Сьогодні, 7 травня - важливий день, присвячений поширенню інформації про дитячу депресію та обізнаності про ментальне здоров’я дітей. В умовах війни в Україні ці питання набувають особливої гостроти. Ця дата є важливим нагадуванням про необхідність підвищення уваги до емоційного стану дітей та своєчасного реагування на ознаки депресії, яка, на жаль, може торкнутися кожного.

Виділяють три аспекти причин депресії: біологічний (генетичні, спадкові та біологічні особливості), психологічний (відсутність досвіду безпечної прив’язаності, ранній досвід насилля різних видів — шкільного булінгу, сімейного насильства тощо) і соціальний (бідність, війна, стихійні лиха і катастрофи).

Найчастіші прояви депресії у дітей:

  • Постійний сумний, дратівливий або тривожний настрій.
  • Втрата інтересу до улюблених занять, ігор та спілкування.
  • Зміни в апетиті та сні (безсоння або надмірна сонливість).
  • Втома та брак енергії.
  • Почуття провини, нікчемності або безпорадності.
  • Труднощі з концентрацією уваги та прийняттям рішень.
  • Часті скарги на фізичні нездужання (головний біль, біль у животі тощо).
  • Думки про смерть або самогубство (у важких випадках).

Симптоми депресії можуть зберігатися тижнями, місяцями або роками та зумовлювати міжособистісні та психосоціальні проблеми. Багато батьків дітей із депресією ніколи не звертаються по відповідне лікування для своєї дитини, хоча таке лікування здатне покращити самопочуття багатьох людей з депресією.

Також необхідно пам’ятати, що депресія у дітей пов’язана з підвищеним ризиком самогубства і цей ризик зростає, особливо серед хлопчиків-підлітків, коли депресію супроводжують інші розлади психічного здоров’я (наприклад, розлад поведінки, зловживання психоактивними речовинами).

Червоні прапорці суїцидального ризику:

  • виникнення одночасно кількох симптомів депресії (зміна апетиту, сну, активності тощо);
  • соціальна самоізоляція, зокрема ізоляція від сім’ї;
  • розмови про самогубство, безнадійність чи безпорадність;
  • часті епізоди небажаної або ризикованої поведінки;
  • часті нещасні випадки з дитиною (випадкові вдаряння, порізи, інше);
  • уживання психоактивних речовин;
  • зосередження на негативних темах і темах, пов’язаних із хворобами;
  • розмови про смерть;
  • часті плаксивість чи пригнічений настрій;
  • роздавання власних речей.

Що робити батькам, якщо є ймовірність того, що у дитини розвивається депресія?

1. Поговоріть із нею. Спробуйте дізнатися, що її турбує і як вона себе почуває. Що б не спричиняло проблему, поставтеся до цього серйозно.

2. Якщо дитина не хоче розмовляти, дайте їй зрозуміти, що ви хвилюєтеся за неї і ви поруч, якщо вона захоче поговорити, — стратегія «відкритих дверей». Також можна запропонувати їй поговорити з кимось, кому вона довіряє.

3. Може бути корисним поговорити з іншими людьми, які знають вашу дитину, включно з іншими членами родини. Також можете зв’язатися з персоналом школи, щоб розпитати вчителів, чи є у них якісь занепокоєння стосовно вашої дитини.

4. Домовтеся про візит до лікаря, якщо симптоми депресії у вашої дитини тривають принаймні два тижні.

Дитяча депресія – це не просто поганий настрій або тимчасова меланхолія. Це справжній медичний стан, який може суттєво вплинути на емоційний, психологічний та соціальний розвиток дитини. Часто ознаки депресії у дітей можуть відрізнятися від дорослих, що ускладнює своєчасне розпізнавання проблеми. Без належного лікування симптоми депресії можуть зберігатися тижнями, місяцями або роками. Дитяча депресія потребує професійної допомоги. Раннє виявлення та втручання можуть значно покращити якість життя дитини та запобігти серйозним наслідкам.

Методи лікування депресії у дітей

Методи лікування дітей з депресією подібні до варіантів лікування дорослих та включають: психотерапію (консультування) та прийом ліків. Лікар може запропонувати спочатку психотерапію і розглянути антидепресанти як альтернативу, якщо немає значного поліпшення.

Дослідження показали, що депресія може передувати серйознішим психічним захворюванням, тому ключове значення мають діагностика, раннє лікування, ретельне спостереження та запобігання.

Для запобігання депресії подбайте, щоб у вашої дитини було достатньо:

  • світлового дня (природного вітаміну D);
  • якісного сну;
  • фізичної активності;
  • задоволення та радості;
  • навчання;
  • соціальної взаємодії;
  • живого спілкування.

Будьте уважними до своїх дітей, розмовляйте з ними, підтримуйте їхні емоції та не залишайте їх наодинці з їхніми переживаннями.

Куди звернутися за допомогою:

Якщо ви стурбовані емоційним станом дитини, не зволікайте та зверніться за кваліфікованою допомогою:

  • Дитячий психолог або психотерапевт: Спеціаліст проведе діагностику, визначить причини та розробить індивідуальний план допомоги.
  • Сімейний лікар або педіатр: Лікар може надати первинну консультацію та направити до відповідного фахівця.
  • Шкільний психолог: У багатьох школах працюють психологи, які можуть надати підтримку та поради.
  • Центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді: Ці центри надають безкоштовні консультації та підтримку.

У складних ситуаціях ви можете звернутися на гарячі лінії психологічної підтримки:

  • Національна гаряча лінія для дітей та молоді: 116 111 (безкоштовно та цілодобово)
  • Гаряча лінія психологічної допомоги: 0 800 505 085 (безкоштовно та цілодобово)
  • Телефон довіри для дітей та підлітків (Київська міська): 044 272 15 00
  • Лінія запобігання самогубствам Lifeline Ukraine: 7333

Пам'ятайте, що депресія у дітей – це не соромно і не минеться само собою. Своєчасна підтримка та кваліфікована допомога можуть повернути дитині радість життя та забезпечити її здорове майбутнє.

Для самодопомоги та підтримки своїх близьких використовуйте також «Аптечку швидкої психологічної допомоги», яка була розроблена в рамках Всеукраїнської програми ментального здоров’я за підтримки першої леді Олени Зеленської «Ти як?». Тут зібрані прості вправи для заспокоєння та поради щодо плекання стійкості.

Нагадаємо, де у Фастові можна отримати психологічну підтримку.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися