2 липня у Фастові всі охочі змогли завітати на урочисте відкриття великого молитовного залу в новій будівлі церкви «Воскресіння». Вона розташована в центрі міста, по вулиці С. Петлюри, 3. Перші цеглини храму заклали ще у 2017 році.
Зараз церква "Воскресіння" має такий вигляд
Просторий хол веде до великої сучасної зали з обладнаною сценою, гарним освітленням та балконами. Приміщення вміщує 500 людей. І 2 липня, у неділю, вільних місць майже не було. Адже розділити радість відкриття нової будівлі церкви прийшло багато людей.
Вітали релігійну громаду почесні гості: міський голова Фастівської громади Михайло Нетяжук, єпископ Київського об’єднання церков християн віри євангельської п’ятидесятників Олександр Озеруга, регіональний пастор Ігор Хайнацький, президент ВБФ «Сім’я» Адріан Буковинський та ін.
Молодіжна група прославлення співала християнські пісні. Присутні молилися за якнайшвидшу перемогу України, мир і наших захисників.
Церкву будували шість років за кошти благодійників та пожертви, за підтримки обласного об’єднання церков. Були й паузи в будівництві, спричинені великою війною. І зараз ремонт у будівлі ще не завершений. Попереду - багато роботи. Планують облаштувати другий поверх, там буде їдальня та молодіжна зала. З часом у церкві хочуть відкрити початкову школу (1-4 класи) високого академічного рівня з християнським світоглядом. А також оглядову вежу, куди зможуть підніматися всі фастівчани, щоб побачити мальовничі краєвиди міста. На терасі планують відкрити кав’ярню.
Потрібно зазначити, що з перших днів вторгнення в підвалі нового молитовного будинку по вулиці С. Петлюри, 3, функціонує бомбосховище, де під час тривоги ховалися люди з сусідніх будинків та навіть проводили заняття театрального гуртка з міського Палацу культури.
Пастор Вадим Корольчук
«Наша церква відкрита. Це церква - не просто для прихожан, а й для міста, - підкреслює пастор Вадим Корольчук. – Усі, хто має потребу, може прийти сюди. Це місце надії, місце спільної молитви. Тут ми з початку війни підтримували один одного, обіймали, ділилися тим, що маємо».
Саме на території нової церкви приймали вантажівки з гуманітарною допомогою. З початку повномасштабного вторгнення їх приїхало 33. На подвір’ї допомогу розвантажували, фасували, видавали фастівчанам і переселенцям. А за рештою приїжджали пастори із Ржищева, Вишгорода, Броварів і везли найнеобхідніше – продукти, засоби гігієни, речі, в різні міста.
Волонтери церкви й самі возили допомогу в Бахмут, Херсон, Охтирку, Тростянець та інші міста і села.
«Ми вдячні, що можемо служити для міста і країни та робити наш внесок у Перемогу. Ми завжди відкриті до волонтерських ініціатив, до всіх, хто до нас звертався, і намагалися ділитися з ними. Ми розуміємо, що ми - українці - єдині, ми - брати і сестри по крові, і нашого духу не зломити», - підсумовує Вадим Корольчук.
