Поки Збройні Сили України та тероборонівці захищають нас на лінії фронту, українські жінки в тилу не сидять склавши руки. З перших днів війни волонтерки згуртувалися, щоб плести маскувальні сітки і виготовляти маскувальні костюми для наших воїнів. Адже на всі ці речі зараз є значний попит. У цій статті ми розкажемо вам про діяльність чотирьох спільнот фастівських берегинь миру.
*У цілях безпеки ми не пишемо конкретних локацій і адрес. Якщо ви хочете долучитися до волонтерської роботи, дзвоніть за вказаними в статті номерами.
Маскувальні мавки
Ксенія Грачкова (на передньому плані фото) і фастівські волонтерки, які плетуть маскувальні сітки
Ксенія Грачкова почала плести маскувальні сітки у 2014 році у себе вдома. З часом до неї приєдналися сусіди й інші жінки. Перерву Ксенія зробила лише в останній рік перед повномасштабною війною - працювала і не мала вільного часу. А 24 лютого знову повернулася до створення маскування для нашої армії.
Нещодавно один із місцевих підприємців дозволив волонтеркам розміститися у його приміщеннях у Фастові. Частина активісток працює вдома.
Зараз на різних локаціях, у тому числі в селах, сітки плетуть близько 30 жінок різного віку. Маскувальні мавки передають їх для бійців, які воюють в гарячих точках Київщини, та на південь і схід України.
На наших блок-постах маскувальних сіток вже досить, каже Ксенія.
Деякі майстрині віддають волонтерству значну частину дня – сітки плетуть з 10 до 17 години. Хтось забігає на годинку, тому що працює. Часом приходять допомагати хлопці і діти.
Тканину і нитки приносять фастівчани. Також перебирали привезену волонтерами гуманітарну допомогу. Гарні речі віддали в костел. Те, що не шкода, ріжуть для сіток. Відбирають тканини чорного, коричневого, зеленого, бежевого, темно-сірого кольорів. Для основи використовують рибацькі сітки. Їх дали рибгоспи.
«П’ять-шість людей встигає за день сплести сітку два на п’ять метрів», – пояснює Ксенія Грачкова.
Також виготовляють «кікімори» - індивідуально, відповідно до розміру бійця. Якщо такий маскувальний костюм плетуть 5-6 людей, на це йде 3-4 дні. Потім всі частини зшивають.
Спільноті завжди потрібні зелені і коричневі в’язальні нитки. А також вільні руки. Виготовляти «кікімори» можна вдома. Волонтерки покажуть як це робити. Щоб внести свій вклад в маскування наших військових, зателефонуйте Ксенії Грачковій за номером (063) 673-08-92.
Маскувальні янголи
Ірина Безкровна, Оксана Погорєлова, Анна Прокопенко, Людмила Філіппова і Світлана Сокол почали плести сітки ще у 2014 році. Цей процес тоді відбувався на другому поверсі приватного будинку. Після цього вони не раз змінювали приміщення, поки один із фастівських підприємців не віддав їм у користування свою будівлю. З часом до спільноти приєдналися й інші жінки.
Коли на нашу землю прийшли окупанти, кількість охочих допомогти виготовляти маскування виросла у рази. Крім цього, управління освіти направляє допомагати волонтеркам працівниць садочків. Таким чином щодня близько 60 фастівчанок ріжуть тканину і плетуть сітки, розділяють на окремі волокна мішковину та виготовляють з неї маскувальні костюми «кікімори» - для піщаної і лісової місцевості. З Маскувальними янголами співпрацюють активістки, які вдома шиють балаклави та в’яжуть шкарпетки. Всі ці речі відправляють у різні куточки України, зараз найбільше - на схід.
«Люди приносять з дому тканину, яку можна порізати. Потрібні матеріали сірих, коричневих та зелених кольорів, - пояснює одна з координаторок Світлана Сокол, яка плела сітки з перших днів виникнення спільноти, а зараз займається організацією процесу. - Швейна фабрика «Козак» передає обрізки після пошиття форми. Нещодавно нам привезли багато чорної тканини, але ми її майже не використовуємо. У природі немає чисто чорних кольорів. Тому як маскування вона неефективна».
Жінки ріжуть тканину для плетіння маскувальних сіток
Основи для сіток раніше купляли в Харкові, але вони вже закінчилися. Тоді волонтери привезли рибацькі сітки. Зараз майстрині плетуть навіть на волосіні, тому що основи з ниток більше немає.
Сітки плетуть в основному під замовлення – тобто виготовляють конкретні розміри.
За день можуть зробити і чотири, і сім штук. «Якщо розміри маленькі, ми віддаємо замовлення швидко», – каже Світлана.
До слова, найбільшу сітку волонтерки сплели 19 березня - 33 на 4 метри.
Найдовше виготовляються «кікімори». Полотно довжиною в 3 метри і шириною 1,5 метри плетуть близько півтора тижні дві людини. Їх роблять універсального розміру.
Спільноті волонтерок завжди потрібні додаткові сітки-основи, тканина та люди. Роботу тут знайдуть для кожного. «Якщо у когось не вистачає терпіння плести сітки, можна різати тканину на смужечки, висмикувати нитки з мішковини і готувати матеріал для «кікімори», - каже Світлана. Єдине - просить приходити саме тих людях, які мають свідоме бажання допомагати.
Якщо ви хочете приєднатися до Маскувальних янголів, дзвоніть Світлані Сокол за номером (098) 890-17-28.
Волонтерки зі Снігурівки
Коли російські війська вторглися в Україну, мешканка Снігурівки Маріанна Максименко згуртувала дівчат свого мікрорайону. Вони збираються в робочому приміщенні однієї з жительок Снігурівки, щоб плести маскувальні сітки.
«Ми почали працювати кожний день, - розказує Маріанна. – На даний час сплели 250 метрів сітки. Вони пішли на наші блок-пости. Також ми передали сітки в найбільш небезпечні точки нашої країни. Завдяки згуртованості місцевих жителів, до нас постійно приєднуються нові люди з інших районів міста. Зараз нас - більше 30 жінок різного віку. Допомагають навіть діти».
Матеріали майстрині купували за власний рахунок. Також з цим допомагають місцеві волонтерки: Світлана Гончаренко, Олена Коцарь та Оксана Грачкова.
Ще жінки в’яжуть нашим воїнам шкарпетки. Почали займатися виготовленням «кікімор» для бійців. «Це найважча і найбільш клопітка робота, але вона цього варта», - пояснює Маріанна.
У той же час чоловіки з Снігурівки виготовили понад 50 штук «їжачків», які зупиняють важку техніку.
«Ми співпрацюємо з місцевими кондитерами та просто небайдужими людьми, які виготовляють різні смаколики для наших хлопців. Ми хочемо, щоб вони відчували всю любов, з якою готувалися ці страви, - розповідає далі Маріанна. - Потім ми завозимо їжу їм особисто, щоб нікого не наражати на небезпеку, адже нас хлопці знають».
Бійцям навіть привозили перукаря. Це була перевірена фахівчиня, каже Маріанна, яка до того ж надала свої перукарські послуги безкоштовно.
Спільнота волонтерок буде рада прийняти у свої ряди нових активістів, щоб разом наближати перемогу. Адже сила українців - у єднанні.
Маріанні Максименко можна зателефонувати за номером (063)736-54-79 або написати у особистих повідомленнях у Facebook.
Казнівські майстрині
З першого дня відкритої війни місцеві волонтерки плетуть сітки на Казнівці. Частина активісток збирається разом, інші – виготовляють маскування вдома, розказує голова комітету самоорганізації населення мікрорайону Казнівка Олена Зєвако.
Щодня у процесі задіяні більше 20 жінок. Крім сіток, вони шиють устілки та спеціальні жилети з багатьма кишенями - «розгрузки». Їх передають теробороні та ЗСУ нашого регіону.
Якщо маєте бажання допомогти чи долучитися до виготовлення таких важливих для наших воїнів речей, звертайтеся до очільниці КСОН Олени Іванівни Зєвако.
