У наслідок бойових дій на території Макарівської громади зруйновано 585 приватних будинків, 58 багатоквартирних - пошкоджено, 1 – повністю зруйнований. Сімнадцять шкіл зазнали пошкоджень, одна – зовсім не підлягає відновленню. Росіяни обстріляли і пошкодили 8 дитячих садочків, два – зруйнували вщент.
Макарівська громада пережила окупацію ворога, пізнала, що таке голод, зазнала втрат найціннішого – людей. Але у найтяжчий час Фастів був поряд та надавав усю можливу допомогу сусідам. Нещодавно з подяками фастівчанам Макарівський селищний голова Вадим Токар завітав на засідання сесії міської ради, де встиг поспілкуватися і з журналістами ФастівNews.City.
Як для вас розпочалося 24 лютого?
О 5 ранку 24 лютого мені зателефонували і розказали, що вже ведуться ракетні обстріли по Києву. За годину ми з командою вже були на робочих місцях, де прийняли рішення про створення оперативного штабу з оборони Макарівської громади. В перші пару днів з жахом спостерігали, що відбувалося в Гостомелі, Бучі, Ірпені. А вже 28 лютого ворог підійшов на околиці до Макарова.
В першій день вони не ризикнули зайти в Макарів, бо їх готові були зустрічати місцеві добробати, які ми встигли сформувати за 2 тижні до вторгнення.
Знаємо що ви як офіцер запасу також стали до зброї разом з земляками. Чи була у макарівчан зброя в перші дні вторгнення?
Лише автомати Калашнікова, які отримали бійці роти охорони, сформованої з місцевих мешканців. А через 2-3 дні з однієї військової частини, яка знаходиться неподалік, завезли ще близько 50 автоматів і 8 РПГ з боєкомплектами.
4-5 днів ми знаходилися в облозі, російські війська зупинилися перед Макаровом і пішли обходити його через села. Був період коли ми не могли виїхати нікуди, бо траса Київ-Чоп контролювалася ними, деякі села були оточені, в інших тривали бойові дії, де ЗСУ відбивали атаки ворога.
Вадим Токар, офіцер, голова Макарівської громади
Скільки днів тривала облога Макарівщини?
32 дні ми разом зі Збройними силами України тримали оборону Макарівщини і ні в кого не виникало ніяких сумнівів у тому чи варто відступати. Стали до зброї і ні кроку назад. Бо з одного боку за нами столиця України, а з іншого боку – сусіди і побратими місто Фастів.
Мери міст, голови громад в першу чергу під прицілом окупантів. Як ви убезпечили свою родину?
З перших днів повномасштабного вторгнення моя дружина з двома нашими дітьми виїхали на хутір за 5 км від Макарова, там у нас дача. Тоді думалося, що цей населений пункт не є стратегічно важливим для ворога. Але коли росіяни взяли в облогу наше містечко, ми виявилися відрізані з ними лінією фронту і тиждень у мене не було з рідними зв’язку. Через кілька днів мені вдалося різними шляхами прорватися до них, пересікти лінію бойових дій для того, щоб вивезти родину. Вони тоді направилися на західну Україну.
В один з днів я отримав смс від ворога, де мені пропонували здати Макарів. Звісно, вони були послані в напрямку російського військового корабля. 28 лютого я видав розпорядження евакуюватися працівникам з приміщення нашої ради у відділ освіти, який знаходився не на центральній вулиці Макарова. До 6 березня керівництво громади працювало в Макарові, але завдяки нашим ЗСУ вдалося пробити коридор і мої заступники, секретарі, керуюча справами і цивільні, які бажали виїхати, отримали таку можливість. Вони виїхали до Фастова. В Макарові лишився один заступник, який воював зі мною пліч-о-пліч.
Для моїх працівників у приміщенні Фастівської міської ради створили віддалені робочі місця, забезпечили технікою, допомогли усіх розселити. Зараз вже можна говорити про те, що до закінчення активної бойової фази макарівчани працювали у Фастові. За це немає меж моїй вдячності міському голові Михайлу Нетяжуку, його команді та усім фастівчанам.
З якими втратами вийшов Макарів з окупації?
По 31 березня включно тривала окупація Макарівщини російськими військами. З 49 населених пунктів громади 18 - перебувало під тимчасовою окупацією, 32 – зазнали ушкоджень різного ступеню. По громаді ми втратили 585 приватних будинків, 58 багатоквартирних пошкоджено, 1 – повністю зруйнований. 17 шкіл зазнали пошкоджень, одна не підлягає відновленню. 8 дитячих садочків зазнали ушкоджень, 2 – вщент зруйновані.
Подяка кожному мешканцю Фастівської громади. Без перебільшення ми отримали від фастівчан найбільшу допомогу у найскрутніший для нас час. Без перебільшення, це був справжній фастівський ленд-ліз. І вагомий внесок заради того, щоб Макарівщина вистояла і дала відсіч окупанту.
Але найголовніші наші втрати не будівлі, а люди. Місцевих добровольців було в роті 24 чоловіки. На моїх очах загинуло 6. Цивільних досі продовжуємо рахувати. 132 загиблих наших земляків ми виявили на поверхні. Зараз тривають пошуки тих людей, кого вбили окупанти і хто похований у садочках, біля будинків – там, де була можливість це зробити. 200 людей розстріляні в цивільних авто – це ті люди, які намагався виїхати і ті, хто був закатований і кого нелюди ґвалтували та вбили.
Був період пережили, коли ми пережили невеликий голод. Першим руку допомоги протягнув Фастівський хлібокомбінат, працівникам якого через досить небезпечний коридор вдалося до нас прорватися і безкоштовно роздавати хліб людям. Ніхто крім тих, хто був у голоді, не знає його цінність. А макарівчани тепер розуміють чого вартує шматочок свіжого хліба.
Вадим Токар з подякою для фастівчан
Окремі слова вдячності міському голові Фастова, він розумів наскільки в облозі скрутно з продуктами харчування, у нас не було ні броніків, ні шоломів. Саме він організував нам це спорядження. Фастівчани передавали нашим людям продукти харчування, забезпечували необхідною комунальною технікою. Ми відчули від Фастівської громади надпотужну підтримку під час активної фази оборони та в ході ліквідації наслідків агресії російської федерації. Тому ще раз дякую мешканцям Фастівщини за прояв людяності, небайдужості і неоціненну підтримку Макарівщині.
Нагадаємо, зараз в Макарові продовжуються роботи з монтажу модульного містечка, для тих, хто втратив житло у ході російської війни проти України. Модульні будинки надійшли як допомога від польського уряду.
