26 квітня у Фастові вшанували пам'ять учасників аварії на Чорнобильській АЕС, яка забрала сотні життів та завдала непоправної шкоди світові. До пам’ятного знаку Героям Чорнобиля, який знаходиться біля парку "Європейський", поклали квіти та згадали Героїв хвилиною мовчання.
38 років тому назад сталася одна із наймасштабніших та найстрашніших техногенних катастроф в історії людства-аварія на Чорнобильській АЕС. 38-му весну у Фастові згадують і сумують за ліквідаторами, які віддали заради нас власні життя та зупинили ядерне лихо.
За день до цього, 25 квітня в Молодіжному центрі пройшла тематична зустріч під назвою "Чорнобиль - біль і трагедія України. Памятаємо!". На захід завітали члени гуртка "Правознавець" та учні Фастівського ліцею №4.
Алла Шкляр-вчитель історії, правознавства, громадянської освіти Фастівського ліцею №4 та Зоя Набокова-керівник гуртка "Правознавець'' Фастівського центру позашкільної роботи розповіли присутнім про події ,які відбувались в квітні 1986 року на Чорнобильській АЕС. Їхні розповіді допомогли відтворити хронологію подій,трагедію людських доль та героїзм тих, хто брав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
За сприяння працівників Молодіжного центру, молодь переглянула документальну хронічку, створену Фастівськими митцями у 2021 році. Учасники заходу мовби перенеслись в той далекий трагічний час, 38 років назад. Гуртківці взяли активну участь в обговоренні теми зустрічі та висловили свою шану подвигу Героїв Чорнобиля.
Також у День аварії на ЧАЕС в рамках проекту "Герої - серед нас!" у відділі музею "Музей Героїв Чорнобиля " відбулася зустріч з ліквідатором аварії Віктором Кияницею.
«У житті як на довгій ниві» - так відверто говорить ліквідатор про себе. Віктор Володимирович трудову діяльність розпочав в 1955 році в колгоспі імені Ватутіна, на околиці міста Фастова, далі чоловік працював столярем на Фастівському меблевому комбінаті. Пізніше була служба в Радянській Армії, на військовій базі ракетного палива №118. Під час Карибського конфлікту, в складі військового підрозділу, чоловік був десантований на Кубу. Пізніше повернувся знову на меблевий комбінат. У 1967 році Віктор Володимирович опанував нову професію – начальника поштового вагону Київського призалізничного поштампу. У травні 1972 року Віктор Кияниця став шофером комбінату комунальних підприємств.
Сповна Чорнобиль увійшов у життя Віктора Володимировича 19 грудня 1986 року, коли шофери з Фастівського ККП, серед яких був і наш герой, прибули на пункт збору у м. Київ на Хрещатик. 20 грудня розпочалась вахта в Чорнобилі. В дорожньому листі водія Кияниці, в графі особливі відмітки записано, що щоденно відпрацьовано по 16 годин. Згодом, коли Віктор Володимирович отримав статус «Учасник бойових дій», стало зрозуміло, що то було повернення з війни з атомним монстром.
В свої 83-а роки Віктор Кияниця самостійно веде господарство, і сьогодні, і на схилі літ, як завжди спішить активно жити. Спішить встигнути допомогти, навчити, передати.
Віддати шану подвигу ліквідатора в музеї зібралися колеги, друзі, знайомі, родичі та небайдужі фастівчани. Молодший науковий співробітник Надія Черненко розповіла присутнім про життєвий та професійний шлях Віктора Володимировича, дует капели бандуристок ім. Є. Собченко та Світлана Грамм подарували музичні вітання.
Інформаційно: Проект «Герої серед нас» покликаний висвітлювати краєзнавчі дослідження Чорнобильської тематики, а також вшановувати пам'ять героїв-ліквідаторів, які не шкодуючи свого життя та здоров'я працювали в 30-ти кілометровій зоні радіаційного лиха, ліквідовуючи наслідки аварії.
