За 8 років українці навчилися жити в умовах війни. Та широкомасштабне вторгнення росії з новою силою вдарило по країні. Особливо – по економічній її сфері. А на початку червня Нацбанк ще й повідомив про збільшення облікової ставки з 10% до 25%. «Це збільшення ставки, яке так налякало громадян, по суті не таке і страшне тим, хто вже виплачує кошти. Однак брати кредити на придбання нерухомості зараз дуже нелогічно і неправильно», - зазначає аналітик компанії SV Development Сергій Костецький.
Оговтавшись від першого інформаційного шоку, користувачі почали розбиратися з даним питанням. Як повідомили у НБУ, ставку збільшили для того, щоб мати змогу стримувати курс гривні відповідно до долара, а також щоб убезпечити заощадження громадян (кошти на депозитних рахунках) країни від знецінення. Прогнозований показник у 20% - це не очікувані -60%, як це було 2015-го. Та й Нацбанк запевняє, що має досвід роботи з інфляційними процесами.
Ситуація на ринку нерухомості
Щодо ринку нерухомості, то з початком широкомасштабного вторгнення його робота була призупинена у тих регіонах, які були в зоні бойових дій. В тому числі і у Фастові. Після відходу військ, продаж житла у місті пожвавився внаслідок напливу переселенців. Однак у зв’язку із коливанням курсу долара ні покупці, ні продавці не поспішають здійснювати будь-які операції.
«Кредитування житла зараз зупиниться повністю. Та й раніше у нас не було нормального іпотечного кредитування. В більшості випадків люди брали невеликі кредитні кошти, яких не вистачало. Зараз і цього не буде, адже все прив’язано до курсу долара. Враховуємо інфляційні процеси, потребу банків заробити – це будуть кредити «золоті». Навряд хтось захоче переплачувати третину вартості квартири», - зазначає аналітик Сергій Костецький.
Найбільше стурбовані у такій непростій економічній ситуації ті українці, хто має кредитні зобов’язання станом на сьогодні. Особливо якщо мова йде про кредитування житла.
Що з тими, хто вже має кредит
Сергій, мешканець Фастова, опинився у непростій ситуації. Три роки тому, маючи непоганий щомісячний прибуток, стабільний заробіток та впевненість у завтрашньому дні, родина Сергія – дружина Ганна та син Сашко – на сімейному віче вирішили «взяти в кредит» двокімнатну квартиру. Адже платити за зйомне житло – це вкладати кошти в ніщо. Розглядали послугу «доступне житло», але все ж взяли в одному із відомих банків гроші – споживчий кредит – та купили омріяне помешкання. Виплачувати борг мали протягом 5 років. Але в лютому 2022 року ситуація з виплатами кардинально змінилася.
«Мене хоч і не звільнили з роботи (працює на одній із київських фірм фахівцем з ІТ-безпеки – прим. редакції), але перевели на нижчу оплату. Зараз отримую 2/3 свого доходу, працюю вдома, на фірму не їжджу. Та й роботи практично нема – продажі зупинилися. Ми раніше жили за заробітну плату дружини, а мої доходи переважно йшли на погашення кредиту. Аню звільнили, їх фірма взагалі розпалася. А от кредит нікуди не подівся», - ділиться своєю історією Сергій.
Зміни у законодавстві
Детально вивчивши законодавство та зміни до нього, Сергій трохи заспокоївся. На період воєнного стану, а також у місячний термін після його закінчення, так звана неустойка за прострочені платежі нараховуватися не буде – споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання. Однак, проценти за користування кредитом, що передбачено у договорі, сплачувати потрібно.
Щоб пом’якшити ситуацію, банки йдуть на поступки споживачам кредитів та пропонують реструктурувати борг. Зазвичай це подовження строку виплати шляхом зменшення щомісячних ставок. Або ж пропонують послугу «кредитні канікули». Однак ніяких списань боргів не відбувається – це споживачі мають добре усвідомити.
«Ми із фахівцями банку попрацювали над реструктуризацією. Якщо раніше я платив на місяць майже 25 тисяч гривень, це з відсотками, то тепер мушу платити 12 тисяч грн. Але строк виплати збільшився. Хочу сказати, що мені пішли на зустріч, і ми обрали зручну для мене оплату. Кожен випадок – індивідуальний і розглядається окремо. Нема якоїсь формули розрахунку», - розповідає Сергій. Та додатково зазначає, що його такі умови повністю влаштовують. Він пропустив один платіж, у березні, банк знову ж пішов на зустріч та оформив це як кредитні канікули. Далі Сергій з родиною зобов’язався виплачувати щомісячні платежі, під чим підписався офіційно – обидві сторони уклали новий договір.
Що стосується ринку кредитування, то у період війни споживчі кредити також надають тим, хто цього потребує. Однак вимоги до споживачів таких позик значно зросли – банк має бути впевнений у виплаті боргу.
Разом з тим, банківські установи просять клієнтів користуватися послугами депозитних рахунків. Адже відсоткові ставки також корелюються в залежності від тих коштів, якими банк може користуватися.
Виселень не передбачається. Але лише до кінця війни
Ну і, що також має трохи заспокоїти користувачів споживчих кредитів, той факт, що протягом воєнного стану, та у місячний термін після його завершення іпотечна нерухомість не може бути стягнена банком (відібрана, перепродана і т.д.), а мешканці квартири чи дому не можуть бути виселені.
«Не дивлячись на те, що і як пояснює держава щодо підвищень ставок, я б не радив брати кредити на житло зараз. Тим паче, що нормального іпотечного кредитування у нас як не було, так і не буде найближчим часом. Державі потрібні кошти для компенсації, якщо мова йде про державні програми пільгового кредитування, а таких нема. І найближчим часом не буде. А запропоновані відсотки, якими зараз оперуватимуть банківські установи при наданні кредитних коштів, будуть непідйомні пересічному громадянину», - коментує ситуацію аналітик компанії SV Development Сергій Костецький.
Нагадаємо, що кредитні канікули у більшості банків 1 червня вже закінчилися.
