У зв'язку з останніми подіями, які відбуваються в Україні і загалом у світі, студентам, школярам і навіть батькам доводиться змиритися з тим, що діти будуть навчатися дистанційно. Ми вирішили запитати наших фастівчан, як вони ставляться до навчання онлайн. Краще або гірше діти сприймають нові знання та чи є бажання у самих дітей навчатися таким чином.
Перелік питань для школярів та студентів:
- Ваше ставлення до дистанційного навчання?
- На вашу думку, що краще: навчання онлайн чи все ж таки у реальному житті?
- Чи стали ви краще або гірше навчатися через дистанційне навчання? Як ви вважаєте, вчителі дають вам хороші знання онлайн?
Настя, учениця 7 класу
Моє ставлення до дистанційного навчання нейтральне. Я не можу сказати, що мені гірше або краще від того, що я навчаюсь дома. Але, на жаль, є багато нюансів у навчанні онлайн. Чимало дітей мають проблеми з інтернетом, є бідні сім'ї, у яких немає можливості займатися через комп'ютер. Тому буду сподіватися, що найближчим часом ми повернемось до школи.
Звісно краще живе навчання, спілкування. Через онлайн заняття складніше вивчати нові теми і сприймати викладача важче. Багато дітей не хочуть навчатися, зривають заняття або просто не приходять на уроки. Навчаюсь я так само, як і навчалася коли ходила до школи. Проте стало трохи важче, адже збільшився обсяг роботи. Також більшість матеріалу дають на самостійне вивчення. Щодо вчителів, то їм звісно зараз важче слідкувати за дітьми та розповідати нові теми. Але все одно знання ми отримуємо хороші.
Ніна, мама Насті
Мені категорично не подобаються онлайн заняття. Я постійно на роботі і я знаю, що у моєї дочки, наприклад, сьогодні 5 зумів у різний час, і щоб мені все це відслідкувати, потрібно ставити будильники і вчасно перевірити чи не забула моя дочка зайти на урок. Це некомфортно і дуже заважає працювати. Є такі діти, які не можуть самі себе контролювати і вчасно приходити на заняття. А через це їм ставлять пропуски. Є випадки коли дитину просто не впустили на заняття, не помітили, що дитина була в черзі на урок і її також відмічають. І для того, щоб все це проконтролювати, я маю відволікатися від своєї роботи.
Тому, коли моя дитина ходила до школи, я знала, що вона на уроках. А якщо її не було в школі, мені одразу телефонували і питали де моя дитина.
Також я вважаю, що моя дитина зараз знання отримує набагато гірші, ніж коли вона ходила до школи. Між дітьми немає дисципліни, є учні, які можуть зривати заняття. Тому плюсів у дистанційному навчанні я не бачу зовсім. Звісно хочеться, щоб дитина була здорова, тому нам доводиться терпіти таке навчання.
Данило, магістр
Ставлення до дистанційного навчання у мене позитивне, бо потрібно використовувати всі можливі і доступні засоби для покращення своїх розумових здібностей, підвищення рівня знаннь умінь та навичок. Авжеж краще навчання у реальному житті. Ніщо не замінить безпосереднього спілкування з викладачем, який своїм харизматичним характером викладання доносить до учня матеріал через всі можливі органи чутів. Але є плюс у тому, що я став навчатися краще. Бо як студент, який живе за 70 кілометрів від свого навчального закладу і витрачає значний час на дорогу до вузу (2 години), тепер я використовую цей час на навчання в комфортних домашніх умовах.
Яна, студентка 4 курсу
До дистанційного навчання моє ставлення нейтральне. Проте є моменти, які не дуже зручні у такому форматі. Моя майбутня професія потребує більше практики, ніж теорії, тим паче 4 курс. Звичайно кращим і ефективнішим буде навчання в реальному житті, адже студент звик до свого соціуму в університеті. На дистанційному навчанні поширена проблема першокурсників з приводу адаптації, адже вони не пристосовані до таких умов навчання, вони дезадаптавоні і це є дискомфортом для них та для інших курсів впринципі також.
Через дистанційне навчання все навантаження теорії і практики студент має освоювати сам. Це дійсно важко. Викладачі хоч і читають лекції, але вони не так сприймаються, як на денній формі навчання. Від навчання в реальному житті ми беремо більше знань, ніж в режимі "онлайн".
Спілкувалася Наталія Коновал
