Вся Україна, мабуть, знає, що саме Фастів є центром єднання України. І це не дивно, адже Естафета Єднання, присвячена 100-річчю злуки УНР і ЗУНР (договір про злуку був підписаний саме у Фастові, ратифікований у Станіславі – тепер це Івано-Франківськ, і урочисто проголошений у Києві 22 січня 1919 року), охопила усі регіони нашої країни й ми усією державою, малювали та писали дві книги єднання, задіюючи дорослий досвід та дитячу творчість.
Те, що розпочалося з мистецько-творчої акції, переросло в справжню ідею єднання навколо добрих справ і проєктів. За пʼять років Фастів встиг втілити низку ідей, сміливо крокуючи вперед, прагнучи до європейського розвитку.
Фастів – невелике, але амбіційне місто
Є думка, що у Фастові людей пропорційно до населення України. Тобто, коли в Україні налічувалося 52 мільйони мешканців, у Фастові було 52 тисячі. Наразі важко порахувати, скільки ж жителів тут проживає, однак, вважається, що орієнтовно 44 тисячі. Тоді як в громаді налічується 62 тисячі мешканців.
Коли відбувався черговий етап децентралізації, а саме зміна районування, фастівчани тільки завдяки своїй згуртованості й активності вибороли статус міста Фастова як центру району, поборовшись за нього із сусіднім Васильковом.
Якщо ж говорити про якісні зміни, то досить успішний Фастів зі стабільним бюджетом під час децентралізації до своєї «родини» взяв низку дотаційних територій – 16 сіл і одне селище. І втримався, адже лише останнього року, уже під час повномасштабної війни, бюджет Фастівської громади став дотаційним.
Якщо говорити про стратегічні довгострокові плани, Фастів пропрацював за останні роки два надважливих напрями: створення не просто Індустріального парку, а цілого кластеру FastIV – який уже наповнений підприємствами, що працюють (до слова, два нових підприємства вже на стадії розгортання) з логістичним центром (адже Фастів має надзручне розташування, тут перетинаються залізничні шляхи, є вихід до траси, котра веде до аеропорту та одеських портів). У планах – розвивати ще два напрями, освіту й інновації. Відповідно до задуму, фахівців, які б працювали на підприємствах, варто навчати під потреби самих підприємств.
Що ще вдалося зробити
З початку російсько-української війни, з 2014 року Фастовом кермує міський голова Михайло Нетяжук.
«За час моєї роботи громада дуже змінилася. Усе завдяки її мешканцям, які прагнули до розвитку й хотіли розвиватися. Ми разом реалізували низку проєктів, найяскравіші серед яких – створення навчально-реабілітаційного центру для дітей з особливими освітніми потребами “Крила надії”, реконструкція улюбленого місця фастівчан – “п’ятачка”, який тепер має назву “П’ятачок демократії”. А ще ми вчили людей поважного віку користуватися комп’ютерами й інтернетом, розвивали освітній дитячий простір», – розповідає голова.
Окрім того, перевели низку котелень на альтернативне паливо, замінили вуличне освітлення на економніше, працювали над покращенням водопостачання. Зокрема, над реконструкцією очисних споруд, вже знайшли інвестора – НЕФКО, однак через початок повномасштабної війни це не вдалося зробити.
Також уже укладено Меморандум між Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України, Київською обласною військовою адміністрацією на будівництво у Фастові інноваційного сміттєпереробного заводу.
У Фастівській міській раді спробували переформатувати роботу з громадянами й пройшли нелегкий процес приведення внутрішніх алгоритмів роботи відповідно до міжнародних стандартів якості. В результаті, отримали міжнародний сертифікат відповідності стандарту ISO 9001:2015, який щороку підтверджують. Фахівці, які працюють з громадянами, пройшли курс навчання, де основним акцентом була саме комунікація з тими, хто потребує адміністративних чи соціальних послуг. Водночас робота була організована так, щоб той, хто прийшов за послугою, не ходив за довідками чи іншими папірцями, потрібними для роботи, структурні ж підрозділи комунікували між собою, не ганяючи людей “по колу”.
Також громадяни почали отримувати адміністративні послуги зовсім нового рівня в оновленому приміщенні ЦНАПу, яке наразі використовується не за призначенням, проте невдовзі приміщення зможе знову приймати відвідувачів.
Медична сфера
Життя розставляє пріоритети, часом примусово. Ще до початку стрімкого поширення коронавірусу у Фастові активно працювали над покращенням медицини. Відремонтували дитячу поліклініку і створили центр первинної допомоги, де отримувати медичні послуги стало значно приємніше.
Як розповіла Юлія Казакова, медична директорка Фастівської багатопрофільної лікарні, чимало було пророблено роботи й для покращення надання послуг у лікарні. Нещодавно вона отримала статус кластерної, що є визнанням її досвіду й прагнень до розвитку. Там відремонтували приймальне відділення, а наразі готується проєкт ремонту головного корпусу лікарні. І навіть добудови ще одного приміщення.
А для зручності фастівчан створили кол-центр з медичних питань, де мешканці та гості громади можуть дізнатися розклад роботи будь-якого лікаря, записатися на прийом до сімейного терапевта чи вузькопрофільного спеціаліста тощо.
Вистояли, бо згуртовані
Про перші дні широкомасштабного вторгнення можна говорити багато. Але центровим в усій країні загалом і у Фастові зокрема є саме єднання.
Важливим кейсом саме гуртування у Фастові є створення гуманітарного штабу, куди стікалися усі потоки – як гуманітарні, так і інформаційні. Це був центр прийому біженців, їх розселення, харчування, видачі їжі та предметів гігієни. Паралельно працював кол-центр, де громадяни могли отримати необхідну інформацію. Ба більше, саме Фастів узяв на себе роль гуманітарного центру півдня Київщини через зручне транспортне сполучення. І вже з цього міста гуманітарні вантажі їхали до окупованих територій, щоб забезпечити усім необхідним громадян.
Центр працював без вихідних і перерв. Працювали там звичайні фастівчани. Змінювали одне одного, допомагали усім, чим могли. Вели облік переселенців, і неодноразово саме цей облік допомагав людям знаходити рідних, які екстренно евакуйовувалися з небезпечних територій.
Підтримка психологічного стану – важлива
Коли російські війська відійшли від Київщини, прийшло усвідомлення трагедії. У Фастові відразу почали надавати допомогу дітям, котрі постраждали від війни. Так виникла ідея проєкту “Моє серденько”, де малечі надавали психологічну, а також медичну допомогу. В проєкті поєдналися медична та психологічна складові, що дало змогу комплексно працювати з дітьми. І вже трохи пізніше він розширився й охопив послугами вагітних жінок, а також батьків дітей.
Власними силами реалізувати це було б складно. Пошук партнерів дав відразу позитивні результати. У команді з міжнародною громадською організацією «Лікарі без кордонів», державною установою "Центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України" та дитячим фондом ООН (UNICEF) (Надія і житло для дітей) було зроблено дуже багато. Наразі проєкт розвивається. І допомогу отримують ті, хто її потребує.
Надійний тил важливий: із турботою про захисника
Наприкінці літа 2022 року у Фастові виникла ідея створити проєкт “Родина 4.5.0”. Знову фастівчани вирішили згуртуватися, але вже для допомоги військовослужбовцям – тим, хто сьогодні оберігає Україну, та їхнім родинам. Усе для того, щоб поки військовий на фронті, його родина була під захистом. Адже 4.5.0. у військовому сленгу означає, що все добре, усе спокійно. І коли захисник розуміє, що вдома все нормально, може всі сили віддавати на боротьбу з ворогом.
Спочатку в Центрі “Родина 4.5.0” організовувалися різноманітні тренінги та інші заходи для сімей військовослужбовців. Працювали психолог і соціальний працівник. А вже зовсім скоро прийшло усвідомлення, в який бік рухатися та як саме варто розвивати центр. Наразі робота триває за двома напрямами:
-
створення єдиного вікна звернення ветерана. Військовослужбовець після повернення додому матиме змогу всі необхідні йому соціальні чи адміністративні послуги отримати в одному місці завдяки координації роботи служб міста;
-
реабілітація військовослужбовців. Адже допомоги потребуватимуть захисники різноманітної, не лише психологічної.
Наразі проєкт на стадії реалізації й активного пошуку партнерів. Однак вже зараз є співпраця з державною установою “Український медичний центр спортивної медицини”, Міністерством молоді та спорту України, товариством Червоного Хреста, тренінговим центром “Малес” та іншими структурами, які так чи інакше спеціалізуються на наданні реабілітаційних послуг.
У співпраці з молоддю
Надійною опорою громади є саме молодь. Активна Молодіжна рада міста, яка не просто згуртувала юних представників громади, а ще й зробила багато роботи, щоб втримати оборону на початку широкомасштабного вторгнення – працювала в кол-центрі, виїжджала розбирати завали після обстрілів. Та взялася за стратегічно важливу ділянку – ще в березні провела зустрічі з Молодіжними радами країн-членів ЄС, на яких розповідала про звірства, які чинили росіяни після початку широкомасштабного вторгнення.
Співпраця була настільки вдалою, що вже на початку квітня до таких зустрічей, які проводилися на регулярній основі, долучилися Андреас Кіфер – Генеральний секретар регіональних органів влади Конгресу Ради Європи, і Томас Андерсон – голова Комітету з поточних питань та Тематичний доповідач з питань молоді, Голова Регіональної Ради Ямтланд-Гер’єдален.
Наразі молодь активно долучена до ухвалення управлінських рішень. Зокрема, голова Молодіжної ради Фастова є членом виконавчого комітету Фастівської міської ради. Представники Молодіжної ради, відповідно до розпорядження міського голови, проходять стажування у структурних підрозділах виконавчих органів, вивчаючи структуру муніципальної влади. Також молодь долучається до бюджетних слухань під час розгляду проєкту бюджету на наступний рік тощо.
Партнерство з міжнародними організаціями
Міжнародне співробітництво Фастова з європейськими організаціями щороку розширюється. Так, завдяки співпраці з «U-LEAD з Європою» у Фастові відкрили сучасний ЦНАП. А Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) допомогли реалізувати Програму надання медичних, психологічних та соціальних послуг вразливим групам, включаючи ВПО на базі Фастівського ЦПМСД. Міжнародна організація «Лікарі без кордонів» з початку повномасштабного вторгнення допомагає медзакладам громади з необхідними медикаментами та обладнанням.
Фастівська громада також має кілька міст-побратимів: Повіт Валч (Республіка Польща); Томашів Любельский (Республіка Польща); Одунпазарі/Ескішехір (Турецька Республіка); Друскінінкай (Литовська Республіка); Меербуш (Федеративна Республіка Німеччина).
Діджиталізоване освітнє середовище для дітей
Переваги децентралізації відчули також і учні. Оскільки в громаді є розуміння, що саме потрібно дітям, і це рішення ухвалюють на місці. Так, у співпраці з ГО “Істок” та Save the Children у Фастівській громаді функціонують два DLC-центри – цифрові навчальні центри. Головне їхнє завдання – надати школярам простір для здобуття знань. Там є доступ до інтернету, комп'ютерної техніки, розвиткових ігор і освітніх матеріалів. Ба більше, центр працює і влітку, тож допитливе юнацтво має змогу навчатися у грі ще й в період літніх канікул.
Про переваги децентралізації можна говорити ще дуже довго. Адже реформа дала можливість громадам господарювати на власний розсуд, спрямовуючи наявні ресурси туди, куди більшість її мешканців вважає за потрібне. Водночас переваги легко оцінити навіть зараз, коли в країні, попри наміри росії, триває не просто відбудова, а й відновлення, налагоджена робота з міжнародними донорами та організаціями, які готові вкладати в Україну кошти.
*Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
