Дім родини Коваленків з Макарова зруйнувала російська армія. Від батьківського дому не залишилося нічого, в новому - вціліли лише стіни. Так родина з шести осіб залишилася без даху над головою. Але українців не зламати. Зараз Коваленки знайшли тимчасовий прихисток і потроху працюють над відбудовою зруйнованого. Ми все відбудуємо, бо ми, українці, – сильні. А от росія знищує насамперед себе.
Війна зруйнували тисячі будинків та пошматувала мільйони життів. Російська армія принесла біль та страх. Однак, вона сколихнула в крові українців дещо приспаний совєтами дух свободи, який миттєво акумулював усі наявні сили та завдяки якому ми вистояли тоді, в лютому-березні 2022 року, і завдяки якому наша армія щодня демонструє нечувані у світі силу, міць, розум та точність в діях.
Війна – це не лише бої на передовій. Хоча вони – центрова та найважливіша частина. Але війна – це ще й тисячі історій окремих людей: історій радості та болю, щастя та невимовної туги. Одна з таких – історія родини Коваленків з Макарова. В якій усі живі, але стіни родинного гнізда вщент зруйновані.
Середина лютого. Родина Коваленків закінчує ремонт в новому будинку – встановила нові міжкімнатні двері. Це останні, як кажуть, штрихи, і ось-ось має бути все готово. На подвір’ї дві хати – батьківська, старіша, та нова, яку будують для молодої родини – сина з дружиною та двома дітками. Велика родина має плани, ставить собі цілі та втілює мрії в життя.
Микола Коваленко
24 лютого 2022 року, наступ рашистів на Київщину. Родина Коваленків евакуюється на більш безпечні території, проте вдома залишається тато, голова великої сім’ї. Хтось же має берегти дім.
14 березня 2022. Сусідній будинок зруйнований. «14 березня виходжу на подвір’я і бачу, що будинка у сусідів вже немає. 15 числа прилетіло до інших сусідів», - розповідає Микола.
Далі було гучніше. І ось 18 березня Микола все ж вирішив спуститися до підвалу. Ще й сусіду пропонував, але той відмовився. А 19 березня – приліт. У родинний дім, на подвір’я. Приліт, який зруйнував усе, що напрацювали нелегкою роботою, щоденною копіткою працею.
Сам Микола був в укритті, вибратися з якого самостійно не зміг – привалило. Згодом його знайшов сусід, який пам’ятав про розмову, що варто ховатися, бо буде гучно.
«Я намагався вийти з погреба власноруч, але не зміг — привалило двері. Добре, що сусід знав, де я, та допоміг мені вийти. Я вийшов на подвір’я, а наші хати вже горять, як свічка», - розповідає Микола.
Після усього пережитого Миколі дзвонив армійський товариш, служили з яким разом ще до розпаду радянського союзу. Товариш, дізнавшись, що сталося – що дві хати знищили російські війська, сказав лише одне: «Колька, не переживай, всьо нормально буде». Ось і все, що потрібно знати про друзів з росії… Таких друзів українцям не потрібно.
2023 рік. Родина Коваленків розпочинає усе з початку. Микола працює на одному з місцевих виробництв, дружина – в бібліотеці. Живуть у рідних, які тимчасово прихистили. Молода ж родина зараз мешкає в кімнаті в гаражі, яку обладнали під тимчасовий прихисток. Ще тримають чималий город, який прогодує. І потроху складають копійку до копійки, щоб знову відбудуватися…
Зараз відновити житло родині прагне допомогти Гуманітарний штаб Благодійного фонду Сергія Притули NEST (з англійської — гніздо, — ред.). Проект має на меті допомагати українцям, будинки яких знищені внаслідок обстрілів окупантами. Допомагає у зведенні мобільних тимчасових будинків для тих, хто цього потребує. На відміну від модульних містечок, будинок зводиться не окремим поселенням, а на конкретній земельній ділянці родини.
Якщо ви бажаєте допомогти родині Коваленків з Макарова, можна задонатити саме для цієї родини на сайті NEST.
