З настанням теплих весняних днів починається активне прибирання природного сміття, що лишилось з осені, на вулицях міст та в приватних секторах. Здавалося б, таке прибирання має призводити до чистоти та порядку, звільняти території від забруднення та в подальшому сприяти їх озелененню шляхом насаджень квітів та дерев. Проте часто такі прибирання мають зворотний ефект – задимлене повітря і згубні насліди для довкілля через спалювання сухої трави й гілок.
Дійсно, деколи навіть складно пройти вулицею теплого весняного дня, помилуватись красою квітів і дерев, що починають квітнути, подихати їх ароматами, поніжитись під сонячними променями, не опинившись в пелені диму та не вдихнувши його їдкий запах, від якого одразу відчуваються неприємні відчуття в горлі, носі та печіння в очах.
Чи насправді паління трави, гілок й опалого листя є шкідливим та яку саме шкоду для довкілля несе, а також яка відповідальність передбачена за це та які є альтернативи спалюванню такого сміття спробували розібратися журналісти ФастівNews.City.
Чи насправді паління трави, гілок й опалого листя є шкідливим?
Державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції України звертають увагу на негативний вплив при випалюванні рослинності на ґрунтовий покрив, оскільки при цьому знижуються його поживні речовини. Ґрунтовий покрив, на якому відбулося випалювання, відновлюється досить тривало. До того ж, наслідком випалювання сухої рослинності та її залишків є загибель живих організмів, їх середовищ існування та знищення природних екосистем. Безумовно, при спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на сільськогосподарських полях виникає загроза перекидання вогню на природні території, торфовища, ліси, об’єкти природно-заповідного фонду.
Екологи недаремно б’ють на сполох, адже спалювання листя та трави призводить до забруднення повітря, води та грунту, а також до зникнення певних видів тварин. Окрім того, при спалюванні стерні на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, постає нова загроза. Адже дим і вогонь являються напівпровідниками і за відповідних умов здатні стати причиною замкнення ліній електропередач, що несе за собою руйнівні наслідки для цілих населених пунктів, промисловості, регіонів. Дим від вогнищ в туманні дні може утворювати смог і надовго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення частоти дорожньо-транспортних пригод та аварій. А задимлені населені пункти використовують для освітлення значно більше електроенергії.
В свою чергу, лікарі попереджають про ризики для здоров’я людини від спалювання листя й сухостоїв в першу чергу тих, хто його палить. Однак, така діяльність людини завдає шкоди здоров’ю і всіх тих, хто вдихає цей дим. Безумовно, шкода від спалювання листя і сухої трави надзвичайно небезпечна. При згорянні однієї тони рослинних залишків у повітря вивільняється біля 9 кг мікрочастинок диму, до складу яких входять пил, окиси азоту, угарний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. У тліючому, без доступу кисню, листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.
До того ж, на присадибних ділянках рослини нерідко окропляють пестицидами, які також вивільняються у повітря при згорянні листя чи трави. При цьому, постійно подразнюваний димом епітелій слизової оболонки дихальних шляхів не здатен протистояти мікробам. Особливо небезпечно це для тих людей, які страждають на бронхіти, бронхіальну астму, риніти чи тонзиліти.
Які покарання за спалювання сухої рослинності передбачені законодавством
Про шкоду для екосистеми та здоров’я фастівчан від спалювання листя і трави, а також про заборону їх спалювання неодноразово наголошували і у Фастівській міській раді та Фастівському РУ ГУ ДСНС України в Київській області. Так, Рішенням Фастівської міської ради від 15.06.2021 № 30- IX-VІІІ було затверджено Правила благоустрою на території населених пунктів Фастівської міської територіальної громади, відповідно до яких громадяни, що проживають в садибах (індивідуальних житлових будинках) або ведуть індивідуальне житлове будівництво, зобов’язані не спалювати побутові відходи, у тому числі сміття, листя, залишки сухої рослинності та гілля дерев на своїх садибах або біля них, що призводить до забруднення повітря. За спалювання на території місцевої територіальної громади опалого листя, сухої рослинності, будь-яких промислових, будівельних, побутових та інших видів відходів винні особи притягаються до відповідальності за порушення законодавства у сфері благоустрою населених пунктів.
На своїй офіційній Фейсбук-сторінці Фастівська міська рада також наголошувала на необхідності дотримання правил благоустрою та пожежної безпеки та у зв’язку зі значною небезпекою пожеж і легкої займистості сухої рослинності закликала не застосовувати вогонь для її знищення. До того ж, фастівчан попередили про суворі покарання за спалювання сухої рослинності, передбачені законодавством, та зазначили, що з метою запобігання пожежам сухої рослинності Національна поліція, ДСНС та сили оборони здійснюють патрулювання та аеророзвідку на території Фастівської громади для оперативного реагування.
З настанням теплих весняних днів цього року в Фастівському районі траплялось від 20 і більше виїздів на гасіння пожеж трав’яного настилу, повідомив журналістам ФастівNews.City провідний інспектор Фастівського РУ ГУ ДСНС України в Київській області Іван Шульга: «Рятувальники ДСНС щодня виїжджають на десятки викликів, приборкуючи пожежі, що виникають через необережне поводження з вогнем та підпали сухостою. Вогонь швидко поширюється, знищуючи рослинність, завдаючи шкоди тваринам і становлячи небезпеку для будинків. Колеги постійно проводять рейдові відпрацювання населених пунктів спільно з представниками Національної поліції України щодо заборони спалювання сухостою, під час яких часто виявляють порушників та складають протоколи про адміністративне правопорушення із застосуванням штрафних санкцій».
З необхідністю застосування до паліїв трави і листя суворого покарання погоджуються і самі фастівчани. Так, пан Олександр зазначає: «Якщо влада хоче запобігти подібним підпалам, то комунікація з населенням з цього приводу має бути наступна: за останні Х-днів працівниками ДСНС та поліції затримано У-осіб, які були притягнуті до відповідальності за спалювання листя, трави і сухої рослинності. Зокрема їх було оштрафовано на такі суми: громадянина «М» жителя мікрорайону «З» на суму 8000 грн, громадянина «Д» жителя мікрорайону «С» на суму 11500 грн, а громадянина «Є» жителя мікрорайону «К», малолітній син якого здійснив підпал сухостою – на 12000 грн.».
Пані Катерина відзначає, що було б добре, якби підрозділи поліції та служби з надзвичайних ситуацій здійснювали регулярне патрулювання вулиць міста. Тоді, вважає вона, люди б боялися спалювати сміття, у тому числі рослинного походження, в себе на подвір’ях і біля них. Також вона наголошує на тому, що зауваження до порушників в таких випадках недоречні і не мають ніякого результату, тому за такі дії потрібно одразу штрафувати.
Нині за спалювання листя, гілок, залишків сухої рослинності статтею 771 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність, згідно з якою розмір штрафної санкції на громадян складає від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 3060 грн до 6120 грн), на посадових осіб від 900 до 1260 неоподатковуваних мінімумів доходів посадових осіб (від 15 300 грн до 21420 грн).
Окрім адміністративної, українським законодавством передбачена й кримінальна відповідальність за випалювання рослинного світу. Так, знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом в Україні караються: штрафом від 5400 до 9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 91800 до 153000 грн); або обмеженням волі на строк від 2 до 5 років; або позбавленням волі на строк від 2 до 5 років. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки караються позбавленням волі на строк від 5 до 10 років.
Державна екологічна інспекція України закликає дотримуватись правил пожежної безпеки та природоохоронного законодавства, адже це не лише обов’язок кожного, але й забезпечення збереження навколишнього природного середовища та здоров’я кожного з нас. А у випадку виявлення фактів спалювання рослинного сміття фіксувати це на фото і відео, викликати представників ДСНС та поліції та намагатись самостійно зупиняти паліїв, пояснюючи їм наслідки таких дій.
Компостування як екологічна альтернатива спалюванню опалого листя
Крім того, екологи закликають обирати розумну альтернативу спалюванню опалого листя та залишків сухої рослинності – компостування. Вважається, що це найбільш ефективний та безпечний по відношенню до довкілля метод утилізації листя, трави та сухостоїв. До того ж, компостування – це зовсім не складно. Так, компостну купу можна зробити де-небудь на краю подвір’я, неподалік від джерела води та бажано у місці, куди не попадає пряме сонячне проміння. Потрібно обрати ділянку землі розміром приблизно 1*1,5 метри. Вичистити її від дерну та трави та поставити невелику огорожу навкруг компостної ділянки, на кутках вбити кілки. Залишити достатньо місця для того, щоб можна було без перешкод підійти до компостної купи.
Аналогічно, компостування можна проводити в траншеях, глибиною до 1 метра і шириною 1,5 метра. Траншейне компостування зручніше тому, що при ньому компост рівномірно зволожується й не пересихає. Використовувати компост в якості добрива, можна вже через рік після закладки. Його корисні властивості зберігатимуться ще 4 роки. Корисним є використання компосту в якості прикореневої підкормки дерев і кущів.
До компосту можна також додавати і багато харчових відходів, включаючи залишки від овочів, фруктів, яєчну скорлупу, чайні пакетики і таке інше. А щоб позбутися неприємного запаху, який може утворюватись в місцях компостування, варто додавати в компостну купу порошок з люцерни. Крім того, слід кожні декілька тижнів розкопувати та розпушувати купу, щоб у ній циркулювало повітря та рівномірно розподілялась вологість.
Компостування як метод переробки опалого листя й інших рослинних відходів є досить популярним і в європейських країнах. Так, в Польщі діє програма відбору зелених відходів, в межах якої всі мешканці можуть отримати спеціальні пакунки, в які належить складати опале листя. Ці пакунки потім збираються зранку у визначених місцях і за певним графіком. Послуга надається безкоштовно. Звісно, в приватних домоволодіннях є доступною опція самостійного компостування. А опале листя в публічних місцях, до прикладу парках, в Польщі збирається лише в тих місцях, де воно потенційно може заважати мешканцям. На газонах та під деревами і кущами листя восени взагалі не прибирається і залишається до весни, створюючи умови для вивільнення в ґрунт корисних речовин. Весною частина перепрілого листя збирається в компостери, які розташовуються прямо в парках, а частина так і залишається на ґрунті в якості хованки для дрібних звірят. Вже декілька років в країні створюють еко-зони, де людське втручання намагаються мінімізувати, та наголошують на тому, що листя — то не сміття, а частина процесів, що відбуваються в природі.
В Естонії, наприклад, можна замовити платний вивіз опалого листя підприємству з утилізації відходів. Для цього необхідно придбати паперові мішки, сплативши таким чином послугу вивезення листя на компостування. Опале листя також можна здати для подальшого компостування безкоштовно в одному з Громадських Центрів Утилізації. Існує ще опція самостійного компостування біо-відходів, однак вона є актуальною лише для приватних домоволодінь та двоквартирних будинків.
В Чехії існує спеціальна програма, за якою домоволодіння можуть отримати безкоштовно або взяти кредит на пільгових умовах і придбати індивідуальний компостер для утилізації органічного сміття. У Великобританії кожне місто має власні правила, які, однак, можна звести до одного: за затвердженим графіком відходи з садів та газонів збирають, якщо вони запаковані в паперові пакети, або відкриті ємності, позначені спеціальними стікерами. Придбавши такий пакет, споживач оплачує послугу вивезення. Надалі на листя чекає компостування на відкритому повітрі. В довгих рядах листя, перемішане з гілочками та залишками трави, перетворюється на компост, який потім слугує добривом. Якщо ж муніципалітети не забезпечують відокремлення опалого листя від інших органічних відходів харчового походження, то таке сміття відправляється на більш контрольоване компостування, що відбувається в закритих ємностях.
В Німеччині опале листя збирається разом з іншим органічним сміттям в контейнери з позначкою BIOGUT та спрямовується на заводи з виробництва біопалива. А в Берліні діє проект “TerraBoGa”, в межах реалізації якого в ботанічному саду Берлін-Далем розробили і встановили систему переробки органічних матеріалів (листя, гілки, обрізки, трава тощо) із закритим циклом, в якій всі органічні відходи перетворюються на біовугілля та компост. Досвід цього ботанічного саду перейняли і в інших містах Німеччини, а також в таких країнах як Швеція, Норвегія та Данія.
Тож, певно, українським населеним пунктам варто запозичити таку європейську практику. Безумовно, багатьом українцям слід переосмислити своє поводження з рослинними відходами та перестати спалювати опале листя, траву, гілки, сухостої. Слід усвідомити, що такі дії не мають жодного позитивного впливу, а навпаки – несуть тільки шкоду як здоров’ю людей, і так навколишньому середовищу. Тож відмовившись від спалювання листя і трави на користь більш безпечних методів їх переробки, кожен може запобігти шкідливому впливу на своє здоров’я і здоров’я оточуючих, на природу та, водночас, певною мірою покращити стан навколишнього середовища.
Нагадаємо, з метою запобігання пожежам сухої рослинності Національна поліція, ДСНС та сили оборони здійснюють патрулювання та аеророзвідку на території Фастівської громади для оперативного реагування. Нагадаємо, що законодавством передбачено суворі покарання за спалювання сухої рослинності.
