Напередодні Дня захисника України, 30 вересня у Києві відбулася підсумкова презентація культурно-мистецького проєкту «ПЛІЧ-О-ПЛІЧ: програма взаємореабілітації українських воїнів і дітей». Повідомляє Національна спілка журналістів України.
Цей проєкт став особливим простором, де зустрілися два світи – діти, чиє дитинство зруйнувала війна, та воїни, які повертаються з фронту з пораненнями й важким досвідом. Разом вони шукали опору в мистецтві, відновлювали віру в себе й творили нову історію взаємної підтримки.
Творчість, що зцілює серця
Учасники працювали в змішаних групах «воїни + діти»: разом малювали, створювали мозаїки, займалися акторською майстерністю, анімацією, фотографією. Такі зустрічі перетворювалися на терапію – воїни заряджали дітей своєю стійкістю, а діти дарували військовим тепло, щирість і надію.
«Коли ти бачиш дитячі очі, які ще вірять у тебе, – це додає сил жити далі», – поділився один із ветеранів.
Коли покоління стають родиною
Учасники зізнаються: у цьому проєкті вони відчули себе однією сім’єю. Діти отримали відчуття захищеності й прийняття, а ветерани знайшли сили відкриватися, говорити про пережите й віднаходити нові сенси.
«Це не просто про мистецтво. Це про життя. Про те, що ми можемо бути поруч і підтримувати одне одного, навіть у найтемніші часи», – зазначила керівниця проєкту, голова ГО «Веселка ТВ» Діна Ібрагімова.
«Дякую всім, що ви є. Дякую всім за те, що ви робите. Я дякую проєкту за тепло. Насправді для мене особисто, коли я вперше відвідав вашу організацію, — я відчув, що тут є справжня сила, справжня віра і щирість. Це дуже важливо, коли воїни та діти пліч-о-пліч знаходять нові сенси й підтримку», -- підкреслив Дмитро Фінашин, Герой України, радник Міністра внутрішніх справ.
«Цей проєкт доводить, що журналістика і культура мають спільну місію – говорити правду і лікувати серця. І коли діти й воїни разом створюють медійний продукт, це вже не просто телепередача чи виставка – це жива історія, яка надихає і змінює суспільство», – наголосив Олександр Харченко, член правління Національної спілки журналістів України.
Мистецтво, народжене разом
За час проєкту учасники створили якісні Культурні продукти.
- 5 арттерапевтичних телепрограм з перекладом українською жестовою мовою стали унікальним телевізійним продуктом. У ролі ведучих уперше разом виступили діти та військові. Вони говорили про війну, про мрії, про віру у завтрашній день, і кожен ефір перетворювався на щирий діалог поколінь.
- Пересувна виставка творчих і фоторобіт вразила глядачів різноманіттям технік: від маскмейкінгу та мозаїки до вітражу та гримуару, фелтингу та флюїд-арту. Кожна робота – це історія, яку діти та воїни прожили разом: біль, що перетворився на світло, і мрія, що ожила на полотні. Експозиція вже побувала у культурних та реабілітаційних центрах і продовжує свою подорож, знайомлячи людей з історіями сили та відновлення.
- Відеофільм про проєкт та його учасників став своєрідним щоденником цієї подорожі. У ньому можна побачити, як великі й суворі чоловіки з фронту перетворювалися на захоплених дітей, коли працювали над витинанками чи мозаїкою, і як діти вперше відчували себе почутими та важливими. Це історія про те, як мистецтво лікує душі.
Проєкт, який змінює наше суспільство
Ініціатива реалізована громадською організацією «Веселка ТВ» за підтримки Українського культурного фонду в межах програми «Стійкість суспільства через культуру». До співпраці долучилися культурні, реабілітаційні, освітні та медичні центри, благодійні фонди, громадські організації й медіа.
«Ми всі сьогодні тут заради того, щоб дитячі мрії здійснювалися. Культура – це не лише про творчість, а про відновлення сил, про пошук світла навіть у темряві. Те, що ми побачили в цьому проєкті, – це доказ: мистецтво може стати ліками для воїнів, натхненням для дітей і точкою опори для всього суспільства», – підкреслила Леся Хемраєва, начальниця відділу з політики безбар’єрності, гендерної рівності та ментального здоров’я Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.
Проєкт «ПЛІЧ-О-ПЛІЧ» довів: мистецтво здатне не лише відновлювати внутрішні ресурси, а й будувати мости між поколіннями, дарувати нову якість життя та формувати суспільство без бар’єрів.
