3-го грудня минулого року депутати VІІІ скликання обрали головою Фастівської районної ради Віктора Веремейчика. Він прийшов на посаду в період великих змін. Тому не зможе працювати за усталеною, роками відпрацьованою схемою. Йому доведеться керувати радою району, який тепер розкинувся від Кожанки й Томашівки до Києва. Та об’єднувати депутатів із різних партій, які часто мають протилежні бачення.
З якими викликами він стикнувся, які повноваження й бюджет зараз має райрада, кого він бачить своїм заступником та чому депутати досі не передали майно Фастівської ЦРЛ Фастівській громаді, Віктор Веремейчик розказав журналістам ФастівNews.City.
Вікторе Петровичу, які повноваження залишилися у районних рад після зміни меж районів?
- У Київській області було 25 районів, стало сім. Тому більшу частину райрад і райдержадміністрацій ліквідують. До 5 березня мають бути вивільнені останні працівники. Ліквідаційні комісії проводять інвентаризації, оформлюють передавальні акти майна й залишків коштів цих районів новоствореним.
Тобто адміністративно-територіальна реформа відбулася. Але повноваження районних рад і райдержадміністрацій нових районів не визначили.
На сьогоднішній день основна задача райрад – передати всі комунальні заклади й активи у власність об’єднаних територіальних громад. Подальша їхня доля – невідома.
20 січня на спільній нараді голів районних рад заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода сказав, що найближчим часом роз’яснять, які функції матимуть районні органи влади. Він зазначив, що ми працюватимемо п’ять років і матимемо бюджет. Але поки що це лише слова. Зараз в Україні ніхто не відповість на питання – що ми будемо робити.
Які функції, на ваш погляд, мають бути в нових райрад?
- З 1 січня ми побачили, що є багато протиріч, які треба вирішувати. Раніше була трирівнева система: обласна рада, районна рада і райдержадміністрація та сільська рада. Кошти з державного бюджету направляли в обласний, потім в районний, звідти - в сільський. Районна рада утримувала районну лікарню, інші заклади, які надавали послуги всьому району.
Тепер ми передаємо лікарні та школи громадам, на територіях яких вони розташовані. Але держава не буде повністю фінансувати ці заклади. Їх мають дофінансувати за рахунок місцевого бюджету. Може статися так, що витрати на лікарні, садочки, школи чи інші заклади перевищать доходи самої громади. І тоді органи місцевого самоврядування будуть змушені або зменшити витрати, або закрити ці заклади. На мій погляд, такі ситуації приведуть до соціального вибуху.
Інший приклад - районна лікарня. Цей заклад потребує величезних витрат. Звісно, держава платить зарплату лікарям. Але комунальні послуги, витрати на капітальні та поточні ремонти лягають на плечі територіальних громад. Більшість з них не мають таких грошових ресурсів.
Районні спортивні школи, геріатричні заклади й територіальні центри соціального обслуговування фінансували з районного бюджету. Вони розраховані на весь район. Окрема громада не може витрачати кошти (а це великі суми) на утримання таких закладів. Отже, їх можуть поступово закрити.
І це тільки кілька прикладів, є й інші. З часом виникнуть додаткові проблеми.
Тому, я думаю, є сенс залишити (або передати назад) такі заклади на рівень району. Тим більше якщо їхніми послугами користуються декілька громад. Але вирішувати буде Верховна Рада.
Який бюджет районної ради на 2021 рік?
- У нас зараз бюджету взагалі майже немає. Наші витрати впродовж року – на зарплату апарату, комунальні послуги, утримання приміщень, різні програми – близько 4-5 мільйонів гривень. А ми маємо лише 345 тисяч гривень на цей рік. Фактично – це на один місяць.
Незабаром нам мають надійти залишки коштів з бюджетів ліквідованих районів. Але важко сказати які це суми.
Тому зараз розробляють два варіанти: або на утримання штату райрад буде виділятися державна субвенція (тоді держава визначить певну кількість працівників, які залишаться працювати, й платитиме їм зарплату). Або райрада муситиме заробляти за допомогою комунальних підприємств. Тільки виникає питання: які в комунальних підприємств можуть бути прибутки? У 90% їх немає.
Як думаєте, кого оберуть вашим заступником? І кого ви б хотіли бачити на цій посаді?
- Я буду пропонувати кандидатуру Леоніда Балашкевича, депутата районної ради від партії «За майбутнє». Це відома у Фастові людина, полковник, очолює Фастівську міськрайонну організацію ветеранів Афганістану. Він працює в райдержадміністрації. Гарний фахівець. Ми з першого дня знайомства знайшли спільну мову. Я думаю, заперечень не буде, і голосів вистачить.
Депутати партій «Батьківщина», «Слуга народу» і «Опозиційна платформа — За життя» не приходили на засідання минулих сесій, тому не завжди вистачало голосів для ухвалення важливих рішень. Як ви будете об’єднувати депутатів? Які важелі впливу застосовувати, щоб вони працювали злагоджено?
- У районній раді є депутати з різних міст. Частину з них обрали вперше. Вони мають своє бачення стосовно багатьох питань. Крім цього додається політика. Але головна наша проблема – відсутність повноважень ради.
Проте депутати розуміють, що у районі є багато проблем, і треба консолідовано їх вирішувати. Наприклад, кілька партій запропонували звернутися до Президента щодо зниження тарифів. Це питання турбує їхніх виборців.
Крім того, ми хочемо розробити програму, яка дасть можливість виділяти кошти людям, які цього потребують. Щоб за кожним депутатом закріпити певну кількість коштів, адже до нього звертаються за допомогою люди з його населеного пункту.
У нас є постійні комісії, на яких ми розглядаємо пропозиції всіх політичних сил. А питання, які виносяться на сесію, ми спочатку обговорюємо на Погоджувальній раді. Тому всі депутати, незалежно від приналежності до певної партії, мають можливість брати участь у житті району на рівних правах. Нас обрали, щоб ми вирішували проблеми людей.
Чому депутати районної ради вийшли із засновників Фастівської ЦРЛ, яка зараз реєструється на Фастівську МТГ, але майно лікарні громаді досі не передали? Адже це означає, що Фастівська громада не зможе фінансувати лікарню.
- Депутати не повністю вивчили це питання, тому що мали небагато часу. Тож не проголосували за передачу майна. Ми виносимо це питання знову на наступну сесію. Хоча є дискусії з цього приводу. У кожного депутата – своя думка. Ми не можемо змусити їх голосувати певним чином. Наша задача – переконувати. Деякі депутати говорять, що райрада може ефективніше використовувати це майно. З іншої сторони, відповідно до законодавства ми зобов’язані передати лікарню громаді.
Районна рада все одно не зможе фінансувати заклад, наприклад, оплачувати комунальні послуги. Навіть коли ми отримаємо залишки коштів ліквідованих райрад, краще ці гроші спрямувати на наші програми підтримки населення й розвитку територій. А у Фастівської громади все-таки більший бюджет.
Я пояснюю депутатам, що до ЦРЛ добудовують приймальне відділення. У минулому році всі роботи виконати не встигли. Кошти повернулися у державний бюджет, тому що їх не використали до кінця року. У цьому році їх можуть передати в бюджет громади, а в районний - ні. Тому, якщо ми не передамо майно, приймальне добудувати не зможуть.
Після того, як вас обрали головою райради, звільнили голову райдержадміністрації Юрія Волкова. На ваш погляд, це було політичне рішення?
- Наскільки мені відомо, так. Юрій Волков працював 15 років заступником голови райдержадміністрації. Очільники адміністрацій багато разів мінялися, і він виконував їхні обов’язки.
3-го грудня мене обрали на цю посаду. Цього ж дня його викликав голова Київської обладміністрації і сказав писати заяву (на звільнення – ред.). Причину відразу не пояснив. 20 грудня його звільнили. Потім ми спілкувалися, і Юрій Віталійович сказав, все через те, що він мене підтримав. Хоча яким чином він мене міг підтримати, важко сказати. Він - не депутат, і не міг голосувати. Я не знаю, чи він когось агітував. Якщо і так, це його особисте бачення.
Інших причин для звільнення немає. Хоча зараз розглядають питання, що він може очолити райдержадміністрацію або бути заступником голови. Він - людина фахова і добре знає район. У цей непростий період об’єднання Фастівського району в нових межах, нам було б простіше працювати, якби він був у команді адміністрації.
З якими основними викликами ви стикнулися, коли прийшли на цю роботу?
- Найзначніший виклик – це, як я казав, відсутність чітких повноважень райрад. Багато питань ми не можемо вирішити, тому що не володіємо інформацією. Діяти і приймати рішення дуже складно. Ще й немає фінансування.
По-друге, це політичні ігри, причину яких я не розумію. Якби мене обрали несправедливо, ще було б ясно. Але все відбулося прозоро. Після підрахунку голосів частина депутатів покинула сесію. І вже три місяці ведуться якісь ігри. Хоча я не знаю, за що тут можна боротися.
А взагалі я приємно здивований, які в районній раді та райдержадміністрації гарні колективи. Мені дуже комфортно працювати з ними.
Якими, на вашу думку, можуть бути основні напрямки розвитку Фастівщини?
- Ми будемо самодостатні, якщо матимемо кошти в бюджеті. Це можливо зробити, якщо будуть створені нові робочі місця, відкриються підприємства, вироблятимуть нові товари чи послуги. Для цього, звісно, треба залучати інвесторів.
Може бути ефективною участь у державних програмах. Коли я працював начальником управління сільського господарства Васильківської райдержадміністрації, ми залучили більше 26 мільйонів державної допомоги на розвиток садівництва (вирощування горіхів) за 2 роки. Фактично за 80% садивного матеріалу держава повертає кошти. І фермери можуть розвивати господарство, створювати робочі місця. А частина прибутку буде надходити в громади. Цей досвід можна поширити на Фастівщину.
З березня Міністерство аграрної політики почне функціонувати, стануть відомі програми. І ми звертатимемося до охочих фермерів та сільгоспвиробників.
Я вважаю, варто створювати кооперативи. У селах багато літніх людей вирощують на свої ділянках фрукти й овочі. Вони їдуть у великі міста продавати урожай. Але це незручно, на таку торгівлю потрібно витрачати сили й час. У Німеччині та в Польщі створюють обслуговуючі кооперативи на декілька сіл. Вони закуповують продукцію, сортують її, підсушують чи заморожують. Потім реалізовують великими партіями. У виграші всі. Люди, які обробляють землю, відразу отримують гроші за свою продукцію. Податки надходять у бюджет громади.
Не варто забувати про розвиток туризму. У багатьох країнах туристичні галузі приносять значний прибуток державі. Зараз ми тісно спілкуємося з істориками з Фастівщини. У нашому районі є стільки визначних місць, які ми й наші діти маємо знати. У нас є чим пишатися і що показати гостям. Біля Фастівця розташований курган, у розкопках якого брав учать Тарас Шевченко. В Оленівці родина Ханенків мала маєток і побудувала першу гідроелектростанцію. На жаль, вона зруйнована, а маєток занедбаний. Але якщо спільними зусиллями його відновити, він може стати окрасою Фастівщини.
Томашівський монастир, місто Фастів, у якому відбулися значимі історичні події, залізнична станція у Боярці… Якщо це все об’єднати, можна зробити гарний туристичний маршрут для піших і велосипедних прогулянок. До того ж розвиток туристичної сфери навчить нас берегти свою природу й історію. А такі прогулянки - корисні для здоров’я.
Довідка. Віктор Веремейчик народився 19 березня 1972 року в селі Овадне Володимир-Волинського району Волинської області. З дитинства захопився вивченням історії спочатку рідного краю, а потім всієї України. «Я знаю хто я, звідки родом, знаю своїх прапрадідів і вчу цьому дітей», - каже він.
У 1991-1996 роках вчився у Києві в Національному аграрному університеті, спеціальність «Електрифікація і автоматизація сільського господарства». Працював у Глевасі в Інституті механізації та електрифікації сільського господарства спочатку інженером, наприкінці - завідуючим відділом. Там же закінчив аспірантуру.
Політична діяльність, за словами Віктора Веремейчика, цікавила його ще зі студентських років. Двічі обирався депутатом Васильківської райради (2010-2020 рр.). Вперше від партії «Фронт змін», вдруге – від «Батьківщини». Брав участь у Революції Гідності.
У 2014 році Віктора Веремейчика обрали головою Васильківської районної ради. Цю посаду обіймав майже два роки, до наступних виборів. Потім працював начальником управління агропромислового розвитку Васильківської райдержадміністрації.
У 2018 році закінчив Національну академію державного управління при Президентові України, спеціальність «Управління суспільним розвитком». Продовжує навчання в аспірантурі НАДУ, кафедра «Парламентаризму та політичного менеджменту».
Живе в смт Глеваха Фастівського району. Одружений. Має двох синів.
