З початку повномасштабної війни у населених пунктах Мотовилівського куща волонтери допомагають тим, хто цього найбільше потребує: вимушеним переселенцям, людям похилого віку, мамам з маленькими дітьми. Частина активістів об’єдналися в БВО «Мальви». Їхня діяльність невпинно розширюється. Зараз волонтерський рух возить гуманітарну допомогу за межі Фастівщини – у села Макарівщини й інші постраждалі від окупації регіони Київщини. Детальніше про організацію волонтерів розказала керівниця БВО «Мальви» Ірина Чернігівець.
Ірина Чернігівець (справа) разом з однодумцями
«26 лютого ми починали нашу діяльність разом з іншою волонтеркою з Борової - Оксаною Коневцовою. Якраз тоді Оксана написала оголошення у соцмережі, що потрібні речі, одяг, продукти для наших і васильківських захисників. Спочатку я з дітьми просто приносила допомогу, продукти, речі, взуття – все, що було вдома. А потім почали з Оксаною перебирати речі, які приносили люди. Згодом разом з місцевою владою ми відпрацювали напрямки відповідальності, і мене призначили відповідальною за продукти харчування».
За кілька місяців Ірина Чернігівець зібрала команду активних людей, які живуть волонтерством, віддаючи цій справі багато часу та сил. Тому вони вирішили створити власну організацію - БВО «Мальви». Таку назву обрали, адже мальви символізують любов до рідної землі, до свого народу, до батьківської хати. Ці квіти уособлюють духовне коріння людини, пояснює Ірина.
Незабаром благодійний фонд оформлять офіційно. Але вже зараз до складу волонтерського руху входять 11 волонтерів. Дехто з них працює у гуманітарному штабі, облаштованому в одній з борівських шкіл, з ранку до вечора. Інші виходять за потреби і змінюють один одного.
Сьогодні активісти організації шукають гуманітарну допомогу по всій Україні, привозять її у Борову і потім видають тим, хто цього потребує, відповідно до направлень старости. Наприклад, з початку війни видали більше трьох тисяч пакунків тимчасово переміщеним особам. «Ця допомога не одноразова. Люди можуть приходити регулярно, коли продукти закінчуються», - пояснює Ірина.
Більше 400 пакунків з продуктами і засобами гігієни видали місцевим захисникам з добровольчих формувань і ЗСУ. Розвозили допомогу місцевим жителям похилого віку.
Зараз у гуманітарному штабі також видають підгузки (дитячі і дорослі) та дитяче харчування. Організовують щоденне харчування добровольчих формувань.
Донорів, які зможуть надати гуманітарну допомогу, доводиться шукати регулярно. Адже те, що є, швидко роздають і потребують нових продуктів та інших речей.
«Шукаємо донорів в інтернеті, соцмережах, телеграм-каналах, вайбер-групах. Залишаємо свої заявки, знаходимо благодійні фонди, дзвонимо і пояснюємо, що у нас живуть люди, які потребують допомогу, - розказує керівниця БВО «Мальви». – Є ті, хто відмовляють нам, інші допомагають. Ми співпрацюємо з керівництвом управління регіонального розвитку і старостинських округів Борової, Мотовилівки, Оленівки, Мотовилівської Слобідки. Староста селища Борова Олександр Паламарчук як відповідальна особа від округів оформлює нам листи-запити на допомогу. І ми їдемо за нею».
БВО «Мальви» співпрацюють з благодійними фондами Сергія Притули, «Фондом Добра та Любові», «Елохім», «Ангели БЦ». Отримують допомогу з Гуманітарного штабу Фастова, фастівської греко-католицької церкви, церкви «Цех Хреста», благодійного фонду, організованого Тетяною Самойленко, та інших.
Волонтери знаходять і передають бронежилети та амуніцію бійцям, які воюють на передовій. І ставлять перед собою завдання у майбутньому укомплектовувати воїнів до того, як вони відправляються на фронт. Хоча військову амуніцію знаходити важко, зізнається Ірина. В Україні її купити надзвичайно складно.
«Мальви» допомагають не лише землякам та переселенцям, які живуть у населених пунктах Мотовилівського куща. Останнім часом возять продукти у постраждалі на Київщині села: Андріївку, Макарів, Бишів, Бородянку.
«Нам подзвонили і сказали, що в селі Андрїївка на Макарівщині повністю зруйновані всі магазини. Навіть якщо у людей є можливість щось купити, то немає де. І відсутнє пальне, щоб доїхати в інший населений пункт», - розказує Ірина. Звісно, у ці села надходить гуманітарна допомога, але не всі люди похилого віку можуть дійти до штабу у центрі, де її роздають. Тому щиро радіють пакункам, які привозять волонтери Мотовилівського куща.
Ірина та інші волонтери говорять, що складно передати словами враження після поїздок в села, де побували рашисти. Російські військові залишили українцям «на згадку» безліч зруйнованих будинків, розбиту техніку, залишки снарядів. Дивитися на це важко, каже Ірина.
Проте місцевих жителів війна згуртувала. Вони допомагають один одному, підтримують односельчан. Прихищають у себе сусідів, яким більше немає де жити.
Чоловік показує хрести з дроту, які зробив своїми руками для себе і дружини
Люди радіють приїзду волонтерів і розказують їм, як пережили окупацію. Ці історії часто вражають. Чоловік показує хрести з дроту, які зробив своїми руками для себе і дружини. Більше місяця вони жили у підвалі, молилися і вірили у визволення. На очах у іншої жінки розстріляли чоловіка і сусіда. Діти швидко подорослішали, переживши жахіття війни.
Вантажівку для перевезення гуманітарки волонтерам БВО «Мальви» безкоштовно надає один з місцевих жителів. Але волонтери мріють з часом придбати свою. А також щоб волонтерський рух працював не тільки переважно на території Борової, Мотовилівки, Оленівки і Мотовилівської Слобідки, а й нарощував масштаби. «У нас є енергійна команда, яка готова працювати. Тому у майбутньому плануємо виходити на міжнародні фонди, щоб забезпечувати ті завдання, які перед собою ставимо», - каже Ірина Чернігівець.
