Останнім часом в місті часто виникають обговорення та дискусії з приводу майбутньої відсутності, зокрема з вересня 2025 року, початкових класів у Фастівському академічному ліцеї №9. Хтось вбачає у цьому значні перешкоди і мало не обмеження права на освіту найменших учнів, дехто, навпаки, вважає, потенційні зміни ще одним кроком до покращення освітнього процесу.
Що ж передувало виникненню цієї ситуації та які думки з цього приводу у батьків учнів і тих, хто відповідає за реалізацію в місті державної політики у сфері освіти, з’ясовували журналісти ФастівNews.City.
Реформа «Нова українська школа»
Так, з 2017 року в Україні триває реформа «Нова українська школа», метою якої є створити школу, в якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, як це відбувалося раніше, але й уміння їх застосовувати у повсякденному житті. Цією реформою, окрім іншого, передбачена нова структура школи: початкова школа (1-4 класи), гімназія (5-9 класи, базова освіта) та академічний ліцей (10-12 класи, профільна освіта).
Спершу, до 1 вересня 2024 року, громади повинні були визначити, які заклади будуть ліцеями, гімназіями й початковими школами. Основні зміни стосувалися ліцеїв, які переважно мають працювати як окремі заклади освіти, та в яких із 2027 року учні зможуть обирати профілі й предмети для поглибленого вивчення, а також ті предмети / курси, які їм цікаві чи потрібні. Орієнтуючись на встановлену раніше дату дедлайну, статус ліцею тоді отримало приблизно вісім тисяч закладів середньої освіти. Однак, як зазначив заступник міністра освіти і науки Андрій Сташків, за підрахунками Міністерства освіти і науки України академічних ліцеїв має бути приблизно дві тисячі, які треба повноцінно оснастити відповідно до профілів.
Дійсно, саме до осені 2024 року в Україні мала сформуватися нова мережа закладів освіти, на що й орієнтувалися більшість громад. Кожна з них мала визначити, які школи навчатимуть лише початкові класи, які будуть гімназіями для 5–9 класів, а які ліцеями для 10–12 класів. Утім, був ще варіант: стати ліцеєм і лишити у своїй структурі початкову та середню ланки. Така лазівка з’явилася у 2021 році, коли до закону про формування мережі ліцеїв (були внесені зміни, які давали змогу створювати ліцей, у якому будуть учні з 1 до 12 класу, а в 10–12 класах дозволялося мати не менше двох класів на паралелі із трьома профілями навчання. Тоді чимало закладів обрали саме цей варіант.
Дійсно, першоідея реформи НУШ передбачала відокремленість старшої школи. Тому, якби свого часу не вносилися зміни до законодавства про визначення ліцеїв, то вже зараз ми мали б правильно сформовану мережу навчальних закладів. А нині отримали вісім тисяч ліцеїв, частина з яких не відповідатиме новим вимогам, які невдовзі будуть закріплені на законодавчому рівні.
10 жовтня 2024 року Міністерство освіти і науки України затвердило «Концептуальні засади реформування профільної середньої освіти (академічні ліцеї). Цим документом встановлено, що з 2025-2026 навчального року, за попередніми планами, має розпочатися пілотування реформи в 10 класах, а з 2027-2028 навчального року – масове її впровадження в профільній освіти. Водночас, на відміну від початкової та базової освіти, реформа у старшій школі потребує більш радикальних змін, оскільки додається один рік навчання, гострішою стає потреба вибору індивідуальної освітньої траєкторії. До того ж, ліцеї мають стати відокремленими від початкової школи та гімназії для реалізації принципів профілізації.
Тому нині школи мають ще раз проаналізувати, чи готові вони ставати ліцеями, та наскільки відповідають новим вимогам. Адже згідно з затвердженими Концептуальними засади, з 1 вересня 2025 року академічний ліцей – це заклад відокремлений від початкової та базової школи, має на кожній паралелі не менше чотирьох класів та 100 учнів й учениць за одним роком навчання, а також пропонує на вибір щонайменше три профілі в межах одного, двох або трьох кластерів (мовно-літературного, соціально-гуманітарного чи STEAM).
В залежності від готовності школи підтвердити або спростувати свій статус академічного ліцею, навчальний заклад має повідомити батьків та учнів або про те що зі школи зникає початкова та базова ланки, а лишається тільки старша, або про те, що статус ліцею більше не актуальний, заклад стає початковою школою чи гімназією. І так як обидва варіанти передбачають певні зміни, то не виключені суперечки й непорозуміння між керівництвом школи та батьками учнів.
Реформа профільної середньої освіти у школах Фастова
Так і нині в Фастівській громаді виникли суперечки через потенційну відсутність з 1 вересня 2025 року в Фастівському академічному ліцеї №9 початкової школи. Батьки переважно майбутніх першокласників просять представників громади підтримки у збереженні шкіл з якісною початковою, середньою та старшою освітами:
«З криком душі звертаються до Вас батьки та маленькі-фастівчани, майбутні першокласники! Просимо Вашої допомоги, оскільки виконавчий комітет та представники влади доносять до громади провокаційну, недостовірну інформацію щодо реформи навчальних закладів міста Фастова, в тому числі початкової, середньої та старшої школи! Під час візиту 05.02.2025 року до міського голови Нетяжука М.В., у присутності начальника місцевого управління освіти Єриш Н.Л., було повідомлено про неприйняття наших діточок до 1 класу Фастівського ліцею №9 в 2025 році, посилаючись на рішення педагогічної ради цієї школи. Але вчителі школи говорять, що такого рішення не приймали. На другий день візиту до Фастівської міської ради, 06.02.2025, там посилалися лише на незрозумілі, рекомендаційні листи. Водночас, жодним нормативно-правових актом не визначено, що академічні ліцеї не можуть мати початкової школи! В Боярській громаді є три Академічні ліцеї з 1-12 клас (при тому, що у Боярці населення менше)! Один з цих трьох Ліцеїв Боярської громади також є учасником пілотного проєкту, так як і наш Фастівський академічний ліцей №9!!!! Просимо захистити маленьких фастівчан у воєнний стан. Оскільки діти – це наше майбутнє і продовження нашого українського роду!!! Вони не виїхали за кордон, а живуть в реаліях війни, при постійних звучаннях повітряних тривог, ракетних обстрілах».
Таке повідомлення в місцевій загальнодоступній групі в мережі Facebook викликало хвилю обговорень та конфліктів між мешканцями громади. Більшість підтримує автора допису і просить залишити освітній процес в Фастівському академічному ліцеї №9 без змін, бо не згоден віддавати свою дитину на навчання до іншої школи міста.
Водночас, є і ті, хто підтримує такі зміни в навчальному закладі. Серед них і мама одного з учнів цього закладу освіти Олена Чернишова:
«Підтримую нововведення, оскільки щиро вважаю, що інтерес громади має бути у створенні саме профільного академічного ліцею. Громада вклала багато коштів у розвиток і забезпечення початкових класів, тому наразі маємо прекрасну початкову школу у всіх навчальних закладах міста. Отже, у батьків менших учнів є великий вибір шкіл. А от для учнів старшої школи взагалі немає вибору. І діти змушені масово їздити в профільні коледжі до Києва, щоб якісно підготуватись до вступу у вищий навчальний заклад. Варто зауважити, що це набагато небезпечніше нині, в умовах війни. Тож якщо говорити про порушення прав на освіту, то очевидно, що порушено це право якраз відносно старшокласників, які наразі не мають вибору щодо здобуття профільної освіти в місті. Тому, на мою думку, вибір очевидний – зручність невеликої кількості учнів цього року проти інтересів великої кількості учнів старших класів протягом наступних років. До того ж, оскільки участь Фастівського академічного ліцею №9 в пілотному проекті тягне за собою значну фінансову і матеріальну підтримку, то вважаю, що громаді буде цікаво отримати таку підтримку для розвитку місцевого навчального закладу. Проте, як на мене, має бути проведене активне обговорення з батьками сьогоднішніх 7-х, 8-х, 9-х класів щодо їх намірів та можливостей вибору цього навчального закладу для здобуття профільної освіти для їхніх дітей. Певно багато батьків віддали б перевагу профільному навчанню в Фастові, а не в Києві. І тут питання не лише в тому, що дитині потрібно витрачати час і зусилля на дорогу для навчання в Києві. Але і в тому, щоб поглиблено вивчати профільні предмети. Адже програми Міністерства освіти і науки України для старших класів, передбачені реформою, - це нові якісні зміни в бік покращення закладу освіти і виведення його на новий рівень».
З потребами змін в наявній нині освітній системі та продовженні суспільних реформ навіть в умовах війни погоджується і начальниця управління освіти Виконавчого комітету Фастівської міської ради Наталія Леонідівна Єриш. Вона зазначає, що надія на вступ України до Європейського Союзу вимагає адаптації усіх систем держави до базового стандарту.
«Наразі питання оптимізації шкільної освіти досить непросте й має кардинально протилежні точки зору, - розповідає Наталія Леонідівна. – Варто зазначити, що згідно пункту 52 Розділу Х Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» органи місцевого самоврядування мали до 1 вересня 2024 року затвердити плани формування мережі закладів освіти, що забезпечують здобуття повної загальної середньої освіти. З метою забезпечення профільною освітою дітей нашої громади Фастівською міською радою було прийнято ряд рішень щодо створення профільних ліцеїв. Нині 6 ліцеїв Фастівської громади мають у своїй структурі старшу школу. Але у випадку неприведення до ліцензійних вимог, зокрема передбачених Концептуальними засадами, структури вищезазначених ліцеїв, їх майбутнє існування перебуває під загрозою, а діти старших класів нашої громади будуть змушені отримувати профільну освіту в сусідніх громадах, які цих вимог дотримаються. Фастівський академічний ліцей №9 є учасником передпілотного проекту реформування старшої профільної школи. Старт пілоту старшої профільної школи запланований на 2025 рік. Однією з умов успішного пілотування проекту в цьому навчальному закладі є створення безпечного, інклюзивного та цифрового освітнього середовища відповідно до вимог законодавства, що включає оснащення ліцеїв необхідною матеріально-технічною базою, обладнанням відповідного освітнього середовища, а саме: природничо-математичних кабінетів з лабораторіями. У 2024 році в Фастівському академічному ліцеї №9 уже розпочато роботу із забезпечення таких умов, зокрема облаштовано два кабінети для викладання навчального предмету «Захист України» на майже 2 млн. грн. коштів державної субвенції. Цього року задля організації ефективного пілотування профільної середньої освіти з державного бюджету виділено 10 млн. грн. на створення в цьому навчальному закладі нового освітнього середовища, що, в свою чергу, потребує окремих вільних приміщень для облаштування кабінетів та лабораторій, в яких будуть навчатися учні старших класів відповідно до профілів навчання. Однак наразі вільні класні приміщення відсутні, а для облаштування кабінетів та лабораторій потрібно ще як мінімум 5 приміщень. Тому нині чекаємо методичних рекомендацій щодо їх облаштування».
На своїй Фейсбук-сторінці директорка Фастівського академічного ліцею №9 Ріпко Наталія Анатоліївна також прокоментувала майбутні зміни в навчальному закладі:
«Реформа старшої профільної школи – складне і важливе питання. Проте, переконані, що попри війну, реформу НУШ варто продовжувати. В оновленій старшій школі учні зможуть обирати профілі навчання та предмети залежно від своїх зацікавлень і майбутньої професії, а академічні ліцеї матимуть можливість пропонувати ширший вибір, ніж зараз. Адже сьогодні вибір профілю найчастіше обмежується гуманітарним та математичним класами. Фастівський академічний ліцей №9 у складі 30 ліцеїв-амбасадорів проходить шлях підготовки до трансформації, щоб у вересні 2025 року розпочати пілотування реформи у нашому закладі. Наразі адміністрація та вчителі ліцею активно навчаються за програмою, яку підготувало МОН спільно з міжнародним благодійним фондом savEd. Мета програми – надати ті навички, які потрібні управлінцю ХХІ століття, зокрема, із фандрейзингу, менеджменту, взаємодії в команді, найму персоналу, психологічної підтримки тощо».
Безумовно, будь-які зміни в освітніх процесах місцевих шкіл будуть і надалі викликати масові обговорення та часто непорозуміння між батьками учнів та педагогічними колективами і органами місцевої влади. Однак, слід зауважити, що сьогодні українська освіта не відповідає ані сучасним запитам з боку особистості та суспільства, ані потребам економіки, ані світовим тенденціям. Саме тому здійснюється системна трансформація сфери для забезпечення нової якості освіти на всіх рівнях: від дошкільної освіти – до вищої освіти та освіти дорослих.
Важливим є і те, що метою таких змін є наблизити українську систему освіти до європейських стандартів, адже в країнах Європи здебільшого старші школи відокремлені від базової та початкової, старшокласники навчаються за профілями, мають право обирати предмети для глибшого вивчення. Реформа профільної освіти в Україні намагається йти цим шляхом, адаптуючись до умов війни та інших викликів.
Певно, варто усвідомити, що реформування української системи освіти навіть в умовах війни є невідворотним процесом, проте спрямованим на те, щоб кожна дитина мала доступ до доступної та якісної шкільної освіти, а сучасна українська освіта перетворилась на інноваційне середовище, в якому учні зможуть набувають ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.
Нагадаємо, випускники шкіл, інших навчальних закладів загальної середньої освіти та особи, які планують здавати Національний мультипредметний тест (НМТ), повинні оформити ID-картку. Реєстрація для участі в основних сесіях НМТ розпочинається 6 березня і триватиме до 3 квітня 2025 року. Термін виготовлення першої ID-картки складає 20 робочих днів.
