Після звільнення населених пунктів від російських окупантів, наразі на Київщині триває розмінування. Мешканців просять не повертатися додому, поки не завершиться весь процес. Про це 12 квітня в ефірі національного телемарафону повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Павлюк.
“Ми не рекомендуємо наразі повертатися людям до деокупованих районів. Насамперед це мінна небезпека, небезпека, залишена окупантами, боєприпаси, які не розірвалися, мінні пастки”, – розповів він.
Окупанти мінують українські міста та села, щоб заподіяти максимальну шкоду цивільному населенню. ДРГ можуть залишати на вулиці заміновані мобільні телефони, зброю або її деталі, аптечки, дитячі іграшки. Також у містах та селах окупанти використовують так звані «розтяжки», непомітні на перший погляд. Їх можуть застосовувати біля вхідних дверей у будинок, тощо. Крім того, «розтяжки» та інші вибухонебезпечні предмети активно використовують біля місць ведення бойових дій та розташування військових позицій.
Що робити, якщо побачили міну?
Пояснює Роман Радавчук, начальник групи піротехнічних робіт АРЗ СП ГУ ДСНС в Київській області:
- Зупинитися і заспокоїтися
- Не користуватися мобільним телефоном поруч з мінами, відійти на відстань 20-50 м
- Повідомити про небезпеку тих, хто поруч, і перевірити, чи є довкола мотузки або дроти.
- Не можна наближатися до підозрілого предмета або зрушувати його з місця
- Відійти на безпечну відстань (щонайменше 100 метрів) тим самим шляхом, яким ви йшли раніше.
- Місця виявлення вибухонебезпечного предмета слід запам’ятати, з підручних засобів зробити маркування і розмістити на безпечній відстані.
- Детальну інформацію про знайдений предмет надати за телефонами 101, 102 або 112.
Розмінуванням, яке відбувається у кілька етапів, мають займатися виключно кваліфіковані спеціалісти. Також Роман Радавчук просить мешканців: «Не ігноруйте сигналів повітряної тривоги. Адже ці повідомлення даються не лише у разі загрози ракетних атак ворога, а й коли, наприклад, наш літак у повітрі знищує літак ворога і тоді уламки можуть впасти на населені пункти. Також у деяких ракет є функція самознищення, тож частини ракети можуть падати на землю. Уявіть що буде, якщо в той момент люди знаходились на вулицях, ринках, дорогах, а не ховалися в укритті чи будинках? Тому велике прохання: не ігноруйте повідомлень про повітряну тривогу! Це ж заради безпеки громадян».
Типи мін, які застосовують росіяни у війні проти України
Фугасна протипіхотна міна натискної дії (ПФМ-1 та ПФМ-1С) буває зеленого і коричневого кольору, має пластмасовий корпус і маленький розмір (11*6*2 сантиметри), встановлюється дистанційним мінуванням. Версія ПФМ-1С обладнана пристроєм самоліквідації, який спрацьовує впродовж сорока годин після установки (час залежить від погодних умов і температури). Така міна вибухає від натискання вагою до п’яти кілограмів на датчик цілі. Як наслідок, людина може серйозно покалічитись чи втратити ногу.
Наприкінці лютого 2022 року росіяни скидали касетні бомби з такими мінами під час атаки на Харків. Ці міни, які через форму називають російським словом «Лепесток» (пелюстка), багато застосовували в Афганській війні. Тоді через незвичну форму пластикового корпусу діти нерідко сприймали її іграшку й отримували серйозні поранення або гинули. Їхнє використання заборонене Женевською конвенцією від 12 серпня 1949 року, яка передбачає захист жертв міжнародних збройних конфліктів.
Фугасна протипіхотна міна натискної дії (ПМН-2) характерного зеленого або коричневого кольору має пластмасовий корпус із датчиком цілі у вигляді хреста. Боєприпас діаметром 12 сантиметрів і силою спрацювання від п’яти кілограмів встановлюють у ґрунтах або на поверхні землі.
Зазвичай внаслідок вибуху людина калічиться або втрачає ступню. Ударна хвиля може викликати втрату свідомості, а висока температура вибухових газів – сильні опіки нижніх кінцівок. Від больового шоку чи втрати крові при несвоєчасному наданні першої допомоги людина може померти.
Термін бойової роботи міни необмежений. Боєприпас не має механізму самоліквідації.
Осколкова протипіхотна міна кругового ураження (ОЗМ-72) має металевий корпус і датчики цілі у вигляді розтяжки, який допомагає їй злетіти вище і вибухнути. Через це її називають ще «міна-жаба». Цей боєприпас походить від німецької виплигуючої міни часів Другої Світової.
При зусиллі всього три з половиною кілограми людей навколо вражають близько 2400 роликів або кульок, що розташовані всередині. Міна може встановлюватися в керованому і некерованому вигляді. Її активно використовували під час війни на Сході України в 2014 році.
Осколкова протипіхотна міна направленої дії (МОН-50) також має пластмасовий корпус і датчики розтяжки. Її розробили в 60-х роках у СРСР як аналог американської міни M18А1 «Клеймор». Боєприпас також спрацьовує при зусиллі три з половиною кілограми.
Міна має великий сектор ураження. Готові забійні елементи (540 кульок або 485 роликів) вилітають по горизонту 54 градуси на відстань до 50 метрів в довжину та до чотирьох метрів у висоту. Час роботи міни необмежений, а елементів самоліквідації немає.
Осколкова протипіхотна міна (МОН-200) має металевий корпус, датчики цілі у вигляді розтяжки і спрацьовує при зусиллі три з половиною кілограми. Від МОН-50 відрізняється більшим розміром.
Встановлюється вручну на ґрунт або кріпиться до дерев чи стовпів за допомогою спеціального кронштейна чи металевого штиря. Міна не має елементів самоліквідації і може встановлюватися в керованому або некерованому вигляді.
Використання новітньої протипіхотної міни ПОМ-3 «Медальйон» для дистанційного мінування території нещодавно зафіксували в Харківській області. Міна оснащена електронним сейсмічним датчиком, який приймає сигнал про вібрацію ґрунту. Механізм спрацьовує, якщо амплітуда коливання відповідає людським крокам. Бойова частина міни вибухає на висоті півтора метра. Виробляються такі міни лише в росії.
Фугасна протитанкова міна (ТМ-62) має впізнавану круглу форму, металевий корпус і датчик цілі у вигляді диска. Боєприпас встановлюється на поверхні землі або в ґрунті і спрацьовує при зусиллі від 120 кг. Заховану в землі ТМ-62 складно виявити міношукачем.
У мережі час від часу з’являється відео автівок, що намагаються об’їхати протитанкову міну або людей, які відштовхують їх на обочину.
Але будь-який вибухонебезпечний об’єкт не варто зрушувати з місця. ДСНС попереджає про можливу небезпеку міні пасток у ТМ-62, що можуть вибухнути, попри велику силу спрацювання.
Мінометні міни, призначені для ураження людей, майна і легкоброньованої техніки, також трапляються в районах бойових дій і становлять велику небезпеку. Від всіх інших видів озброєння їх відрізняє характерне оперення сталевого корпусу. Найчастіше на території України трапляються міни калібрів 120, 82 і 60 міліметрів. «Не наближайтеся до них, не рухайте, не беріть до рук, не бийте по ним, не нагрівайте…», – просять у ДСНС.
Нагадаємо, автівка фастівських електромонтерів підірвалася на міні: вони відновлювали світло на Макарівщині.
