Є люди, яким, здається, до снаги будь-яка справа. Їм вдається все, за що вони беруться. Їхні починання успішні, а ініціативи реалізуються. Одним з таких людей є Володимир Куценко, заступник голови Фастівської районної ради, наймолодший депутат двох останніх скликань. Крім роботи в органах місцевого самоврядування, він займається волонтерством, проводить щорічний літературний фестиваль, організовує зустрічі з письменниками, знаходить час для спорту та свого хобі – альпінізму.
Про найскладніші моменти у роботі, протикоронавірусні заходи на території Фастівщини і особисте життя він розповів журналістам ФастівNews.City.
Володимире Вікторовичу, скільки років ви обіймаєте посаду заступника голови райради?
- Я працюю у Фастівській районній раді на цій посаді вже 6 років. У 2014 році, в період буремних подій, звільнили керівництво районної ради і обрали головою Геннадія Сиваненка. Він запропонував мені стати його заступником, а депутатський корпус підтримав.
До цього ви займалися підприємницькою діяльністю. Чому вирішили піти з бізнесу і працювати в органах місцевого самоврядування? Не шкодуєте про таке рішення?
- У 18 років я почав займатися підприємництвом. У 24 був співвласником підприємства, на якому виготовляли будівельні матеріали. Воно було другим по виробництву газобетону у Київській області. У цьому ж віці я став наймолодшим депутатом Фастівської районної ради.
Попрацювавши депутатом, закінчивши Національну академію державного управління при Президентові України з відзнакою, я зрозумів, що моя життєва місія – це робота на громаду і на Україну. Моя енергія - це гарна інвестиція в розвиток району. Я отримую значно більше задоволення на цій роботі, коли бачу результати своєї діяльності, ніж від підприємництва.
Що найскладніше у вашій роботі?
- Прикро, коли не вистачає повноважень чи бюджетних коштів, щоб вирішити якусь проблему району. Буває важко працювати з людьми, які зневірилися у владі. Але найскладніше - це дивитися в очі матері, яка втратила свого сина. Адже ми беремо участь в організації поховань всіх загиблих воїнів з Фастівщини. Ми розуміємо, що ці хлопці віддали найцінніше – своє життя. І їхні родини треба підтримувати. Тому ніколи не стоїмо осторонь їхніх проблем. Намагаємося допомагати, чим можемо.
Володимир Куценко закінчив Національну академію державного управління при Президентові України з відзнакою
Сесії районної ради дуже відрізняються від засідань міської. Депутати району обговорюють питання мирно і злагоджено голосують. Як вдалося налагодити таку конструктивну роботу?
- Я бачу, як працюють інші ради. І вважаю, що Фастівська районна рада є показником стабільної роботи для всієї України. З початку нашої каденції голова районної ради Геннадій Сиваненко пояснив депутатському корпусу, що ми будемо працювати без політичних гасел. На мій погляд, політика на рівні селища, району чи міста не потрібна. Вона може бути у Верховній Раді. Таким чином, прибравши політичні протистояння, ми уникнули багатьох конфліктних ситуацій.
Основа нашої роботи – відкритість і демократичність. Всі питання ми, часом і емоційно, обговорюємо на депутатських комісіях. На них конструктивно вирішуємо першочерговість реалізації депутатських запитів, що насамперед потрібно селам. І на сесію ми йдемо як один злагоджений механізм. Тому на засіданні швидко приймаємо рішення.
Як керівництво району планує обмежити розповсюдження коронавірусу на Фастівщині?
- Ми створили оперативний штаб, який збирається майже щодня. Його очолив виконуючий обов’язки голови Фастівської райдержадміністрації Юрій Волков. На зборах штабу розглядають всі питання, пов’язані з епідемією коронавірусу. Ми ввели на Фастівщині всі обмеження, передбачені урядом. Призупинили перевезення громадським транспортом пасажирів. Заборонили масові заходи, на яких перебуває більше 10 людей. Школи працюють дистанційно. Організували довезення медичних працівників і хворих, яким потрібен гемодіаліз, до лікарні і додому.
Співпрацюємо з головами сільських і селищних рад. Вони провели бесіди з людьми, які приїхали з-за кордону. Контролюють, чи вони знаходяться на самоізоляції два тижні. На щастя, на сьогоднішній день жодного випадку захворювання на коронавірус у Фастівському районі немає.
Чи забезпечена ЦРЛ всім необхідним, якщо раптом доведеться приймати пацієнтів з коронавірусною інфекцією?
- Так, на перший час лікарі забезпечені масками і захисними костюмами. У нас є 13 апаратів штучної вентиляції легенів. Ми на сьогоднішній день готові приймати пацієнтів. Але сподіваємося, що біда нас обійде.
Також підприємці нашого району вирішили допомогти в боротьбі з цією пандемією. Нещодавно аграрії Фастівщини на чолі з головою Спілки сільгоспвиробників Фастівського району Ларисою Майсак зібрали 138 тисяч гривень і закупили на них засоби індивідуального захисту для медичних працівників ЦРЛ. Кошти виділили й інші підприємства.
Я вважаю, що такі складні ситуації нас об’єднують. І дякую підприємцям, які допомагають лікарям.
Робочі будні
На ваш погляд, жорсткі карантинні обмеження, які вводить уряд, обґрунтовані?
- Вони цілком виправдані. Це очевидно, якщо проаналізувати кількість хворих в Європі і в Україні. Я вважаю, що було б правильно на Великдень закрити магазини і інші торговельні заклади, щоб люди провели вихідні вдома.
Користуючись нагодою, я хочу звернутися до всіх громадян міста Фастів та району і закликати їх дотримуватися карантинних обмежень. Нікуди не виходити на свята. Краще провести цей час з родиною, або за книгою, яку давно хотіли прочитати. Зробити те, що завжди відкладали.
У минулому ви серйозно займалися боксом. Як це вплинуло на ваше життя?
- Спорт загартував мій характер і силу волі, зробив із мене чоловіка. Він навчив мене працездатності і працелюбності. Тому що бокс для мене був не просто хобі. Я навчався в спортивному ліцеї-інтернаті у Білій Церкві. Мав два тренування в день. Бувало, не дуже хотів йти на них. Але пересилював себе і займався далі. А ще я, як колишній боксер, знаю, що в тяжку хвилину не можна опускати руки, це дуже погана прикмета (посміхається – ред.).
Я хочу подякувати своєму тренеру Віктору Войтенко за те, що він дав мені цей старт у житті.
До речі, через рік після того, як я став заступником голови районної ради, ми відкрили в районі першу секцію боксу.
Зараз займаєтеся спортом для себе? Як часто?
- Тричі на тиждень регулярно займаюся у спортзалі, щоб тримати себе у формі. Зараз, коли на період карантину зал закритий, бігаю недалеко від дому, у місцях, де немає людей. Під час бігу, пропрацьовую не тільки м’язи, а й маю час подумати. Для мене це своєрідна медитація.
Ми слідкуємо за вашою сторінкою у Facebook і бачимо, що ви багато часу віддаєте волонтерській діяльності. З чого починали? Чим займаєтеся тепер?
- Ще у 2014 році, на початку війни на Сході, до нас почали звертатися військовослужбовці, яким була потрібна допомога. Фастівська районна рада, одна з перших в Україні, створила депутатську волонтерську групу на чолі з головою райради Геннадієм Сиваненком. До неї увійшов я, депутати Валерій Єременко і Василь Юр’єв. Ми почали збирати продукти харчування по селам. Організовували благодійні концерти. Наші ініціативи завжди фінансово підтримував мешканець нашого району, зараз народний депутат України, Віктор Мялик.
На автомобілі Валерія Єременка ми возили в зону АТО продукти харчування, теплі речі, каски, бронежилети, бензогенератори, автомобілі. Це був процес об’єднання суспільства, населення Фастівщини, який я згадую з теплом. У найтяжчий період часу волонтери підставили нашій армії надійне плече.
Депутати Фастівської районної ради почали одними з перших допомагати нашим захисникам
Зараз ми з Тетяною Самойленко, директором Інтернет телеканалу Fastiv.TV, створили волонтерський штаб, який допомагає літнім людям і багатодітним родинам під час карантину. В основному привозимо їм продукти. Ми співпрацюємо з підприємцями, які надають на це кошти. Вже допомогли близько 100 людям.
Я займаюся волонтерством не як заступник голови райради, а роблю це як житель міста. Для мене основна мета цієї діяльності – не допомогти один раз, а пробудити активних містян займатися благодійністю. Показати на власному прикладі, що в тяжкий період ми можемо разом вирішувати проблеми, які є в суспільстві.
Крім роботи і волонтерської діяльності, ви останні роки приділяєте час популяризації української літератури, у тому числі творів місцевих поетів. Організовуєте зустрічі з письменниками. Чому вам цікаві такі заходи? Що планували у цьому році?
- Я вважаю, що саме слово і мова сформували Україну, як державу. Величезний вклад в боротьбу за незалежність і об’єднання нашої країни внесли такі постаті як поети-шістдесятники, а до цього Тарас Шевченко, Іван Франко і багато інших авторів. Слово піднімає наш дух. Тому ми з Тетяною Самойленко заснували літературний фестиваль «Палієва осінь», який проводиться на Фастівщині щороку. Запрошували до нас відомих письменників – заступника Спілки письменників України Володимира Шовкошитного, братів Капранових, Василя Шкляра, Ярославу Дегтяренко та багато інших. Таким чином я хотів би популяризувати саму Фастівщину, показати, що у нас є люди, які цікавляться літературою. А ще ми мотивуємо нашу молодь читати книжки, знайомимо їх із сучасними авторами. Намагаємося переконати, що книга розвиває особистість.
Ми плануємо провести фестиваль і в цьому році. Можливо, зміниться формат. Я зараз буду над цим працювати. Хочу, щоб він став цікавіший, а кількість учасників і гостей збільшилася.
Одним із завдань цього фестивалю було відкриття літературних талантів Фастівщини. Ми випустили першу поетичну збірку, яка теж називалася «Палієва осінь». У ній є твори молодих авторів, школярів. Думаю, для них прочитати свої вірші на фестивалі, а потім надрукуватися у книзі, яку ми розіслали по всім бібліотекам району, - це мотивація для подальшої творчості.
Володимир Куценко з поетесою з Кожанки Зоєю Галущенко на літературному фестивалі "Палієва осінь"
Які плани порушив вам карантин?
- Ми з сім’єю хотіли поїхати в Карпати. Але поїздку довелося відмінити.
Також кожного року я ходжу в гори. Альпінізм – це моє хобі. 30 травня, на свій день народження, я планував піднятися на гору Монблан, на кордоні Франції і Італії. Але розумію, що кордони будуть якийсь період закриті. Тому мій новий рюкзак буде припадати пилом у мене вдома.
Як ще відпочиваєте, куди їздите у відпустку?
- Інколи мені подобається послухати шум моря, засмагати на пляжі, спостерігати за заходом сонця. Але більше я люблю активний відпочинок: подорожі і особливо сходження на гірські вершини.
Тобто ви любите кидати собі виклики?
- Так. І гори – один із них. Одна з останніх цілей, яку я собі поставив – закінчити академію з відзнакою. І я зробив це. Крім того, на початку кожного року я пишу собі плани на рік і на 90 відсотків їх виконую.
Яка ваша найбільша мрія?
- Я мрію про підкорення Евересту. А ще - хочу жити в мирному розвиненому суспільстві.
Ви з дружиною виховуєте двох синів. Яким основним цінностям намагаєтеся навчити дітей?
- Наш старший син Олександр навчається у 4-му класі в 1-ій школі. Йому 10 років. Молодшому, Івану, 3 роки. Я намагаюся виховати в них чесність і відкритість, навчити доброті, позитивному мисленню. Щоб вони розуміли слово «честь» і яким має бути чоловік.
Старшого я треную, ми разом займаємося спортом. А молодший дивиться і теж намагається повторювати. Я б хотів, щоб вони вели здоровий образ життя.
Ви суворий чи лояльний батько?
- Я суворий, але справедливий.
В горах із старшим сином
Чим займається ваша дружина Ірина?
- У неї кав’ярня в Києві. Але крім цього вона завжди знаходить час на виховання дітей.
Як сім’я ставиться до того, що, крім роботи, ви маєте ще багато інших занять і рідко буваєте вдома?
- Вони до цього звикли і ставляться з розумінням. Морально підтримують мене.
Як під час карантину будете святкувати Великдень? Залишитеся вдома чи підете в церкву?
- Я думаю, храм Божий – у нас в душі. Можна щиро читати молитви вдома і Бог їх почує. Або ж дивитися онлайн трансляцію богослужіння. Я буду на Великдень вдома з родиною, щоб не наражати на небезпеку себе і інших.
Довідка:
Володимиру Куценку 34 роки. У 2007 році він закінчив Київський економічний інститут менеджменту, спеціальність «Менеджер-економіст». У 2019 році здобув другу вищу освіту у Національній академії державного управління при Президентові України, на кафедрі «Парламентаризм». З 2014 року – заступник голови Фастівської райради.
