До Всеукраїнського дня бібліотек, який відзначається в Україні щорічно 30 вересня, журналісти ФастівNews.City поспілкувались з директоркою Фастівської міської бібліотеки Юлією Зозулею, яка розповіла про роботу закладу в умовах війни, зокрема про наявний книжковий фонд, про відвідувачів, заходи, що проводяться в бібліотеці, і, звісно ж, про літературні вподобання фастівчан.
Серед десятків полиць чути легкий шелест. Серед цього шелесту можна почути історії кохання, закручені детективні сюжети, пригодницькі історії, фантастичні розповіді, ліричні вірші й багато іншого. Кожен почує своє, рідне, близьке, те, що до вподоби. Так шелестять книжки. Вони стоять рядками на полицях, з нетерпінням чекаючи, коли читач візьме їх до рук, щоб розповісти йому свою історію. І таких книг понад 96 тисяч примірників різного літературного жанру, які зберігає та видає для читання Фастівська міська бібліотека.
Свого часу професію бібліотекаря пані Юлія обрала невипадково, адже в цій бібліотеці працювала її мама, тому майбутній директор цього закладу в ньому фактично й виросла. До того ж, з дитинства жінка багато читала. Зізнається, її завжди надихала бібліотечна атмосфера і їй було цікаво спостерігати за роботою маминих колег. Ще під час навчання в університеті, де дівчина здобувала філологічну освіту, вона близько семи місяців підпрацьовувала в бібліотеці. А вже з 2009 року цей заклад став її постійним місцем роботи.
«Я пам’ятаю, мій перший робочий день був 2 червня 2009 року. І цей день був святковий з двох причин. По-перше, я прийшла на роботу в колектив, який я вже добре знала. По-друге, це був день народження моєї старшої доньки. Тому в мене було таке ніби подвійне свято, мене вітали, дівчата придумали для мене клятву бібліотекаря, влаштували невеличке театралізоване дійство хвилин на п’ять. Безумовно, мені було дуже приємно, цікаво, це був точно незабутній день», - ділиться спогадами пані Юлія.
З того дня і почалися її трудові будні бібліотекаря, наповнені прийманням нових видань, їх реєстрацією, каталогізацією, підтриманням порядку в читальній залі та на книжкових полицях, організацією літературних вечорів та виставок і, звичайно, наданням допомоги відвідувачам у пошуку і виборі літератури та і просто спілкуванням з читачами.
«Одна із сторін нашої роботи – вислухати. Не завжди людина приходить виключно за книгою в бібліотеку. Людина приходить поспілкуватися, розказати свої якісь новини, поділитись радісними сімейними подіями. Ми багато знаємо і дітей, і онуків наших читачів, знаємо цілі родини. Люди старшого віку часто приходять просто поспілкуватися, поговорити на будь-які теми. І ми, бібліотекарі, застосовуючи свої найкращі професійні якості, намагаємось кожному приділити увагу, комусь допомогти вибрати книжку, комусь просто поспілкуватися», - розповідає директор бібліотеки.
Пані Юлія зазначає, що для того, щоб допомогти відвідувачеві обрати книжку, бібліотекарі, перш за все, розпитують про вподобання людини, і враховуючи інтереси пропонують відповідну літературу. Однак, іноді трапляється й так, що читач узагалі не знає, що би він хотів почитати. В таких випадках працівники бібліотеки на власний страх і ризик пропонують відвідувачеві ті книжки, які подобаються їм, або ж ті, які найбільше хвалять інші читачі. Якщо читач все ж вагається з вибором – пропонують взяти кілька книжок. Якщо ж до бібліотеки потрапляє новий відвідувач, то йому проводять екскурсію книжковими полицями, пропонуючи літературу від класичної до галузевої.
«Нині серед фастівчан існує тенденція до читання історичної літератури, причому як стародавньої, так і сучасної, - зізнається директор бібліотеки. – І як би це не було дивно, багато людей читають про російсько-українську війну. На сьогодні є дуже багато книжок сучасних українських авторів про війну, та ж Світлана Талан, Тамара Горіха Зерня, Андрій Кокотюха. Вони про це пишуть, люди про це читають. Хтось каже взагалі не пропонувати для читання книги про війну, бо їм це важко. Натомість просять щось легеньке на кшталт життєвого роману чи детективу. Багато хто читає класику як українську, так і світову. Причому просять переклади українською мовою того ж Олександра Дюми, Агати Крісті. Не можу сказати, що читають щось конкретне, адже читають все, від класики до сучасної літератури. І галузеву літературу теж
читають. Смаки наших читачів абсолютно різні».
Основний читацький контингент Фастівської міської бібліотеки за словами пані Юлії – це люди віком від 45 років і старше. Є навіть 90-літні читачі, для яких за книжками для читання приходять родичі. Також багато дітей приходить за книжками, особливо влітку, коли отримують у школах списки рекомендованої програмної літератури. Молодь від 18 до 40-45 років не так часто відвідує бібліотеку, адже частіше читає електронні книжки або слухає аудіокниги.
Однак, як зазначає директор бібліотеки, багато хто повернувся від електронних чи аудіокниг до читання паперових книжок, зокрема і в бібліотеці. На те, говорить жінка, є кілька причин. Це і звичка ще з дитячих років гортати книжку, і для людського зору краще читати паперову книгу, ніж використовувати гаджет. Саме тому, на думку директора Фастівської міської бібліотеки, навіть в умовах розвитку та масового використання сучасних інформаційних технологій не слід говорити про занепад паперової книжки.
Так, зазначає пані Юлія, з огляду на те, що їхній бібліотечний фонд поповнюється часто саме завдяки читачам, які купують книги, та враховуючи кількість книжкових видавництв та книгарень, навряд чи колись паперова книга програє будь-якому гаджету. До того ж, будь-яка техніка має обмежений заряд батареї або ж може ламатись, чого не відбудеться з паперовою книгою. При цьому, жінка відзначає, що помітила тенденцію читання людьми в громадському транспорті саме паперових книг. Крім того, говорить, нині люди, читаючи книгу з гаджета часто відволікаються, щоб переглянути новини в інтернеті чи різних телеграм - каналах. Але з паперовою книжкою такого точно не буде – вже якщо взяв до рук книгу, то читаєш книгу.
Загалом же, за минулий рік Фастівську міську бібліотеку відвідало понад 27 тисяч читачів. При цьому, директор бібліотеки відзначає, що саме читачі є основними благодійниками закладу, активно поповнюючи книжковий фонд. Поповнення книжкового фонду Фастівської міської бібліотеки відбувається також завдяки обласним та всеукраїнським програмам поповнення бібліотек. Зокрема, минулого і позаминулого року колектив бібліотеки взяв участь в конкурсі Українського книжкового фонду та отримав «польську» та «німецьку» полички в свій заклад, а це – близько 20 примірників для кожної полички польських та німецьких авторів, перекладених українською мовою в нових сучасних виданнях.
Директор бібліотеки зізнається, що вигравати в подібних конкурсах – це доля, але вони завжди намагаються знайти та використати будь-які можливості для поповнення міської бібліотеки. Також наприкінці минулого року Фастівська міська бібліотека отримала понад 20 тисяч гривень з місцевого бюджету на поповнення бібліотечного фонду, за рахунок чого в місцевих книгарнях було придбано близько 80 книг.
Проте, окрім зберігання та видачі читачам книг, бібліотека має й інші напрямки роботи. Одним із них є організація книжкових виставок до ювілеїв письменників, художників, музикантів, коли на окремій поличці або окремому спеціальному стенді виставляють або літературу відповідного автора, або книги про художника чи композитора. Також в закладі з 2017 року діють комп’ютерні курси для людей поважного віку, де їх навчають комп’ютерної грамотності від увімкнення комп’ютера до користування пакетом програм Microsoft Office, мережею Інтернет, електронною поштою, банківськими сервісами.
Крім того, цього року у Фастівській міській бібліотеці почав діяти Арт-простір.
«Люди збираються, ми надаємо їм необхідні матеріали і вони малюють, спілкуються між собою. В нашому Арт-просторі ми не вчимо малювати, адже професійного художника, який би міг навчити, у нас немає. Просто зібралось таке коло однодумців, який цікаво разом провести час. Декілька таких зустрічей відвідала і наша місцева поетеса Валентина Інклюд, яка провела заняття з віршування. Оскільки основний контингент Арт-простору жінки, то просто неможливо обійти тему кулінарії, адже це – окремий вид мистецтва. Тому поряд з малюванням відвідувачі простору мають можливість вільно поспілкуватися на будь-які теми», - розповідає про роботу Арт-простору пані Юлія.
Водночас, згадує директор Фастівської міської бібліотеки і часи, коли їхньому закладу було зовсім не до книжкових виставок та творчих зустрічей. Так, початок повномасштабного вторгнення кардинально змінив роботу бібліотеки. У Фастівському міському палаці культури почав діяти гуманітарний штаб, а бібліотека зосередилась на видачі гуманітарної допомоги дитячими товарами. Тоді, зізнається пані Юлія, кожен бібліотекар став спеціалістом з дитячого харчування та засобів гігієни. Адже всі столи і підвіконня закладу були закладені подібними товарами. Окрім того, бібліотека надавала різноманітну інформацію для відвідувачів з приводу звернень до різних місцевих установ з різними питаннями.Така робота закладу тривала близько року.
Безумовно, російсько-українська війна внесла зміни і в бібліотечний фонд закладу, оскільки виникла потреба вилучити з нього книги російською мовою.
«Частина таких книжок знаходиться в закритому фонді, близько 4 тисяч примірників вже списано. Першочергово ми звірили списки книг, які були в офіційних роз’ясненнях та рекомендаціях Державного комітету телебачення і радіомовлення України та Міністерства культури і стратегічних комунікацій, зі списками нашого бібліотечного фонду. В цих списках мало значення рік видання книги та видавництво. В нашому бібліотечному фонді таких книг не було. Однак ми одразу підготували для вилучення з фонду книжки, наприклад, про російські війська спеціального призначення, - говорить директор Фастівської міської бібліотеки. – Слід додати, що списання бібліотечного фонду – це досить довга і кропітка робота, яку неможливо зробити за місяць чи за два. Потрібно відібрати літературу, зробити акти, скласти списки, перевірити їх по декількох напрямках. Є й такі книги, за якими потрібно провести індексацію, тобто заміну ціни, бо там ціна ще або в російських копійках, або в рублях. Для цього застосовується певна методика, є спеціальні формули. Але поступово ми маємо всі такі книжки списати».
Розповідає пані Юлія і про те, що наразі приміщення бібліотеки потребують капітального ремонту. Також існує потреба в оновленні комп’ютерної техніки, яка давно вже застаріла. Зазначає, що власними силами за наявні кошти намагаються самостійно робити якісь ремонтні роботи. У критичних ситуаціях до цього долучається і місцева влада, додатково виділяючи кошти. В свою чергу, колектив бібліотеки подає заявки на грантові програми з метою отримання коштів на розвиток закладу. Проте, водночас, директор бібліотеки з розумінням зазначає, що воєнний стан в країні зумовлює вкладення коштів у інші сфери.
Наостанок пані Юлія відзначає роль бібліотеки в сучасному житті українців:
«Я б назвала три основні ролі бібліотеки в житті кожної людини. Перш за все, це місце, де можна знайти інформацію. Ми розуміємо, що зараз, маючи смартфон в кишені, ми маємо доступ до всього світу. Але не завжди ця інформація і правдива, і не завжди вона та, яка потрібна. Завжди, коли до нас приходять діти і кажуть, що потрібно реферат, ми завжди радимо звіряти ту інформацію, яку вони знайшли в комп’ютері з книгою. Вже неодноразово бували ситуації, коли дитина, не звіривши інформацію, отримувала за реферат погану оцінку, тому що назва реферату зовсім не відповідала його змісту. Тому інформацію завжди потрібно перевіряти. Це перша така роль. Друга роль бібліотеки – просвітницька, оскільки ми популяризуємо читання. Це ми робимо в тому числі через наші виставки про письменників, композиторів. Нарешті, третя комунікативна. А там уже чи це комунікація людей між собою, чи людини з книгою, значення немає, головне, ця комунікація в бібліотеці завжди присутня".
Нагадаємо, нещодавно в Арт-просторі Фастівської міської бібліотеки відбувся творчий захід у межах пленеру «Палітра Фастівського краю». До Фастова завітали учні Чугуївської дитячої художньої школи імені І. Ю. Рєпіна.
