Цього тижня наша держава святкувала 31-у річницю своєї Незалежності. Святкувала під час війни з підступним та жорстоким ворогом. Саме на День Незалежності приходиться півріччя з початку повномасштабного вторгнення росії до нашої держави. Як Київщина зустріла війну, які наслідки російської окупації, як відновлюється регіон, про це журналістам розповів голова Київської військової адміністрації Олексій Кулеба.
Як Ви зустріли війну? Якими були перші рішення керівництва ОВА?
У лютому ми готувалися до різних варіантів подій. Була інформація про військові навчання поблизу кордону в Білорусі, що є певні загрози. І хоча тоді ми сприймали сусідню країну, як незалежну, зі свого боку робили все, щоб належно відреагувати на будь-яку агресію. Працювали над створенням територіальної оборони. Я обійняв посаду на початку лютого і саме за 2 тижні до війни почав вивчати це питання. В кінці місяця за планом йшла робота з виділення приміщень, розміщення, набору особового складу. Ми були в процесі, на той момент стан підготовки в кожному районі був різний.
Олексій Кулеба, голова Київської обласної військової адміністрації
Як тільки дізнався про початок вторгнення – виїхав на роботу і перший раз вийшов з офісу вже після 15 березня. Першочергово ми створили штаб із сил, що задіяні в життєдіяльності області: ДСНС, поліція, СБУ, Нацгвардія. Нашим основним завданням було координація та ухвалення рішень, що могли допомогти врятувати людські життя. Питань було дуже багато – координація з військовими, налагодження гуманітарної допомоги, розгортання роботи медичних закладів в умовах постійних обстрілів та бойових дій, евакуація населення із зони бойових дій.
Крім того, важливо було підтримувати постійний зв’язок з усіма територіальними громадами. У цій історії дуже величезний внесок людей. Навіть не маючи зв’язку, керівники знаходили, як зателефонувати і передати інформацію. Ми вже в себе ці дані акумулювали, перевіряли і все необхідне передавали до сил оборони. Вдячний всім, хто залишився на робочих місцях та виконував свої обов’язки.
Кого б Ви хотіли відзначити серед людей, хто допомагав людям під час бойових дій?
Таких людей багато, і для мене всі вони герої. Це водії шкільних автобусів, які під обстрілами, ризикуючи своїм життям, вивозили людей з-під окупації. Це медики, які щоденно рятували поранених, проводили найскладніші операції в підвалах, майже без світла. Це вчителі, які з перших днів війни включилися до роботи гуманітарних штабів та допомагали всім, хто того потребував. Це поліцейські, рятувальники ДСНС, звичайні чоловіки без воєнного досвіду, які майже із сокирами в руках боронили свої домівки від загарбників. Ворог мав намір захопити столицю за три дні. Неймовірними зусиллями ми зупинили його, змусили відступити від Києва, звільнили область.
Які наслідки вторгнення до Київської області і що наразі робить влада для відбудови всього зруйнованого?
Наслідки ворожих дій катастрофічні. 15 громад Вишгородського, Бучанського та Броварського районів знаходились під окупацією. Найстрашніше, що постраждали мирні жителі. 1352 мирних жителі на Київщині загинули – понад 700 з них були закатовані або вбиті стрілецькою зброєю. Якщо все зруйноване відбудувати ми можемо, то людські життя не повернемо ніколи.
Ворожі війська цілеспрямовано нищили й нашу інфраструктуру. Ми зафіксували руйнування різного ступеня в 46-ти громадах – це 65% регіону. Загалом внаслідок бойових дій в області пошкоджено 1136 багатоповерхових будинків, із них 161 – зруйновано повністю. Із приватних садиб пошкоджень зазнали майже 17 тисяч будинків, повністю зруйновані понад 4500.
Якщо говорити про всі об’єкти – школи, лікарні, дитячі садки, адмінбудівлі тощо, – загалом пошкоджено 25 710, із них повністю зруйновано – 5414. Наголошу, все це – соціальні та житлові об'єкти, але аж ніяк не військові.
На цьому ворог не зупинився. Російські солдати замінували значну частину області. Ми досі щодня знаходимо та ліквідуємо по кілька сотень вибухонебезпечних предметів.
Незважаючи на постійну загрозу ракетних обстрілів, ми поступово відновлюємо життєдіяльність області. Із перших днів квітня, коли регіон було звільнено, ми визначили 4 етапи робіт. Перший – розмінування, за яким одразу пішли працювати бригади з відновлення мереж та зв'язку. Повністю відновили централізоване водо- та газопостачання до всіх населених пунктів, де ця послуга була відсутня.
Електроенергію відновили в 525 населених пунктах за рекордні 45 днів. Над цим працювали близько тисячі енергетиків із різних куточків країни.
Також було знищено 48 мостів. Їх усі потрібно було відбудовувати майже з нуля. Наразі рух транспорту через них відновлено. І це третій етап, з яким ми впоралися.
Тепер ми перейшли до найголовнішого – відновлення зруйнованої інфраструктури та житла людей. Щоб відбудувати все, потрібен час. У першу чергу увагу надаємо медзакладам, школам, критичній інфраструктурі та, безумовно, житлу людей.
Саме для цього розробили дві обласні програми – будівництва нових приватних осель та викупу квартир для сімей, які через російську агресію залишилися без домівок. Програми розраховані на кілька років, проте почали діяти вже зараз. Комісії в громадах вже визначилися з реєстрами сімей, які потребують допомоги в будівництві нового житла або викупу квартир. Вирішили, що першочерговість буде надана багатодітним родинам, сім’ям із дітьми, вагітним жінкам, а також родинам загиблих військовослужбовців.
Чи готова Київська область до нового навчального року і в якій формі він розпочнеться?
Заклади освіти області готуються розпочати навчальний процес офлайн. Звісно, якщо дозволить безпекова ситуація та готовність самих закладів освіти. Наразі закінчується перевірка укриттів у школах та дитячих садках кожної громади. Акти оцінки готовності до використання отримали об’єкти цивільного захисту та найпростіші укриття в 542 закладах освіти. Вони мають бути обладнані та забезпечені всім необхідним.
В укриттях 607 закладів освіти проводять ремонти, облаштовують комунікації, вентиляційні системи. Після завершення всіх робіт місць в укриттях буде понад 230 тисяч. Також розглядаємо варіанти підвезення учнів із тих шкіл, де відсутні технічні можливості облаштування укриттів, до найближчих закладів, що мають такі укриття.
Наголошую, остаточне рішення щодо форми навчання прийматимуться з урахуванням думки батьків. Для цього в закладах освіти проходять батьківські збори та опитування щодо організації навчання й ознайомлення батьків з умовами перебування в укритті дітей під час повітряної тривоги.
Наше ж завдання, як влади, підготувати до максимально безпечного офлайн навчання якомога більше освітніх закладів.
Як йде підготовка до опалювального сезону?
Робимо все, що можемо в цих умовах. Багато що залежить від самих громад. 64 об’єкти, що мають відношення до опалення, були пошкоджені під час бойових дій. 48 із них вже відремонтували. До початку сезону маємо завершити всі роботи, підготувати альтернативи газовому опаленню, перевести котельні там, де це можливо, на твердопаливні котли. Ми маємо пройти опалювальний сезон стабільно, якщо не буде фактору війни. Проте готуємося до різних сценаріїв. Закуповуємо генератори, теплопункти – намагаємося продумати будь-який варіант.
Що можете наостанок сказати жителям Київщини?
Варто пам’ятати – війна в Україні триває. Небезпека нікуди не зникла, вона тут, поруч, у вигляді можливих ракетних атак ворога. Тому щоразу наголошую – такі елементарні правила, як дотримання комендантської години та спуск в укриття під час сигналу повітряної тривоги, здатні рятувати життя. Адже саме людське життя – найбільша цінність. Ми все відбудуємо, зробимо Київщину ще більш комфортною та розвиненою. Проте ваша задача – потурбуватися по власну безпеку, поки ми відновлюємо та відбудовуємо наш з вами спільний дім. Перемога буде за нами, бо за нами є правда.
Нагадаємо, як Фастів витримав перші дні війни – розповів мер міста Михайло Нетяжук.
