повномасштабного вторгнення і, звісно, про те, які перспективи нотаріату в Україні вбачає та чи використовує в роботі сучасні технології, зокрема такий популярний нині штучний інтелект.

Складати заповіти, оформлювати договори купівлі-продажу чи дарування, видавати свідоцтва про право на спадщину, засвідчувати копії документів та справжність підпису на них… це лише невелика частина можливих функцій, які для кожного забезпечує уповноважений державою юрист – нотаріус. Це людина, яка гарантує юридичну чистоту угод та мінімізує ризики, контролює дотримання законодавства під час укладання договорів та вчинення інших нотаріальних дій. А його печатка й підпис на документі – підтвердження того, що документ оформлено за всіма вимогами законодавства.

З метою продемонструвати значення нотаріальної діяльності в розбудові правової держави, сприянні громадянам, підприємствам, установам та організаціям у здійсненні їх прав та захисті законних інтересів за ініціативи Міністерства юстиції України та Української нотаріальної палати Указом Президента України від 22 лютого 2010 року №211/2010 «Про день нотаріату» в Україні установлено професійне свято – День нотаріату, що відзначається щорічно 2 вересня.

Автор: фото з архіву Олени Чернишової

Свою трудову діяльність майбутній нотаріус почала в педагогіці, спробувавши в 19 років працювати вчителем початкових класів. Однак досить скоро зрозуміла, що це не її покликання, а тому вирішила змінити професію і з відзнакою здобула вищу юридичну освіту в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Вже після другого курсу університету почала працювати юрисконсультом на різних підприємствах, а після його закінчення отримала відповідне свідоцтво і займалась адвокатською діяльністю. Пізніше в управлінні юстиції міста Києва отримала свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

З того часу і вже безперервно 20 років Олена Чернишова працює нотаріусом в місті Фастів. Зізнається, обрала цю професію тому, що саме цей напрям юриспруденції дає можливість незалежно приймати процесуальні рішення, беручи на себе особисту відповідальність за їх прийняття.

Безумовно, говорить пані Олена, з початком повномасштабного вторгнення робота зазнала певних змін. Так, нотаріусам було поставлена задача захистити архіви, де зберігаються тисячі документів і громадян, і юридичних осіб; забезпечити неможливість ворога отримати доступ до державних реєстрів; швидко відновити надання населенню нотаріальних послуг в перші місяці 2022 року. Також з’явились нові нотаріальні дії, пов’язані з захистом прав саме військовослужбовців та членів їх сімей, наприклад, нотаріуси встановлюють опіку над майном зниклих безвісті військовослужбовців, вчиняються певні нотаріальні дії, що стосуються виплат різних компенсацій. Також нотаріуси є учасниками процедур компенсаційних механізмів щодо пошкодженого або знищеного внаслідок збройної агресії російської федерації майна.

фото з архіву Олени Чернишової

Олена Чернишова розповідає, що в її роботі найбільшим викликом є постійні зміни в законодавстві і дуже швидкі темпи діджиталізації в сфері нотаріату. Це потребує постійного підвищення професійного рівня і оперативне опанування різноманітних цифрових технологій. Дійсно, говорить пані Олена, цифрові технології широко впроваджені в сферу нотаріату. Нотаріуси є користувачами найбільшої кількості різних реєстрів. Звісно, робота нотаріуса неможлива без вільного користування досягненнями сучасних технологій: це і робота з реєстрами, і електронний документообіг, і використання різноманітних гаджетів, і спілкування з громадянами із застосуванням різних технологій та засобів комунікацій, і користування різноманітними платіжними системами і онлайн банкінгом.

При цьому, Олена Чернишова зі свого боку оцінює поточний рівень захищеності реєстрів, з якими працює, зазначаючи, що найбільша кібератака, яка була здійснена на державні реєстри наприкінці 2024 року, що призвело до тимчасового призупинення їх роботи, показала, що дані реєстрів мали високу ступінь захисту, оскільки жодні дані не були втрачені. Після цієї події фахівцями було вжито максимум заходів, які підвищили ступінь захисту і звели до нуля ризик знищення даних, які містяться в державних реєстрах. Тому, наголошує, що головна задача користувачів - унеможливити фізичний доступ інших осіб до комп’ютерів, на яких встановлені реєстри та ключів до но них.

Автор: фото з архіву Олени Чернишової

Ділиться нотаріус і своїми роздумами щодо впровадження в нотаріальну практику штучного інтелекту, який нині дедалі глибше проникає у всі сфери життя людини: «Штучний інтелект не може замінити діяльність людини. Допомогти - так, але не заміти. Перше проблематичне питання, яке виникне - це ідентифікація особи при вчиненні дистанційних нотаріальних дій. Гарантій, чи є особа, яка використовує гаджет і онлайн звернулась до нотаріуса і є особою, для якої вчиняється нотаріальна дія, немає. І ще важлива складова — з’ясування справжніх намірів клієнта. Мінімум в половині випадків намір щодо вчинення конкретної дії, справжнє волевиявлення особи з’ясовується лише в процесі особистої бесіди і під час вивчення документів. Думаю, що питання застосування ШІ в сфері нотаріату потребує дуже серйозного підходу, щоб максимально уникнути ситуацій, коли заволодіння гаджетом людини і доступом до її цифрового підпису призведе до втрати людиною її майна і навіть зможе поставити під загрозу її життя і здоров’я».

Водночас, розповідає Олена Чернишова і про професійні здобутки, якими пишається:

«Найбільшим успіхом вважаю довіру людей, які до мене звертаються, як до нотаріуса. За рік до мене звертається близько дев’яти тисяч осіб. Це і за вчиненням різноманітних нотаріальних дій, і за консультаціями, і за порадами, і просто за підтримкою. Дуже багато людей звертаються неодноразово протягом багатьох років. Коли мені дякують за допомогу або добру пораду - це найцінніше».

Крім того, пані Олена відзначає і позитивні відносини з іншими нотаріусами міста:

«Нотаріальна діяльність не є підприємницькою діяльністю, не є бізнесом, тому і про яку конкуренцію мови немає і бути не може. Нотаріуси міста - і державні, і приватні є колегами. Наші відносини грунтуються на взаємній повазі і людській симпатії. Всі ми спілкуємось, збираємось для обговорення робочих моментів, консультуємось один з одним, радимось, звертаємось один до одного, допомагаємо один одному у вирішення різних робочих питань. Приватні нотаріуси відрізняються від державних лише тим, що приватні працюють на основі самофінансування, а державні утримуються державою. До того ж, можу сказати, що на сьогодні у нотаріусів досить здорові робочі стосунки як один з одним, так і з усіма державними органами».
фото з архіву Олени Чернишової

Однак, на думку Олени Чернишової зовсім скоро нотаріат буде єдиним, не буде приставок «державний»/«приватний», тобто це буде тільки незалежна професійна діяльність. Нині спільнота нотаріусів очікує впровадження системи е-нотаріату, яка в великій мірі автоматизує та оптимізує діяльність, забезпечить оперативність вчинення нотаріальних дій. В недалекій перспективі на нотаріат на законодавчому рівні буде покладена функція медіації, тобто офіційне врегулювання певних конфліктів або спорів (функції притаманні судовим органам). Як зазначає пані Олена, нотаріуси України на сьогодні гідно справились вже з великою кількістю викликів у вигляді безпосередньої участі у реалізації різних державних реформ. Це і реформування безпосередньо органів нотаріату, і земельна реформа, і адміністративно-територіальна реформа, і реформа в сфері державної реєстрації, реформи в сфері цифровізації та євроінтеграції. Тож подолано вже дуже багато і попереду нотаріусів чекає удосконалення в застосуванні цифрових технологій, подальше підвищення професійного рівня, опанування нових функцій, якими буде їх наділено державою.

При цьому, як відзначає Олена Чернишова, на нотаріусів України державою покладено велику кількість функцій: це і вчинення різноманітних нотаріальних дій, і проведення фінансового моніторингу, і контроль за справлянням певних видів податків, і формування і зберігання документів державного нотаріального архіву. Тож, на її думку, для більш ефективного виконання цих функцій варто було б спростити ведення нотаріального діловодства і забезпечити обмін даними між різними державними реєстрами.

Наостанок, нотаріус Олена Чернишова з огляду на власний професійний досвід дає пораду нинішнім студентам юридичних факультетів, які планують обрати нотаріат як майбутню професію, та молоді, яка ще тільки визначається з майбутнім напрямком діяльності:

«Порадила б добре подумати, чи обирати саме цей вид діяльності, оскільки сучасна молодь віддає перевагу діяльності, яка передбачає мобільність, можливість працювати дистанційно, делегування робочих функцій іншим особам, спілкування через різноманітні месенджери та в онлайн-форматі, можливість поєднання кількох видів діяльності. Проте робота нотаріуса - це робота дуже стаціонарна, яка передбачає постійне перебування на одному робочому місці, виключно особисте «живе» спілкування з великою кількість людей, прийняття швидких рішень і виключає заняття будь-якою іншою діяльністю».

Нагадаємо, під час оборони Бахмута фастівчанин Віталій Пронін отримав поранення. Переміщаючись в темну пору доби, наступив на вибуховий пристрій «Пелюстка» і підірвався. Про повернення до активного життя після поранення - читайте у матеріалі

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися