Сьогодні громадський сектор забезпечує значний розвиток України, оскільки має можливість працювати з донорськими та грантовими коштами. Але, попри усі можливості, які мають ГО для здійснення власної діяльності, у них є ще й чимало проблем. Які з них найбільше турбують організації громадянського суспільства – про це розповіли самі ГО під час проведеного опитування, яке організувала "Агенція європейського розвитку та інновацій" в рамках реалізації проєкту спільно з ІСАР Єднання.
Опитування проводилося методом анкетування через гугл форму. Участь в опитуванні взяли 36 представників громадських організацій з Фастівської та Макарівської громад. Серед проблем найбільше нарікань було на звітність, в т.ч. бухгалтерську, та співпрацю з органами влади, зокрема, податковою та юстицією, розподіл обов’язків всередині команди, а також залучення коштів для діяльності та в цілому фінансування ГО.
Коли мова йшла про звітність та співпрацю з органами державної влади, представники ГО говорили про те, що на скільки нелегко було зареєструвати громадську організацію, на стільки ж важко звітувати про її діяльність. Податкова є досить закритим органом та неохоче йде на співпрацю, також нелегко спілкуватися з іншими державними та муніципальними органами, оскільки часто листи надаються у формі відписки, а алгоритму роботи для вірної діяльності чиновники не надають.
Другою найбільшою проблемою було визначено формування команди всередині громадської організації, а також розподіл обов’язків. Оскільки громадська діяльність частіше за усе не передбачає оплати, запал зникає вже в перші місяці роботи ГО і мотивувати членів досить тяжко. Необхідно регулярно переформатовувати роботу. Також є ряд скарг керівників ГО на безвідповідальне ставлення її членів на певних етапах роботи, зважаючи на безоплатність діяльності.
Окремим пунктом опитувані виділили розділ «залучення коштів». Максимальна кількість відповідей - 30 - стосувалася залучення коштів від донорських організацій. Особливо коли мова йде про новостворені громадські організації, які ще не мають грантової історії. Серед побажань: чіткий та уніфікований алгоритм звітності для донорів.
Ще ряд цікавих моментів з опитувальника:
- Щодо матеріальних ресурсів, то найчастіше (75%) це брак коштів, потім – брак людської сили (53%).
- Значна частина ГО (66%) не мають партнерів серед інших ОГС та не бачать у цьому потреби
- Якщо проблем із написанням грантових заявок не багато (28%), то з комунікацією з громадськістю такі проблеми є. Про це зазначили 49% опитаних.
- Що стосується планування, чіткий план мають лише 18% представників ОГС, розуміння, як правильно спланувати діяльність нема у 66% респондентів.
Підсумовуючи вищесказане, варто зазначити, що сьогодні громадські організації стикаються з низкою проблем. Однак нарікати на те, що виною усьому є війна в Україні не можна. Адже здебільшого це відсутність простих і зрозумілих алгоритмів співпраця як з державними органами, так і донорськими організаціями. А ще - відсутність розуміння якісного формування вмотивованої команди.
Але, не зважаючи на це, сьогодні громадський сектор є важливим інструментом. Це чудовий майданчик для залучення до України коштів, платформа для саморозвитку, а також хороша противага органам державної влади, які наразі якісно контролюються представниками різних ОГС.
*Публікацію підготовлено в межах проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України», що реалізується ІСАР Єднання у консорціумі з Українським незалежним центром політичних досліджень (УНЦПД) та Центром демократії та верховенства права (ЦЕДЕМ).
