Назвати вулиці міста Фастів та Фастівщини іменами місцевих поетів-патріотів та членів ОУН - Володимира Косовського, Андрія Кравця-Кравченка та Євгена Чередниченка, пропонує фастівчанин Олександр Неживий, доктор філософії в галузі історії та заслужений журналіст України.
"В остаточній декомунізації і дерадянізації Фастівщини сьогодні, в умовах повномасштабної війни з нацистською Росією, треба задіяти покоління наших ідейних попередників, які пліч-о-пліч стояли за незалежну Україну в роки Другої світової війни за німецької окупації, радянської репресивної політики, жорстокого тоталітарного режиму. Іменами Володимира Косовського, Андрія Кравця-Кравченка, Євгена Чередниченка – тріади поетів-патріотів треба назвати вулиці у Фастові і на всій Фастівщині. Це потрібно зробити для того, щоб їх зірки поетів і борців не згасли і зоріли в епіцентрі всезагальної уваги" - переконує Олександр Неживий.
Довідка. Володимир Косовський (28.07.1923-29.05.2000 рр.) народився у селі Веприк, на Фастівщині. Під час Другої світової війни перебував у лавах ОУН. У 1943 році його засудили до 20 років каторжних робіт. Після смерті Сталіна, відбувши 12 років у концтаборах, повернувся на Фастівщину. Працював у селах Пилипівка та Веприк завідувачем медпункту.
Ще в юності Володимир Косовський почав писати вірші. Але як поет став відомий за часів незалежності України. Побачили світ кілька його книг. У 1996 році він став членом Національної Спілки письменників.
Косовський заснував музей композитора Кирила Стеценка в рідному Веприку. Працював директором закладу на громадських засадах, потім — старшим науковим співробітником.
У Фастові з 2003 року вручають щорічну літературно-мистецьку премію ім. Володимира Косовського.
Його ім'я вже увіковічили в назві однієї з вулиць у Фастові. Проте у Веприку вулицю, названу на честь Косовського, перейменували.
Андрiй Кравець-Кравченко (13.12.1925-19.10.1943) – фастівський поет, член ОУН. Працював секретарем на бiржі праці. Друкував листівки із закликом до молоді ухилятися від примусового вивезення у Німеччину. У його віршах домiнували патрiотичні мотиви. На початку 90-х років твори Кравця-Кравченка друкували в українських періодичних виданнях. Його вірші увійшли в збірку «Тризуб: Поезія», видану у 1997 році.
Євген Чередниченко (30.01.1914-11.01.1994) - народився у Фастові. Вчився у школі № 9. Після її закінчення переїхав до брата в місто Шахти Ростовської області, де працював шахтарем. Закінчив Московський інститут фізичної культури. Студентом став чемпіоном Радянського Союзу з класичної боротьби. З юних років писав вірші.
У 1938 році повернувся в Україну. Працював завідувачем кафедри фізичної культури в Інституті харчової промисловості в Києві. Під час радянсько-німецької війни вступив до ОУН. Його призначили районовим провідником у Фастові. У 1943 році потрапив у полон червоних. Засуджений до 15 років каторги.
Вірші складав переважно в пам'яті, деякі ховав. Велика частина поезій залишилась у шахтах, де він відбував покарання.
Звільнений у 1956 році. Працював вчителем фізкультури у школі №10 у Фастові, потім - у Київському інституті підвищення кваліфікації вчителів, у Міністерстві освіти України.
У 1965 році разом з дружиною протестували проти арештів української інтелігенції. Подружжя Чередніченків неодноразово викликали на допити і звільняли з роботи через активну проукраїнську позицію.
У кінці 80-х - на початку 90-х років Євген з дружиною брали участь у багатьох національно-демократичних акціях. Чередниченко виступав на мітингах, у тому числі читав свої вірші. Видав дві збірки поезії.
Нагадаємо, у Фастівській громаді планують перейменувати більше 70 вулиць та провулків. Нещодавно стартувала процедура громадського обговорення 15 назв.
