Життя Фастівської громади після 24 лютого кардинально змінилося. Усім довелося швидко адаптуватися до нових реалій воєнного стану. Тепер, після відходу російських військових з Київщини, наша громада не лише відновлює звичні процеси, а ще й допомагає сусіднім населеним пунктам, які постраждали від дій загарбників. ФастівNews.City поговорили з міським головою Михайлом Нетяжуком про підвищення цін, розподіл гуманітарної допомоги, завантаженість комунальних служб, наявність ліків у аптеках, відновлення роботи громадського транспорту та багато іншого.
Давайте повернемось на сім з половиною тижнів назад. 24 лютого. Початок війни. Ваші перші емоції, думки?
- Війну я очікував. Враховуючи ту інформацію, яку ми всі отримували зі ЗМІ, було відчуття, що війна неминуча. До початку війни ми готувалися і розуміли, що маємо максимально мобілізовуватися. А 24 лютого треба було об’їжджати місто, розгортати блокпости, формувати загони і так далі. Включати той механізм, який був запланований заздалегідь. Відповідно, коли займаєшся конкретними справами, часу на роздуми чи емоції просто немає.
Наша тероборона була навчена, укомплектована, чи все робилось вже по факту?
- ЗСУ планували сформувати батальйони територіальної оборони до 1 квітня. Оскільки активна фаза війни на Київщині розпочалася набагато раніше, відповідно, багато дій здійснювалися не за планом. Тому довелося виконати все за декілька діб. Крім того, відповідно до законодавства, органи місцевого самоврядування повинні не організовувати, а лише сприяти формуванню територіальної оборони. Але вийшло так, і не тільки у Фастові, що в перші дні нам довелося забезпечувати весь спектр роботи, пов’язаний з територіальною обороною.
Під час бойових дій постраждав Макарів та ближні села. Як наша громада їм допомагає?
- Ще на початку війни Фастівська міська рада прийняла рішення зосередитися на підготовці віддалених рубежів оборони, щоб зустрічати ворога на дальніх підступах, поза межами артилерійських обстрілів міста. Тому фактично силами мешканців Фастівської громади готувалися оборонні споруди у Бишівській і Макарівській громадах. Саме ці позиції займали наші військові, у тому числі і батальйон територіальної оборони, захищаючи район від нападу, а потім і відтісняючи ворога.
А з перших днів деокупації фастівчани почали допомагати Макарівщині, Бишівській громаді, зараз - Бородянській громаді.
Ми розуміємо, що маємо підтримувати один одного і ті території, щоб на них відновилося життя, а мешканці повернулися. Щоб ці громади могли забезпечити оборону. Тому що ніхто не застрахований від повернення російських військ на Київщину.
Російські окупанти обстрілювали й екопарки. Один із них в Ясногородці. Його практично повністю знищили. Фастів направляв туди якусь допомогу? Можливо брали участь у переселенні вцілілих тварин?
- Звісно, нам шкода тварин, але насамперед ми маємо допомогти людям. Фастівські медичні працівники у форматі виїзних прийомів обслуговують Бородянщину. Тобто вони здійснюють медичне обстеження мешканців, які пережили окупацію, прописують їм курс лікування і безкоштовно надають ліки. Так було і на Макарівщині до того, як повернулися їхні лікарі. Фастівчани розбирають завали об’єктів, які зазнали руйнувань в результаті обстрілів.
З перших днів війни українці зіткнулись з дефіцитом паливних продуктів. Як це було у Фастові? Існували якісь обмеження?
- Після виходу росіян на Житомирську трасу, основна дорога на захід України пролягла через Фастів. Тобто проїжджаючи початок Одеської траси, українці через Фастів виїжджали на Житомирську трасу і рухалися на захід. Тому потік машин був суттєво збільшений, і паралельно з цим відчувався брак постачання нафтопродуктів. Були проведені певні заходи, щоб збільшити кількість пального, яке підвозиться до міста. Комунальні служби громади повністю забезпечені пальним. Але ми бачимо, що ворог цілеспрямовано б’є по складах нафтопродуктів. Тому не можемо зараз у місті Фастів зберігати пальне у великих кількостях. Відпрацювали механізми, яким чином пальне доставляти на заправки міста, без зберігання тут значних запасів.
У перші дні, дійсно, вводилися обмеження – 10 літрів пального на одного покупця. Потім протягом тижня, коли ситуація врегулювалася, їх переглянули. Зараз на рівні міста обмежень немає. Але на конкретних заправках можуть діяти свої власні обмеження, залежно від ситуації.
Зважаючи на активну посівну, яка зараз ситуація в громаді з дизелем? Вистачає?
- Певні агровиробники озвучували це питання, але ми швидко допомагали їм знаходити паливно-мастильні матеріали для проведення посівної. Повторюся, що зараз ні ми, ні агровиробники на маємо права накопичувати пальне з питань безпеки.
Люди скаржаться, що ціни на продукти дуже підвищилися. Чи має це контролювати міська влада? Куди звертатися, якщо мешканці бачать значне підвищення ціни?
- Деякі продукти подорожчали, тому що в Україні в опті немає пропозицій за нижчою ціною. Звісно, для фастівчан важливіше, коли ця продукція є на полицях, ніж коли вони будуть порожніми. Крім цього, є таке поняття як сезонні зміни цін. Наприклад, навесні курячі яйця, як правило, дешевшають, а овочі дорожчають. І так щороку.
Створена робоча група, яка відпрацьовує питання контролю цін. Фастівська міська рада розробила механізм, який має назву індикативні ціни. І є відповідний досвід, коли спекулянти передавали свої товари на зберігання Збройним силам України.
Поясніть, що таке індикативна ціна?
- У місто Фастів завозяться оптові партії продуктів харчування. Будь-яка торгова точка громади може закупити цю продукцію і потім продавати з регульованою націнкою. Наприклад, якщо всі крамниці можуть взяти цукор по 25 гривень, тоді ми встановлюємо індикативну ціну на рівні 27 грн. Це не зобов’язує підприємця продавати за такою ціною, а є лише рекомендацією. Теоретично, підприємець може купити дешевше в іншому місці. Але якщо він продає дорожче і навіть показує накладну, що він купив товар дорожче, то виникає питання, навіщо він це зробив, якщо була можливість купити по 25.
Ми будемо публікувати індикативні ціни на продукти першої необхідності. І будемо просити фастівчан повідомляти, якщо торгова точка торгує дорожче. А міська рада спільно з представниками поліції, СБУ та ЗСУ шукатиме можливості переконати власників не піднімати ціни вище рекомендованих.
Чи дозволять у місті продавати алкоголь?
- Звісно, дозволять, після Перемоги (посміхається – ред.). Це рішення приймалося на рівні області. Київська обласна військова адміністрація провела опитування громад Київської області щодо доцільності його відміни. Однозначна позиція переважної більшості громад, особливо тих, які розташовані біля деокупованих територій, а також військових і правоохоронців - зараз відміняти заборону недоцільно. Нам потрібно з тверезою головою відбудовувати зруйноване і готуватися до можливих дій ворога на території Київщини.
Яка ситуація з ліками? З початком війни в країні зник з полиць Еутирокс, Л-тироксин. Цих ліків зараз достатньо?
- Наскільки в мене є інформація, зараз ситуація з ліками вирівнялася. Фастів навіть забезпечує медикаментами деокуповані території. Крім того, налагоджена співпраця з рядом міжнародних організацій, які допомагають нашим закладам охорони здоров’я з ліками.
Фастівська громада приймає переселенців. Звідки? Яку допомогу їм надають?
- До нас приїжджають з багатьох куточків України – сходу, півдня, Києва. Гості відзначають, що наша громада комфортна для проживання. Звісно, ми намагаємося надати всім відповідну допомогу, враховуючи потреби людей і з якого вони регіону приїхали. Одне питання – якщо люди з Києва, у них збереглося житло, інше – якщо з Ірпеня, Маріуполя чи Бородянки, і люди виїхали у чому були. Тобто рівень підтримки різний.
Чи було місту достатньо гуманітарної допомоги? Як вона розділялась? Хто отримував?
- У Фастові створений Гуманітарний штаб, який приймає рішення щодо виділення гуманітарної допомоги і розподілу цих ресурсів. У цей штаб входять як волонтери, так і представники Фастівської міської ради. Допомога приїжджає не стільки з України, а в основному від наших закордонних партнерів: з Польщі, Чехії, Німеччини, Нідерландів, Канади. Гуманітарну допомогу видають і переселеним особам, і фастівчанам, і завозять у постраждалі регіони – Бишівську, Макарівську, Бородянську громади.
У соцмережах повідомляють, що, можливо, гуманітарку у Фастові продають. Якщо є такі підозри, як людям діяти?
- Я звертаюся до всіх фастівчан з проханням, якщо вони бачать, що продається гуманітарна допомога, терміново звертатися до Нацполіції. Тому що зараз у Кримінальному кодексі України передбачена відповідальність за використання гуманітарної допомоги з метою отримання прибутку.
Як зараз працює міська рада? Чим займається? Які питання вирішуються?
- Фастівська міська рада продовжує працювати 24 на 7. Найбільш пріоритетне питання - оборони і безпеки. Вже після цього – стабільність функціонування міських структур, життєдіяльність міста, забезпечення перших потреб. Також окремий напрям – допомога у відбудові деокупованих територій.
Комунальні служби міста працюють тільки у Фастові чи задіяні і в інших населених пунктах, що постраждали від російського вторгнення?
- Звісно, задіяні. Я дякую і працівникам комунальних служб, і мешканцям громади – добровольцям, за те, що вони підготували інженерні споруди для військових і відновлюють зруйновані населені пункти. Зараз, дійсно, дуже велике навантаження на комунальну сферу міста. Тим, хто залишився, вдвічі важче. Тому я дякую фастівчанам за те, що вони згуртовано допомагають комунальним службам. Наприклад, голови будинкових комітетів з розумінням поставилися до того, що навколо своїх будинків треба наводити порядок власними силами.
Коли починалася війна, мешканці громади збудували імпровізовані блокпости, загородили вулиці мішками. Частину цих споруд прибрали, інші залишилися. Їх будуть прибирати комунальні служби чи це мають зробити самі люди?
- Війна не закінчилася і питання готовності міста до кругової оборони ніхто не знімає. Барикади розбирали не просто комунальники, а під керівництвом військових. Зараз все, що здійснюється у місті, узгоджується з військовими. Якщо частина барикад зараз демонтована або перенесена на узбіччя, це означає, що нагальної необхідності в них немає. Але в разі потреби, такі барикади можуть швидко з’явитися. Зараз ми не зменшуємо пильність. Навпаки, треба тренуватися і готуватися до зустрічі з ворогом у будь-яку мить. Ми повинні усвідомити, що війна завершиться тільки після Перемоги. Більше того, на мою думку, після підписання мирного договору і зупинення війни, ми все одно повинні бути готовими до можливих дій агресора. Тому що від російської федерації я очікую будь-чого. І не готовий вірити в те, що напад не повториться знову. Зараз готуємося, тримаємо стрій і гуртуємося, щоб можна було у будь-який момент дати достойну відсіч.
Щодо графіку руху маршруток – чи будуть додаватися вечірні рейси? Адже на багатьох маршрутах останній автобус їде о 17 годині, і людям, які повертаються пізніше з роботи, доводиться йти пішки.
- Зараз поступово відновлюється робота громадського транспорту, але ми живемо в умовах воєнного стану. Графіки руху складаються з максимальним врахуванням інтересів пасажирів і перевізників. Тому якщо з’являються питання по конкретним маршрутам, ми їх з перевізниками відпрацьовуємо. Графіки залежать від того, як працює Укрзалізниця і підприємства. Користуючись нагодою, я дякую підприємцям, які відновлюють свою роботу, виробляють продукцію і виплачують заробітні плати працівникам.
До війни у Фастівській громаді планувалася реалізація різних проектів, наприклад, реконструкція очисних споруд. Чи можливо це зробити у воєнний час? Чи ці проекти будуть відкладені до закінчення війни?
- Фінансова система України переведена на режим роботи у період воєнного стану. Початок бойових дій на території Київщини призвів до зупинки цілого ряду підприємств, скорочення персоналу, переведення працівників на неповний робочий тиждень. Тому зараз ніхто не може спрогнозувати, як в найближчій перспективі наповнюватиметься місцевий бюджет.
Міжнародні організації, з якими ми співпрацювали, також змінюють свою роботу і направляють кошти насамперед на відбудову зруйнованих територій. Тому зараз ми б хотіли реалізувати все заплановане, однак сучасні реалії корегують наші плани.
Ми постійно на зв’язку з нашими партнерами. Як мінімум ще місяць потрібен для корегування планів роботи та їх узгодження на усіх рівнях.
Яка допомога наразі потрібна місту: від центральної влади, волонтерів?
- Звісно, ми не відмовимося від будь-якої допомоги. Однак, набагато краще, коли допомагати будемо ми, ніж нам. Хочу подякувати абсолютно всім фастівчанам, які зараз допомагають громадянам України, що опинилися в скруті. Адже в цей час фастівчани показали, що ми маємо велике серце і готові приймати всіх, ділитися останнім, надавати можливість проживати у своїх будинках, їхати і допомагати зруйнованим населеним пунктам. Я вважаю, в такі моменти, як зараз, проявляються найкращі і найгірші якості людей. І я дуже радий, що фастівчани показали - людей з позитивними якостями у нас набагато більше.
