В Іспанії офіціант - це важлива і необхідна фігура для всього суспільства і життєвого устрою іспанців. Він навіть відчуває скільки ще тобі з'їсти, щоб ти був щасливий, а «не набитий їжею». Він тобі обов'язково скаже, що таке блюдо взяти тільки у вигляді "тапи", в хорошому закладі на півдні краще його послухати)).
Тому як на півдні, коли спека, не завжди можеш з'їсти стільки, скільки говорить апетит. У Мадриді і на півночі - швидше за все без проблем!)
"Taпa" – це безкоштовна їжа!)) Так-так, ви не помилилися. Якщо ви замовляєте будь-якій напій на обід або вечерю, вам дадуть тапу безкоштовно.
Якщо на півдні це передусім оливки або великі каперси, то на півночі чи в Мадриді - це може бути повноцінна тарілка будь-якої їжі. Або пару шматочків хамону, сиру, або національна тортилья - запіканка з картоплі. Тортилью, до речі, їдять усюди, навіть на побаченнях.
Іноді йдеш і бачиш елегантну молоду пару на терасі, 2 кришталевий келихи і він її пригощає картоплею). А з вигляду це такий пиріг з запеченою картоплею з яйцями і цибулею.
Тут їдять в барах, і ресторанах, а каву п'ють в кафетеріях. Бар від кафе відрізняється високими стільцями і тим, що їжу на стійці ти береш сам, а не приносить офіціант. Іспанці дуже люблять ходити в бари, гуляти по вулицях. В середньому за даними на 2018 й рік, середньостатистична іспанська родина витрачає на бари 17% вдумайтеся! свого річного доходу. Тобто це вже частина життя, частина культури. Уявіть, як їм зараз важко під час карантину, адже у них фактично забрали їх життя!
В Іспанії не залишають великих чайових. Зазвичай чайові в розмірі 1-2 євро вважаються нормальними. Що і приваблює туристів з пострадянського простору:))
Багато наших співвітчизників, які відкривають тут заклади громадського харчування, дуже часто прогорають, виключно через незнання культури. Наприклад, тут господар невеликого бару повинен не просто годувати, а спілкуватися з усіма своїми відвідувачами. Наші ж так не роблять, і потім не розуміють чому до них ніхто не йде. Дуже часто вони працюють, як звичайні офіціанти.
На фото - я з прекрасною людиною сеньйором Антоніо.
Якщо ти відвідуєш якийсь заклад постійно, і час від часу залишаєш чайові, то офіціант тебе вже запам'ятає. І коли наступного разу ти приходиш, він на весь зал кричить: "Массімо прийшов! Привіт, як зазвичай?" Це звучить дуже приємно, а іноді не потрібно чекати в черзі. І він пам'ятає, що ти зазвичай замовляєш, і вже починає готувати твою улюблену страву, як тільки ти переступиш поріг їхнього закладу. А іноді щоб ти не вставав і не йшов до стійки за їжею, він так демонстративно простягає тобі її на знак поваги).
Якщо тебе в Іспанії запитують "Як справи?", то це означає, що потрібно розповідати як у тебе справи, бо в бари і на траси приходять поспілкуватися, а не є пити. У мене один знайомий офіціант Фернандо, коли я до них заходжу, кричить "Máximo Meridio, gladiador entó!" :)) (Максімо Меріда, гладіатор прийшов! І ірже)). Кіно однойменне згадує). Тут в розмові можна іноді знайти собі якусь підказку, роботу, замовлення. Загалом атмосферно і дуже дружньо!)
У мене в районі офіціант Хав'єр коли бачить, що я щось поїв трохи, і занурився в телефон, запитує криком: «ХАРАШЁ?"» (він десь навчився і російською). Я спочатку думав, що це з телефону)). А він, як банщик в нашій лазні, стежить за тим, щоб тобі було добре від їжі, від свіжого повітря, від атмосфери)). Ось така професія).
