Ледве переживши коронавірусну інфекцію Covid-19, людство знову має готуватися до загрози нового вірусу. Світ обговорює ризик майбутньої пандемії, яку може спричинити загадкова "Хвороба Х". Що це таке та чи готові українці до виклику нової хвороби, дізнавались журналісти ФастівNews.City.
Що таке “Хвороба Х”?
За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), "Хвороба Х" - це гіпотетичне захворювання, яке з 2018 року включено до переліку хвороб окремим пунктом, як умовне позначення недуги, що може призвести до глобальної пандемії.
Наразі існує близько 150 вірусів, які можуть викликати "Хворобу Х". Вчені вважають цю загрозу дуже реальною, настільки, що можливість нової пандемії обговорювалася на Всесвітньому економічному форумі в швейцарському Давосі, який пройшов у середині січня.
Як пояснив під час зустрічі в Давосі доктор Амеш Адальджа з Центру безпеки здоров'я Джонса Хопкінса, "Хвороба Х" може бути викликана респіраторним вірусом, який вже циркулює серед тварин, але ще не має здатності заражати людей. "Це можуть бути кажани, як у випадку з COVID-19, або птахи, як у випадку з пташиним грипом. Деякі штами вірусів з високим рівнем смертності здатні передаватися від людини до людини", - пояснив Адальджа.
Чи може "Хвороба Х" бути у 20 разів смертельнішою за COVID-19?
За офіційними даними, пандемія COVID-19 спричинила близько 7 мільйонів смертей, не враховуючи загострення супутніх захворювань. Вона також забрала 20 мільйонів життів, якщо врахувати всі смерті, пов'язані з інфекцією. В Україні майже 5 мільйонів людей було інфіковано та понад 105 тисяч померли.
Однак, за оцінками експертів, нова "Хвороба Х" більш ніж у 20 разів смертельніша за COVID-19. Як наслідок, лікарі по всьому світу наразі працюють над планом протидії недузі та новій пандемії.
Чи готова Україна до цієї хвороби?
Україна також готується до цієї хвороби. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко під час брифінгу в Медіацентрі Україна — Укрінформ розповів, що за останні три роки наша країна перезапустила мережу Центрів контролю та профілактики хвороб, збільшила її фінансування і нині в цій системі працюють майже 15 тисяч фахівців. Ці Центри повністю відповідальні за власний регіон — від рутинного моніторингу показників, до прогнозування та виявлення спалахів захворювань та реагування на них.
Віктор Ляшко додав, що Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) також сприяла модернізації лабораторій епідеміологічного моніторингу в Україні. В Україні діє національна референс-лабораторія, включена до глобальної мережі лабораторій ВООЗ, яка виявляє патогени, розщеплює їхню ДНК і РНК та передає цю інформацію до глобальної мережі.
Окремо держава фінансує готовність до реагування закладів охорони здоров’я. Так, у 2023 році 193 заклади отримали окремий пакет від НСЗУ “Готовність до реагування на епідемії або спалахи інфекційних хвороб” на понад 2 мільярди гривень. Ці кошти йдуть, зокрема, на тренінги для спеціалістів, закупівлю необхідного обладнання та облаштування реанімаційних відділень.
“Але також на базі цих закладів формується запас, так званий медичний кошик — перелік відповідних лікарських засобів, який повинен бути в кожному з цих 193 закладів з незнижувальним запасом щонайменше 3 місяці. Це дозволяє під час появи спалаху епідемії бути готовим моментально реагувати до того моменту, поки не включаться інші механізми національного та глобального рівнів”, — пояснив Віктор Ляшко.
Нагадаємо, що у Фастівській громаді зросла захворюваність на ГРВІ: що про це відомо.
