Геннадій Сиваненко шість років очолює Фастівську районну раду. Під його керівництвом депутатський корпус працює злагоджено і результативно. Хоча їхнє скликання випало на непростий час – початок війни на Сході України, реформування медичної і освітньої галузей, зміна адміністративного устрою країни.
Чому не вдалося сформувати Мотовилівську ОТГ, і що він вважає основними досягненнями району у медичній галузі, Геннадій Сиваненко розповів ФастівNews.City.
Геннадію Павловичу, які основні здобутки Фастівської районної ради цього скликання ви можете назвати?
- Коли я зустрівся з депутатами після обрання мене головою ради, я закликав їх забути, від яких політичних сил ми балотувалися, і залишити політичні баталії за стінами ради. Натомість формувати спільну позицію, приймати рішення узгоджено і виважено. Адже наша робота впливає на добробут людей і їхні життя. Мені приємно, що ми сформували більшість і працювали відповідно до цих принципів. Питання вирішували відкрито на комісіях, де всі могли висловити свої думки і пропозиції. Так само відкрито провели всі сесії. Нашим пріоритетом були проблемні питання, які стосуються конкретних людей, сіл, розвитку району.
Наша каденція проходила під час реформування багатьох галузей, зокрема освітньої. Ми створили на Фастівщині два ліцейних заклади - Борівський і Малоснітинський ліцеї. Визначили опорні школи. Цього вимагає нове законодавство про освіту. Адже освіта в країні буде розділена на три рівні – початкову, базову і повну. Звичайно, я вважаю, у кожному селі повинна бути початкова школа. Але далі дитині краще навчатися у закладі, де створені комфортні умови, обладнанні кабінети для занять фізикою, хімією, можна проводити досліди, писати наукові роботи, тощо. Я впевнений, що один учитель не повинен викладати декілька предметів, якщо ми хочемо, щоб дитина мала знання і була конкурентоспроможною.
Ми проводили заміну вікон, утеплення у навчальних закладах району. Відремонтували Кожанську школу І-ІІІ ст., яка багато років була в аварійному стані. У Кожанській школі І-ІІ ступенів відремонтували дах. У Борівській школі, яка є найбільшою в районі, почали ремонтувати спортзал. Останній рік він не працював, був в аварійному стані. Роботи мають завершитися до кінця цього року. Завдячуючи підтримці народного депутата Олега Дунди, школу включили в програму «Спроможна школа». У закладі вдалося вирішити проблему з опаленням - відремонтували мережі, нормалізували температурний режим в приміщеннях.
Депутати райради підтримали мою пропозицію щодо забезпечення якісною питною водою шкіл і садочків району. Адже здоров’я дітей – це пріоритет. У багатьох закладах встановили системи очистки води, які підбирали індивідуально. У деяких провели реконструкцію існуючих водогонів чи побудували нові. Цю роботу потрібно продовжити, щоб якісна питна вода була у всіх навчальних закладах.
Також найбільшим досягненням вважаю формування Фастівського району в новому адміністративно-територіальному поділі області. Його вдалось відстояти завдяки послідовній, конструктивній позиції протягом останнього року щодо відстоювання та обґрунтовування створення Фастівського району зі сторони районної ради і райдержадміністрації. На фінальному етапі дякуємо за велику підтримку народним депутатам Олегу Дунді та Віктору Мялику, які допомогли прийняти його на законодавчому рівні.
Що вдалося зробити у медичній галузі?
- У цій сфері є як певні позитивні результати, так і багато проблем. Коли почалося реформування первинної ланки медицини, виявилося, що у нас замало лікарів з потрібною кваліфікацією. Крім того, підхід до сільської медицини не зовсім правильний. Тому що, відповідно до вимог, сільський і міський лікарі повинні обслуговувати однакову кількість людей – в середньому дві тисячі пацієнтів. Але у місті пацієнти одного лікаря можуть жити у декількох багатоповерхових будинках чи одному мікрорайоні. А територія кількох маленьких сіл, де мешкають пацієнти сільського медика, може бути величезною. Це вимагає більше часу на їх обслуговування, є потреба у власному транспорті. А час - це найцінніше, що може бути для життя хворої людини.
Але нам вдалося зберегти сільську мережу. Ні одна амбулаторія чи фельдшерсько-акушерський пункт не закрилися. До того ж, побудували дві нові амбулаторії. У селищі Кожанка амбулаторія зі службовим житлом для лікаря повністю готова. Зараз йде процес її введення в експлуатацію. У Мотовилівці побудована зовнішня частина амбулаторії. Але там інше питання. Замовником виступило управління капітального будівництва облдержадміністрації. І інформації про графік робіт, перспективи закінчення будівництва взагалі немає. Я зробив декілька запитів – жодної відповіді.
Щодо вторинної ланки медицини - ми перші в Україні реформували нашу Центральну районну лікарню в комунальне некомерційне підприємство. Підписали договори з Національною службою здоров’я України. Нашу лікарню визнали опорною.
Ми єдині в області придбали новий рентген-апарат. Він вже працює в ЦРЛ. За направленням сімейного лікаря обстеження проводять безкоштовно.
Головний лікар ЦРЛ Андрій Герцун сприяв встановленню в закладі комп’ютерного томографа. Це дає можливість надавати послуги, які в умовах пандемії дуже потрібні. Діагностувати запалення легень часто можна лише завдяки КТ. Так, це обстеження платне. Але такі послуги не бувають безкоштовні і в інших лікарнях. Хоча, я думаю, повинні бути пільгові умови для певних категорій населення.
Найбільшим досягненням є погодження проекту будівництва приймального відділення ЦРЛ. Завдяки спільній роботі з Юрієм Волковим, який на той час виконував обов’язки голови Фастівської райдержадміністрації, за підтримки народного депутата Олега Дунди, на цей проект виділили кошти з обласного бюджету. Роботи почнуться у цьому році.
Але на сьогодні медицина залишається найбільш фінансово незабезпеченою галуззю в країні. Ми з місцевого бюджету оплачуємо енергоносії, доплачуємо технічному персоналу. Це великі видатки. На мою думку, без страхової складової розвиток медицини неможливий.
На ваш погляд, реформа децентралізації на Фастівщині була успішною?
- Я вважаю, це найбільш правильна реформа з 90-х років. Зараз ми на її завершальному етапі. Реформа має багато переваг – це і додаткові надходження податків до бюджету ОТГ, вплив людей на місцях збільшується, як і повноваження влади. Вони можуть самі визначати пріоритети – зробити місцеву дорогу, підтримати вчителів і медиків додатковими виплатами чи надати кредити бізнесу. Хоча й зростає відповідальність за раціональне використання ресурсів. Ті населені пункти, які зрозуміли можливості децентралізації, об’єдналися в громади на добровільних засадах.
Успішним прикладом реформи на Фастівщині можна назвати створення Томашівської громади, яку ми підтримали. Хоча було багато зауважень. Це маленька громада. Дехто вважав, що вона не має права на життя. Але є приклади таких громад, де відповідальність керівництва і людей допомагає досягти результатів.
На жаль, не всі громади дослухалися до наших порад. Протилежний приклад – Борівська ОТГ, яка так і не з’явилася. А от Кожанка вчасно включилася у процес. Ця громада сформована і включена у перспективний план Київщини. Вибори до Кожанської ОТГ відбудуться 25 жовтня.
До слова, значна робота по активізації процесів децентралізації була проведена моїм заступником Володимиром Куценком, який проводив багато зустрічей з громадами сіл, роз’яснював основні принципи реформи та переваги, які отримають громади після об’єднання.
Чому все-таки не відбулася Борівська, чи як пізніше її називали, Мотовилівська ОТГ?
- Я особисто проводив зустрічі з населенням з цього приводу з 2015 року. На мій суб’єктивний погляд, це перша громада, яка повинна була сформуватися на Фастівщині. На території цих населених пунктів є промисловість, сільськогосподарські і переробні підприємства, малий бізнес, фермерські господарства – всі підстави для успішної громади. Але, на жаль, селищні голови змінювалися, відбувалися постійні конфлікти в раді, не було порозуміння з окремими сільськими радами.
Крім того, формувати громаду безкінечно неможливо. Я попереджав, що на кінець 2019-початок 2020 року рішення приймуть на рівні держави. Але фахівці з Міністерства регіонального розвитку не можуть врахувати всі моменти, які видно на місцях. За їхніми розрахунками, громада була б фінансово неспроможною. Хоча я обґрунтовував, що метод цих підрахунків некоректний, його не можна однаково застосовувати до різних регіонів. Моя думка не була почута. І офіційно визначили Фастівську ОТГ, куди включили Борову і Мотовилівку. На мою думку, ця ОТГ складна для управління і розвитку в такому складі.
Які проблеми району вирішити не вдалося?
- Не виконали реконструкцію будинку культури в Пилипівці і Скригалівської школи, яку ми переобладнали під садочок. Тому що не отримали фінансування на ці проекти. Сподіваємося, це вдасться у наступному бюджетному році.
У галузі медицини є проблема з комунікацією між розділеними екстреною (це обласний заклад), невідкладною медициною, первинною і вторинною ланками. Між ними немає ніякої узгодженості. Ми неодноразово звертали увагу на те, що це повинна бути одна структура. Або треба хоча б створити окремий підрозділ на вторинному рівні (при ЦРЛ – ред.). Щоб у той час, коли всі бригади екстреної медицини задіяні, були медики, які зреагують і виїдуть забрати хвору людину, яка потребує госпіталізації. Люди не повинні чекати годинами.
Є багато зауважень до стану доріг. Ми пропонували передати на місця повноваження з ремонту і утримання місцевих автошляхів разом з відповідними ресурсами. Тоді є можливість визначати пріоритетність робіт, їхні терміни, контролювати процес. Зараз цим займаються на рівні області. Як результат, ремонтують дороги, де немає руху транспорту, а по тих, де їздять шкільні автобуси і громадський транспорт, не можна проїхати. Спільно з головою райдержадміністрації Юрієм Волковим, який також переймався цим питанням, намагались врегулювати процес ремонту доріг.
Дійшло до того, що я направляв на управління капітального будівництва облдержадміністрації запити на доступ до інформації від себе, як від фізичної особи. Я хотів побачити документи, щоб зрозуміти, які дороги на території Фастівського району ремонтували, а які планують. Я не отримав відповіді. Так само, як і на листи від районної ради спільно з райдержадміністрацією. Ми не розуміємо, куди і як витрачають ці кошти.
А підрядники, які займаються ремонтом доріг на Фастівщині, на наші зустрічі з представниками департаменту облдержадміністрації, не з’являються.
Тож поки ми не можемо вплинути на ці процеси.
На Вашу адресу чули багато подяки від учасників бойових дій за підтримку їх на Сході. Що можете з цього приводу розказати?
- На початку бойових дій на Сході країни, відчуваючи нагальну потребу, Фастівська районна рада перша в Київській області утворила волонтерську депутатську групу. До неї, крім мене, увійшли Володимир Куценко, Валерій Єременко та Василь Юр'єв. Під час своєї активної діяльності волонтерська група організувала десятки виїздів в зону АТО: Сонцеве, Слов’янськ, Дебальцеве, Маріуполь, Волноваха. Закупили та передали більше 50 бронежилетів, каски, продукти харчування, ліки, теплі речі. Цим самим підставили у найважчий для країни час своє плече. Величезну підтримку волонтерської діяльності надав на той час меценат, а сьогодні народний депутат Віктор Ничипорович Мялик. Він за власний рахунок закуповував бронежилети, автомобілі, амуніцію та спорядження бійцям. Депутати, сільські голови, мешканці Фастівщини, аграрії теж ніколи не залишались осторонь. Дякую кожному, що не були байдужими та підтримували і підтримуєте українську армію.
Довідка. Геннадій Сиваненко народився 1 травня 1976 року в селищі Борова. Закінчив Київський національний торговельно-економічний університет за спеціальністю «маркетинг». Є кандидатом економічних наук.
Працював на керівних посадах в приватних підприємствах. З 2011 року викладав на кафедрі торговельного підприємництва торговельно-економічного університету в Києві.
У 2012 році його обрали заступником голови Фастівської райради. З 2014 року очолює районну раду.
Одружений. Виховує двох доньок. Проживає в місті Фастів.
