Історії-притчі, які простими словами розповідають про складне: мрії, любов, віру, сенс буття, пошук покликання, щастя від можливості бути потрібним. Ці розповіді іноді з усмішкою, часом з іронією, подеколи з легким смутком. Зворушливі, насичені і глибокі. Філософські притчі, які затягують і не відпускають. Саме такими є оповідання однойменної збірки оповідань українського кінорежисера, сценариста і письменника Олександра Столярова «Неправильна казка». І саме на основі цих оповідань і створена вистава, яку вихованці арт-студії «Крила» з міста Фастова показали 1 червня у Театрі на Печерську. Режисерами вистави стали керівники студії – професійні актори Владислав та Олена Мамчур.
Слід зазначити, що це вже третій показ цієї вистави. Адже 14 травня на малій сцені Міського палацу культури в місті Фастові юні актори вже показали виставу «Неправильна казка» для жителів та гостей міста. А до того прем’єра вистави відбулася на сцені арт-студії «Крила» для батьків молодих талантів.
Такі, здавалося б, складні філософські теми були наповнені на сцені дитячою щирістю й безпосередністю. Юні актори не просто виконували свої ролі за сценарієм – вони проживали їх, з блиском в очах і з переповненими емоціями серцем. Кожен рух, погляд, слово й жест були надзвичайно відвертими й правдивими. Й, водночас, досить професійними, ніби на сцені вже дорослі з багатим життєвим досвідом актори. Тут було місце жартам і сміху, глибоким роздумам і суму зі сльозами на очах, прекрасній музиці й чудовим танцям. Рівень підготовки й майстерності юних фастівчан захоплював і надихав.
«Для мене казки Олександра Столярова, в першу чергу, є неабиякими антидепресантами. Бо він у своїх творах створює ідеальний світ, у якому хочеться жити, якого хочеться прагнути. Тому завдяки його історіям ми мали бажання поділитися з дітьми, що спільна робота – найцінніша, якщо людина віддає – то вона живе, коли робить щось тільки для себе – помирає, - зазначає Олена Мамчур. – Я радію, що саме завдяки цій виставі і роботі над цими філософськими казками діти відкрили для себе прості істини – дружбу, терпіння, турботу один про одного. Так цікаво склалось, що багато хто з дітей раніше навіть і не думав про акторську професію. Але після прем’єри вистави, коли ми зібрались її обговорити, вони почали задавати питання чи кожен з них міг би бути актором. Нас з Владом це водночас і захопило, і насторожило. Але я тішуся, що в них прокинувся такий потенціал, і яку б професію вони в майбутньому не обрали, вони вже намагаються бути цілісними і навчаються простих життєвих істин – дружби, вірності, любові. Хотілося б додати, що для мене ця вистава є певною перемогою над своїх творчим страхом, який вдалося подолати завдяки дітям і тій простоті, що є в цих казках-притчах».
Після завершення вистави, яка звісно ж закінчилась шквалом аплодисментів, квітів та обіймів, усі охочі змогли поспілкуватися з юними акторами та їх наставниками, подякувати й задати свої питання, що створило ще більш затишну й ніби сімейну атмосферу між акторами і глядачами. Діти поділились подробицями робочого процесу над виставою, який тривав понад рік, складнощами, з якими доводилось справлятись, маленькими перемогами, які здобували, своїми емоціями від персонажів, яких вони грали, творчими планами на майбутнє.
На жаль, таку невимушену й теплу розмову перервала повітряна тривога. Глядачі були змушені покинути приміщення театру, а юні фастівчани збиратись додому до рідного міста. Щоб вже там в арт-студії «Крила» разом з Оленою та Владиславом творчо розвиватись, опановувати нові для себе знання й навички, створювати прекрасне, ділитись ним один з одним та оточуючими і навіть під час війни знаходити радість й натхнення в мистецтві.
Нагадаємо, вже три роки «Крила» збирає в своїх стінах дітей міста Фастова, щоб подарувати їм можливість з головою пірнути в світ мистецтва, відкрити всі таємниці акторської майстерності, розкрити творчий потенціал кожної дитини та, звісно ж, через мистецтво, зокрема театральне, покращити їх емоційний та психологічний стан.
