28 серпня 2025 року перестало битися серце Воїна Віктора Володимировича Папіша, який з перших днів широкомасштабного вторгнення боронив Україну. Майже два місяці лікарі боролися за його життя після важкого поранення та контузій, отриманих на фронті, однак врятувати Героя не вдалося.
Повідомляє Фастівська міська рада.
Віктор Папіш народився 6 лютого 1980 року в селі Корчівка Пулинського району Житомирської області. Навчався у місцевій школі, згодом здобув фах водія у Пулинському професійно-технічному училищі. Працював ремонтником ліфтів у Києві, а з 2010 року — бригадиром на будівництві. З 2005 року Віктор із родиною проживав у селищі Борова. Разом із дружиною Людмилою виховував двох донечок — Вікторію та Валерію.
З перших днів широкомасштабного вторгнення росії Віктор добровольцем став до лав територіальної оборони, аби боронити рідну громаду. У липні 2023 року його призвали до Збройних Сил України. Віктор виконував бойові завдання на Запорізькому та Херсонському напрямках у складі розвідувальної групи, працюючи водієм.
Внаслідок поранень і контузій тривалий час лікувався у шпиталі, проте серце воїна зупинилося 28 серпня.
У скорботі за Віктором залишилися дружина Людмила, донечки Вікторія та Валерія, мама Євгенія, брат Юрій і сестра Людмила, а також рідні, друзі та побратими.
Поховають Захисника на Алеї Слави Борівського кладовища.
Вічна пам’ять і слава Герою!
Нагадаємо, 3 вересня у Фастівській громаді оголошено Днем жалоби у зв’язку з церемоніями прощання із Захисниками Артемом Книжником з Фастова та Віктором Папішем з Борової.
