Йому 25. Протягом 6 років він працює моряком на великих риболовецьких кораблях, що плавають в тропічних водах. Знає з власного досвіду, як це – жити по півроку на судні, не сходячи на берег, не маючи мобільного зв’язку, щодня працювати в 30-градусну спеку та бачити одних і тих самих людей. Фастівчанин Руслан Павленко розповів журналістам ФастівNews.City, що моряки роблять з випадково виловленими черепахами та акулами, скільки коштує Інтернет в океані і які штрафи загрожують матросам за порушення дисципліни.
Руслане, чому ти вибрав таку професію?
- У 9-му класі батьки питали мене, ким я хочу бути, а я не міг вирішити. Тоді тато запропонував мені стати моряком. Я подумав, що побачу багато країн, буду привозити звідти сувеніри, зроблю вдома міні музей (сміється - ред.). Ще ми розглядали варіант – працювати в СБУ, тому що я займався рукопашним боєм. Але море мені завжди дуже подобалося. Я з нетерпінням чекав кожне літо, коли їхав до бабусі, яка жила в Одеській області біля моря. Тому я вирішив сумістити роботу і море.
Інколи в сітку потрапляють непромислові види риби
Щоб працювати на кораблі, обов’язково потрібна спеціальна освіта?
- Так, освіта потрібна. Я працюю в сфері риболовства. Закінчував Білгород-Дністровський морський рибопромисловий технікум, спеціальність «технік-механік». Нас вчили як добувати рибу, оцінювати її, продавати. На кораблі є дуже багато матеріалів і предметів, в яких треба розумітися.
А які людcькі якості треба мати?
- Насамперед сміливість, тому що будь-яка робота на судні в морі пов’язана з підвищеною небезпекою. Треба бути фізично підготованим, особливо якщо працюватимеш матросом. І морально витривалим, адже знаходитися довгий час у закритому просторі і бачити навкруги одне й те саме море дуже виснажує. Є люди, які виходять в рейс один раз і розуміють, що це не для них.
Скільки років ти працюєш? Чим саме займаєшся на судні?
- Я працюю на траулерах 6 років. Посада називається «матрос палубної команди 1-го класу». Ми виловлюємо рибу тралом і допомагаємо підняти її на палубу. Далі риба розливається по бункерах. Після цього служба обробки її охолоджує, сортує вручну за розміром і видом. Потім рибу морозять і зберігають в трюмі, поки ми його не заповнимо. Раз чи два на місяць, дивлячись як ловиться риба, пливемо до берега на вивантаження.
Скільки риби може зберігатися на кораблі?
- Я був на судні, яке морозило 80 тонн за добу. Був на іншому судні, де ця цифра становила 200 тонн. Одне судно може вмістити 1200 тонн, інше - 2200 тонн.
Скільки по часу триває рейс?
- Все залежить від контракту, який я підписую на період плавання. Кожного разу обираю різні кораблі і компанії, шукаю найкращі для себе варіанти. Раніше був у морі тривалий термін – 7-8 місяців. Останні контракти менші – 4-5 місяців. Є компанії, які працюють 2 через 2 – два місяці працюєш, два - вдома.
В яких морях чи океанах довелося плавати?
- В Антлантичному і Тихому океанах, Японському і Беринговому морях.
На великих суднах працює до 100 людей
Чи сходив ти на берег у цих краях?
- На берег сходиш, тільки коли їдеш додому. Рибу ми вивантажуємо в морі, з судна на судно. Пришвартовуємося біля берега тільки на ремонт. Тоді можна зійти на сушу. Так було на Канарських островах, ми два місяці стояли на ремонті біля міста Лас-Пальмас. Там красива природа, приємні люди, дуже чисто, ніхто не кидає сміття на вулицях. А ще всюди гарний асфальт. Але в цей час ми теж працюємо – займаємося ремонтними роботами, фарбуємо. Все робимо самі. Компанія економить, не наймає окрему ремонтну бригаду.
Як переносиш тропічну спеку?
- Температура щодня 30-35 градусів. Але мені це подобається. Наприкінці літа і у вересні – дуже спекотно. Жарко, навіть коли нічого не робиш. Коли я повертаюся додому взимку, мене це не радує. Я себе вже некомфортно відчуваю навіть при +18.
До речі, засмага, яку отримуєш у тропічних широтах, тримається два тижні, не більше. Вона зовсім не схожа на нашу, українську.
Буває, трапляються рибини близько двох метрів довжиною
Скільки заробляєш?
- Наша зарплата залежить від кількості зловленої риби. Якщо улов поганий, це 1200-1300 доларів в місяць. Якщо гарний – до 3 тисяч. За останній рейс я заробив 8 тисяч за 5 місяців, це досить мало.
Скільки отримують інші члени екіпажу, наприклад, капітан?
- Капітан отримує близько 10 тисяч.
Яку рибу ви ловите? Що потім з нею робите?
- Ловимо хека, ляща, сардинеллу, сардину, ставриду, скумбрію, сома. Часом трапляються непромислові види – акула-молот, риба-меч, риба-капітан. Якщо така риба жива, ми витягуємо її за хвіст і викидаємо за борт. Крім акули-молот, у неї ціняться плавники, які ми можемо відрізати, засушити і продати. Їх використовують в медичних цілях і в ресторанах. Або заносимо рибу на камбуз (кухню – ред.), і нам з неї щось готують.
А от черепахи для нас - нібито символ миру. Ми тільки фотографуємося з ними і відразу відпускаємо. Інколи виловлюємо королівських креветок, лангустів, кальмарів. Їх, звичайно, готуємо і їмо.
Матроси повинні вміти ремонтувати знаряддя лову
Яку найбільшу рибу ти бачив?
- Це була марлін близько двох метрів в довжину. Вона схожа на рибу-меч. Траплялися великі акули-молоти. Один раз нам попався морський котик. Не уявляю, що він робив біля Африки. Ми його випустили.
Часом ми виловлюємо знаряддя лову інших кораблів. Одного разу витягли сітку з лангустами.
Скільки людей працює на кораблі? З яких вони країн? Якою мовою ти з ними розмовляєш?
- На малих суднах екіпаж може складати 10-12 чоловік. На таких, де працював я, 80-100 людей.
Я намагаюся укладати контракти з російськомовними компаніями, тому в основному працюю з моряками з Росії і України. Але відповідно до закону ми маємо брати 10% екіпажу з громадян країни, на яку працюємо, наприклад, мавританців. Деякі з них добре розуміють російську і навіть говорять нею. Але в основному ми з ними розмовляємо на суміші російської з іспанською і французькою мовами. Деякі трохи знають англійську. В останньому рейсі моряки моєї вахти були з України і ми говорили українською.
Взагалі на кораблі часто вживають нецензурну лексику. Навіть мавританці спочатку вчать не російську мову, а російську лайку.
10 відсотків екіпажу - громадяни країни, у якій зареєстрована компанія-роботодавець
Ви працюєте у спеціальній формі?
- Одні компанії видають спеціальні костюми, інші – ні, можна працювати у своєму одязі. Але обов’язково на палубі треба одягати каску. Тому що над головою піднімається риба, працює техніка. Були ситуації, коли каска рятувала життя. Одного разу мотузка порвалася і трос з гаком полетів в сторону. Він влучив в голову одному з моряків. Каска лопнула, але моряк цілий і здоровий. Часто на голову падає риба.
Були летальні випадки на кораблі?
- Кожен знає свої обов’язки і повинен їх виконувати. Але не завжди так буває. На одному моєму рейсі старшого тралмастера викинуло за борт. Перед цим його відкинуло, і він вдарився та втратив свідомість. Ми відразу сповістили капітана, що людина за бортом. Судно розвернули, спустили шлюпки, вели пошук. Але ми його так і не знайшли.
Кожен рейс якийсь моряк на судні отримує травми. Незначні лікує лікар, який працює на кораблі. Якщо щось серйозне, наприклад, перелом, людину перевозять на берег.
На Великдень
По скільки чоловік живе в каютах?
- Це залежить від судна. Зазвичай каюти двомісні. Це зручно – одна людина на вахті, одна спить. І ти постійно сам в каюті.
Каюти маленькі, але там є двоярусне ліжко, умивальник, шафа, стіл, диван, крісла. Душ і туалет - спільні на кожній палубі. Палуб на кораблі дві, три чи чотири. Дві – це для матросів, одна – для командирського складу.
На кораблях є жінки?
- Так, дві чи три. Це прачка, буфетниця і посудомийка.
Чим вас годують? Буває екзотична для нашої країни їжа?
- Кухар наш, тому готує нам звичні блюда: борщ, макарони, гречку, рис, пельмені, стейки з яловичини чи свинини. Нам дають йогурти і фрукти, в основному банани, яблука чи манго. Годують чотири рази на добу. На деяких кораблях - фуршетна система, на інших – порціонна. Але всього вистачає.
Після фотосесії черепах завжди випускають на волю
На кораблі можна вживати алкоголь?
- Ні, це заборонено. Хоча буває, що проносять з собою. Якщо когось побачать п’яним, вперше оштрафують на 300 доларів, вдруге - на 500, і відправлять додому. З цим дуже суворо. А от палити на риболовецьких суднах дозволяють, тільки у встановлених місцях.
Чим займаєтеся у вільний час? Маєте доступ до Інтернету, мобільний зв'язок?
- Дивимося кінофільми, які записали вдома. Спимо. Якщо вистачає сил, можна займатися спортом. На судні є невеличкий спортзал з тренажерами, біговою доріжкою і всім необхідним для занять. На кораблі є книги, які залишили попередні моряки. Багато людей читає.
Мобільного зв’язку в океані немає. Ми купляємо місцеву SIM-картку, і коли здаємо вантаж, біля берега з’являється зв'язок, можна розмовляти. Але дешевше користуватися Інтернетом. Останній раз він коштував 50 доларів за один гігабайт. Я використовую месенджер. Інстаграм - це розкіш, заходжу туди кілька разів за весь рейс.
Але Інтернет треба обов’язково. Часом буває такий стан, що дуже хочеться подзвонити батькам чи дівчині, тоді стає легше.
Разом з рибою часто виловлюють інших мешканців океану
Ви довго живете на обмеженій території корабля. Чи бувають конфлікти з колегами?
- Спочатку конфліктів не виникає. Ми знайомимося, спілкуємося, знаходиться багато цікавих тем для розмови. Але якщо людина від початку не сподобалася, весь рейс з нею працювати важко. Є судна, де міняється відразу весь екіпаж, а є такі, де частково. Це набагато краще: люди міняються поступово. Привозять нові фільми, розказують новини.
Через що бувають конфлікти?
- Насправді через дрібниці. Зазвичай все вирішується на словах. Але бувають і бійки. Якщо керівництво дізнається про це, оштрафують на 100 доларів. У нас штрафують за всі порушення. Якщо їх три – звільняють.
Що найважче у такій роботі?
- Це час. Кожен день, по суті, понеділок. Вихідних і свят немає. Погода завжди однакова. Кожен день - схожий на попередній. Числа намагаєшся забути, щоб час пролетів швидше.
Радість зустрічі з друзями
Які є забобони чи правила у моряків?
- По-перше, правильно говорити, що ми не плаваємо, а ходимо. Якщо згадувати про забобони, то є повір’я, що не можна точити ніж на палубі, коли знаряддя лову за бортом. Воно може порватися. Стрижемося і голимося, коли трал не у воді. Не так, щоб ми в це вірили, але намагаємося притримуватися.
Сумуєш за землею?
- Так. Десь з місяця четвертого. Найбільше - за друзями і спілкуванням. Я відчуваю, що мені б вистачило на два дні приїхати додому, щоб розвіятися, і цього було б достатньо. Але у кожної людини по-різному. Деякі моряки вже з першого місяця сумують.
У стосунках відстань стає випробуванням?
- Інтернет спрощує життя. Можна спілкуватися щодня. Хоч це і не вживу, але краще, ніж нічого.
Що робиш найперше, коли приїжджаєш додому?
- Перших два дні багато сплю. Тому що на кораблі сну дуже не вистачає. Особливо коли вахта - 6 годин через 6. Це дуже важко. На сон при найбільшому бажанні залишається 3,5-4 години. Тому що протягом 6 вільних годин треба прийняти душ, поїсти, поспати і встати на вахту за 40 хвилин. А ще хочеться подивитися фільм. Після цього вахта 8 через 8 годин здається блаженством. На деяких суднах бувають вахти 12 через 12 годин.
Яку кінцеву ціль ти ставиш перед собою у роботі?
- Я ставлю собі в своїй спеціальності найвищу планку – стати старшим тралмайстром. Тоді контракти можуть бути 2 через 2 місяці. Якщо завести сім’ю, це не так складно, частіше буваєш вдома.
