В умовах війни небезпечна знахідка може чекати не лише там, де нещодавно точилися бойові дії. Міни, нерозірвані боєприпаси, гранати та інші вибухонебезпечні предмети можуть залишатися на полях, у лісах, біля водойм, на узбіччях доріг, у покинутих будівлях і навіть серед звичайних побутових речей. Розбираємо найпоширеніші міфи про вибухонебезпечні предмети та нагадуємо правила, які можуть врятувати життя.
Україна вже багато років стикається з масштабним забрудненням територій вибухонебезпечними предметами. Через бойові дії, обстріли та переміщення військової техніки небезпечні предмети можуть опинятися у місцях, де люди не очікують їх побачити.
Проблема полягає не лише в тому, що вибухонебезпечний предмет складно розпізнати. Значно небезпечніше - хибне відчуття безпеки: «він старий», «він маленький», «інші тут ходять», «я тільки подивлюся». Саме такі рішення можуть мати трагічні наслідки.
Міф 1. Якщо предмет лежить давно, він уже не небезпечний
- Правда: час не робить вибухонебезпечний предмет безпечним.
Нерозірвані боєприпаси можуть залишатися небезпечними протягом тривалого часу. Корозія, пошкоджений корпус чи давність знахідки не означають, що предмет втратив здатність вибухнути.
Навпаки, стан старого боєприпасу може бути непередбачуваним, тому визначати його безпечність самостійно категорично не можна.
Чому цей міф небезпечний: людина може вирішити, що старий або іржавий предмет уже «віджив своє», підійти до нього, взяти до рук або показати дітям.
Міф 2. Маленький предмет не може завдати серйозної шкоди
- Правда: розмір вибухонебезпечного предмета не визначає рівень небезпеки.
Міни, гранати, окремі боєприпаси та інші невеликі предмети можуть спричинити тяжкі травми або загибель.
Особливо небезпечними такі знахідки можуть бути для дітей. Невідомий предмет, іграшка, коробка чи інша незвична річ можуть викликати цікавість і бажання взяти її до рук.
Тому дітям важливо пояснювати просте правило: незнайомий предмет не можна підбирати за жодних обставин.
Міф 3. Якщо просто підійти ближче й подивитися, нічого не станеться
- Правда: безпечної відстані «на око» не існує.
Людина не може визначити за зовнішнім виглядом, чи є предмет безпечним і що саме може спричинити його спрацювання.
ДСНС наголошує: якщо ви побачили міну, снаряд, боєприпас або будь-який підозрілий предмет, необхідно зупинитися, не торкатися знахідки та відійти тим самим маршрутом, яким ви прийшли.
Міф 4. Якщо предмет не має дротів, він безпечний
- Правда: вибухонебезпечний предмет не обов'язково матиме очевидні ознаки.
Підозрілим може бути будь-який незнайомий або незвичний для конкретного місця предмет. Це може бути боєприпас, міна, граната або замінована побутова річ.
Фахівці радять звертати увагу на незвичайні предмети, залишені без нагляду, а також на дроти, елементи живлення, індикатори чи інші нетипові ознаки. Але відсутність таких ознак не означає, що предмет безпечний.
Міф 5. Якщо інші люди тут ходять, значить, територія безпечна
- Правда: чужий досвід не є гарантією безпеки.
Те, що одна людина пройшла певною ділянкою без наслідків, не означає, що вона безпечна. Вибухонебезпечні предмети можуть бути розташовані нерівномірно.
Особливо обережними потрібно бути на територіях, де відбувалися бойові дії, були обстріли, розташовувалися військові позиції або які тривалий час перебували під окупацією.
Водночас не можна наражати себе на додаткову небезпеку. Якщо є ймовірність, що поблизу залишилися інші вибухонебезпечні предмети, не слід бездумно наближатися до місця вибуху.
Головне правило мінної безпеки
- У випадку з підозрілим предметом краще помилитися у бік обережності.
- Не потрібно намагатися з'ясувати, що саме ви знайшли. Не потрібно перевіряти, чи справді воно небезпечне. Не потрібно торкатися, пересувати або фотографувати предмет зблизька.
- Побачили підозрілий предмет - не підходьте, не чіпайте, відійдіть і повідомте фахівців.
Пам'ятайте: жодна знахідка не варта вашого життя.
*Публікацію створено ГО «Фастів ТІМ»/Агенція європейського розвитку та інновацій за підтримки Фонду «Аскольд і Дір», що адмініструється ІСАР Єднання в межах проєкту «Сильне громадянське суспільство України – рушій реформ і демократії» за фінансування Норвегії та Швеції. Зміст публікації є відповідальністю ГО «Фастів ТІМ» та не є відображенням поглядів урядів Норвегії, Швеції або ІСАР Єднання
