13 грудня у конференц залі "Укрінформбюро" відбулася презентація книги фастівчанки Світлани Короненко "Біблія борщу". Трохи з таємниць української національної кулінарії. Рецепти борщу з кулінарних, етнографічних, художніх книг 1584–2022 рр. з коментарями».
Модератором зустрічі був відомий український кулінар і громадський діяч Євген Клопотенко. Він подякував авторці за величезну роботу над книгою. Також пан Євген підкреслив, що їжа нас єднає з минулим, а саме борщ підкреслює нашу українську ідентичність, тому це видання має важливе значення не лише для теперішнього часу, а й для майбутнього, тому треба, щоб про цю книгу знали не лише в Україні, а й далеко за її межами. А ще Євген Клопотенко зауважив, що українці протягом своєї величезної історії свої страви варили і запікати, а борщ – це культура першої вареної страви, тому потрібно крок за кроком повертати свою історію, відновлювати свої замулені духовні джерела. Також пан Євген наголосив, що це видання руйнує стереотип про канонічність борщу, що нібито червоний борщ можна готувати лише так, а не інакше, а також повідомив, що планує створити Музей Борщу і Чемпіонат Борщу, щоби, наприклад, був «Борщ року України». Тобто таким робом інтегрувати цю давню українську страву у відроджувану культуру України.
Під час презентації
У презентації взяли участь: Іван Башняк - ексмер міста Борщів (Тернопільщина), засновник фестивалю «Борщ’їв»; Марина Гримич - докторка історичних наук, етнограф; Павло Гриценко - директор Інституту української мови НАНУ; Микола Жулинський - директор Інституту літератури ім.Т.Шевченка НАНУ; Ольга Казакевич - докторка історичних наук, професор кафедри історії та філософії історії Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, дослідниця історії гастрономічної культури ХІХ – початку ХХ ст;; Людмила Лисенко - етнограф, тележурналістка, письменниця; Дмитро Лінартович - кіноактор, учасник російсько-української війни, заслужений артист України; Зірка Мензатюк - письменниця; Катерина Мотрич - письменниця; Марина Кобилинська - співзасновниця громадської організації "Інститут культури України" та Володимир Ляхоцький, голова правління Всеукраїнського кластеру краєзнавчих та локальних історичних досліджень, чисельні представники громадськості та небайдужі до долі пам’ятки світової культури - УКРАЇНСЬКОГО БОРЩУ.
Світлана Короненко зазначила, що 2020 року, коли Євген Клопотенко і його команда почали вживати рішучих заходів, аби борщ був визнаний українською національною стравою на міжнародному рівні, у неї разом із її тепер уже покійним чоловіком, відомим українським письменником Михайлом Слабошпицьким виник задум ґрунтовно дослідити цю українську страву і написати про неї книгу. Це видання виникло в умовах війни, на його створення було витрачено багато часу прискіпливих досліджень українських і закордонних джерел. Росія намагалася ще з давніх-давен привласнити собі цю страву. У цій книзі, підкреслила письменниця, понад 900 рецептів борщів та їхніх описів із майже 200 українських, польських, білоруських і російських кулінарних, етнографічних, популярних та художніх книг 1584–2022 років.
Про що книга "Біблія борщу"
Книга Світлани Короненко – перше кулінарно-етнографічне дослідження про найпопулярнішу національну українську страву – борщ. У пропонованому виданні – близько 900 рецептів борщів зі184 українських, польських, білоруських і російських кулінарних, а також етнографічних, статистичних та художніх книг 1584–2022 років.
Авторка на основі унікального матеріалу простежує не лише появу і процес змін легендарної української страви, а й загалом шлях української кухні, впливи на неї кухонь сусідніх держав, а також попри усі лихоліття – безперервність і сталість українських смаків.
У книзі багато сенсаційного матеріалу. Це по суті перше дослідження про формування борщу за майже чотири століття – від борщу з дикорослої рослини борщівник до борщу з буряком, від королівських і гетьманських борщів до борщів періодів голодоморів і воєн і – аж до уніфікованого радянського борщу. А вже у часи незалежної України – до розмаїття регіональних рецептів, якими нині щедро наповнені кулінарні видання.
Задум книги виник 2020 року, коли команда молодих ентузіастів – Євген Клопотенко, Марина Кобилинська, а також Міністерство закордонних справ України - розпочали «боротьбу за борщ», аби визнати його українською національною стравою на міжнародному рівні. Міжурядовий комітет з охорони нематеріальної культурної спадщини на 5-му позачерговому засіданні 1 липня 2022 року вніс український борщ до списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО, що потребує негайної охорони.
«Біблія борщу», що вийшла у видавництві «Ярославів Вал» – перша кулінарна книга Світлани Короненко. Нині у планах авторки – друга збірка, в якій вона хоче розповісти про давні українські страви й подати їхні рецепти з кулінарних книг минулих століть.
Довідка:
Світлана КОРОНЕНКО, 64 роки, письменниця, поетеса, журналістка. Народилася 16 липня 1960-го у Фастові на Київщині. Батьки були робітники. Закінчила факультет журналістики Київського державного університету імені Тараса Шевченка – нині Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Видала 10 поетичних книжок. Майже 30 років працювала на Українському радіо. Була однією з організаторок Всеукраїнського конкурсу радіоп’єс. З 2000-го стала літописцем Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика. 2021-го, після смерті чоловіка Михайла Слабошпицького, стала виконавчою директоркою Благодійного фонду ”Ліга українських меценатів” і директоркою видавництва ”Ярославів Вал”. Член Національної спілки письменників України. Написала енциклопедію ”Біблія борщу”. Зібрала майже 900 рецептів цієї страви із кулінарних книжок, виданих із 1584-го по 2022 рік. Праця стала першою у світі антологією українського борщу. Цьогоріч Національна спілка письменників України висунула книжку Світлани Короненко ”Поезії” на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка в номінації ”Література”. Удова. Чоловік – письменник Михайло Слабошпицький – помер 2021-го. Виховала двох доньок. 39-річна Ганна – журналістка, 37-річна Анастасія – програмістка. Має трьох онуків – Любомира, Добряну й Марцеліну. Подобається поезія Миколи Бажана, Івана Драча, Ліни Костенко. Любить фільми Михайла Іллєнка. Захоплюється квітникарством.
Нагадаємо, днями у Фастівській міській бібліотеці відбулася презентація збірки «За Україну, за її волю», до якої увійшла художня творчість, публіцистика та документальні матеріали. Упорядниками збірки виступили голова ГО "Фастівська станиця братства ветеранів УПА-ОУН (р) та інших національно-визвольних формувань" Володимир Підіпригора та Лариса Міщенко.
