П’ять жінок. П’ять історій успіху в різних сферах життя. Вони ті, хто щодня роблять вагомий внесок у розвиток міста. Фантастичні фастівчанки, які творять новітню історію, а журналісти ФастівNews.City розкажуть вам про кожну з них.
Жінка-чарівність у білому халаті
Ім’я Юлії Казакової знайоме усім, хто має маленьких дітей. Вона працює заступником головного лікаря з дитинства і пологової допомоги фастівської ЦРЛ. Фастівчани вважають її одним з кращих дитячих лікарів. І недаремно. Чутки про її репутацію як педіатра, досвід та увагу до дітей розійшлися між батьками швидко. І черга до професіонала росте щодень.
«Моя Юля» - так називають її маленькі пацієнти. Від цього у жінки у білому халаті теплішає на душі і з’являється щира посмішка. Важко знайти людину настільки закохану у свою справу. Юлія живе педіатрією, натхненно розповідає про медичну реформу та постійно підвищує свою кваліфікацію. Адже вважає, що в наш час медицина не стоїть на місці і лікар має орієнтуватися в усіх сучасних нововведеннях. Адже ці знання часто рятують людські життя.
«Лікар це не професія, а спосіб життя, - говорить Юлія Казакова. – Майже всі мами моїх юних пацієнтів з часом стають моїми хорошими товаришками. Всі батьки дуже різні, але нас з ними об’єднує одне – спільна турбота про здоров’я їх дітей».
Діти Юлії - Полінка і Іллюша – бачать скільки часу поза роботою їх мама приділяє своїм пацієнтам. І вже зараз впевнено говорять, що коли виростуть, точно лікарями не будуть. Адже педіатра часто викликають і на свята, і в будні, і ввечері і вночі. Вона все кидає і їде туди, де сполохані батьки зі своїми чадами так чекають на її допомогу. А вона не може їх підвести.
«Я щаслива, що маю постійну підтримку від мого чоловіка, який дає можливість мені розвиватися, - розповідає Юлія. – До того ж лікар не надто може розпоряджатися власним часом. А чоловік все розуміє. І не лише розуміє, а підтримує. Завжди. І в усьому. Повірте, це безцінне».
Жінка, яка вміє варити пиво
Любов Онищук – добре знайома фастівчанам. Її знають як людину, що колись перетворила невеликий пивзавод на потужне сучасне підприємство європейського типу. Непросто довелося їй те робити в різні складні часи нашої держави. Але вона вистояла. Не кожному чоловіку під силу такий тягар, але ця жінка не звикла щось робити впівсили, не на 100 відсотків. Якщо взялась за роботу і пообіцяла – виконає, чого б їй те не коштувало.
«Жодного року без нового кроку!» - це девіз «Пивоварні Зіберта», який Любов Іванівна успішно втілює в життя.
«Робота керівника – це, звичайно, екстрим, - говорить Любов Іванівна. - Часто вважають, що жінка-керівник більш поступлива, менш авторитарна, інколи шукає компромісні варіанти, більше уваги приділяє дрібницям і не втомлюється вдосконалювати улюблену справу. Але, переконана, найбільш оптимальним у керівникові є поєднання доброти і суворості, жіночності і діловитості, спокою та вимогливості, м’якості і волі, подаючи підлеглим особистий приклад як потрібно організовувати роботу».
На роботу ця жінка завжди ходить із задоволенням, адже переконана, якщо вранці часто буває так, що не хочеться іти на роботу – треба терміново її змінювати.
На запитання чи вдома Любов Іванівна теж директор, відповідає: «Ні (Сміється). Кожна жінка мріє відчувати себе слабкою, і це можливо лише тоді, коли поряд є надійне, вірне і сильне плече коханого чоловіка. Найперший фактор, що створює умови для ефективної діяльності жінок-керівників – міцна і надійна сім’я, розуміння і підтримка з боку рідних. В нашій сім’ї є головне правило: хто раніше прийшов з роботи – той і господарює. Ми з чоловіком підтримуємо один одного, радимось і допомагаємо в усьому».
Жінка, з якою завжди свято
У будні вона - учитель української мови та літератури в рідній 7 школі. А у вихідні Марія Даниленко перетворюється на жінку-свято. Ведучою ця чарівна дівчина працює вже 11 років. «Під час роботи у мене є табу - не сідати за стіл з гостями категорично! – ділиться з нашими журналістами Марія. - Про спиртне само собою Ні».
У такому бурхливому стилі життя їй комфортно, бо дуже любить те, чим займається. Емоційне вигорання поки що обходить жінку стороною. Іноді для відновлення енергії вистачає чашки кави, іноді - шопінгу, а іноді - без подорожі ніяк.
«Час на себе знаходжу завжди. Це правило, вироблене роками, - каже пані Марія. - Люблю всі жіночі "штучки" - манікюри, зачіски, косметологічні процедури. Це і дозволяє "відключити" голову, і завжди тримати себе в тонусі, бо робота все ж публічна. Займаюся флай-йогою. Не скажу, що люблю спорт, але розумію його необхідність».
Зважаючи на величезний досвід та позитивну репутацію у якості ведучої, їй непросто бути у ролі гості на святах. Марія каже, що намагається не заважати працювати тим, хто веде свято. Але щиро зізнається, що це не завжди виходить. Але вона з цим бореться.
Коли запитали про найбільшу мрію, Марія Даниленко відповіла: «З тих, що залежать від мене, - побачити світ. З тих, що залежать від Бога, - щоб усі «свої» були живі і здорові».
До роботи на вихідних рідні ставляться позитивно. Чоловік розуміє, що дружина в цьому реалізовується і отримує задоволення. А діти чекають до ночі. Раптом мама привезе щось смачненьке?
«Домашні справи робити я не встигаю і давно з цим змирилася, - каже посміхаючись Марія. - Вважаю, що у домі, де є діти, не може бути ідеального порядку. Готувати не люблю, але готую, бо є кого годувати. Загалом, скажу, що два таких різних види діяльності, як педагогіка і організація свят, поєднувати можна. Аби був результат і задоволення від роботи!»
Жінка, яка вміє творити
Тетяна Кашуба – відома у місті художниця. Вона має здатність помічати прекрасне навколо, радіє кожній хвилині свого життя і вчить цьому дітей і дорослих. Тетяна як ніхто вміє допомогти подолати страхи і повірити в себе.
Свою першу картину вона написала помадою на стіні. Це була дівчинка в ріст з Тетяною. Батьки чомусь не оцінили таку дитячу творчість (З посмішкою згадує художниця). А справжню першу картину написала, коли навчалася в коледжі і на думку Тетяни, це була її найкраща робота. Нею захоплювалися викладачі та студенти. А народився шедевр всього за вечір. Дівчина після цього не могла зрозуміти видатних художників, які працювали над картиною по декілька років.
«Життєвий шлях художника, творчої людини не може бути одноманітним, - розказує нам Тетяна Кашуба. - Творчість мене оточує ще з дитинства: у мене були творчі батьки, які виховували любов до прекрасного. Навіть коли я займалася професійним спортом на каноє і байдарках, то вирішила, що спорт - то нудно, хоча в мене чудово виходило і я займала призові місця. Набравшись сміливості, змінила великий спорт на мистецтво. Дякую своїй матусі, що вона мене в цьому підтримала. І якщо зараз захочу змінити професію, вона обов'язково буде поєднана з мистецтвом».
Навіть до такої банальної справи, як приготування їжі, Тетяна Кашуба підходить з творчістю. Любить чимось смачненьким дивувати свою родину. Говорить, що для неї це не проблема, адже в цьому допомагають і підтримують її чоловік та його батьки. Які не лише змирилися з тим, що мають таку творчу дружину, невістку, маму, а й щиро пишаються її талантом та розуміють, що вона вже не зможе прожити без мистецтва.
«Питаєте за життєве кредо? Скажу так: як же нудно бути схожим на інших! І додам, що майбутнє просто зобов'язане бути прекрасним!»
Жінка, яка ламає стереотипи про жінок у політиці
Людмила Скурська – депутат Фастівської міської ради двох скликань, голова комітету самоорганізації населення мікрорайону Кадлубиця. Її життєва історія записана у всеукраїнській підбірці «Успішна жінка». І це цілком заслужено. Адже Людмила Скурська завжди прагла жити цікаво і таким же цікавим робити життя інших. Величезний досвід управлінської діяльності на керівних посадах у міськвиконкомі і її робота як голови Громадської ради міста дозволили завоювати авторитет серед фастівчан. Її поважають. До її думки дослухаються. Ті, хто в різні роки працював поряд з Людмилою Скурською, кажуть, що вона та людина, поруч з якою виникає непереборне бажання встати і щось робити. Ця жінка – приклад того, що немає нічого неможливого. Тим більше, коли ти не змагаєшся за владу і посади, а дійсно знаходишся на своєму місці, піклуєшся про своє оточення.
«Поєднувати громадську діяльність, обіймати керівні посади і бути доброю господинею та матір’ю – це реально, - ділиться з нами Людмила Скурська. - Місце жінки не лише на кухні. Сьогодні важливо подолати негативні упередження щодо жінок та уявлення про політику як «нежіночу» сферу».
Самій їй вдається успішно поєднувати і роботу в політиці, і громадську діяльність, і бути доброю господинею та дружиною, матір’ю для двох дочок та турботливою бабусею.
«Ви знаєте, для мене образ української жінки – це образ берегині, яка може об’єднати навколо себе родину, громаду, суспільство», - говорить Людмила Скурська.
Працювати для людей – таким є принцип життя Людмили Скурської. І тільки таке життя – у вирі справ, планів та мрій, поруч з людьми і для людей пані Людмила вважає правильним.
