Щодня люди цікавляться прогнозом погоди: хтось - зранку, хтось - увечері. Але чи замислювались ви коли-небудь над тим, як ми взагалі дізнаємося про погоду? Мало хто знає як саме цей прогноз складається. Виявляється, що за цим стоїть ціла наука, яка називається метеорологією. Метеорологи – це ті, хто допомагає нам зрозуміти, що відбувається з погодою, чи вийде сонечко з-за хмар, чи буде сніг, дощ або навіть стихійні явища, такі як штормовий вітер або буревій.
На південно-східній околиці Фастова, по вулиці Кільцевій 9, розташована метеорологічна станція Фастів, якій 5 травня має виповнитися 96 років з дня заснування.
Журналісти ФастівNews.City вирішили завітати до станції, поспілкуватися з її працівниками та дізнатися, як вони «розшифровують» погоду.
Історія метеорологічної станції у Фастові
Для початку розпочнемо з історії метеорологічної станції. Вона була організована Управлінням південно-західної залізниці під назвою «Вітроопадомірна станція Фастів-вокзал». До 1930 року станція знаходилася у віданні Служби дороги, а роботу вели за сумісництвом телеграфісти залізничного телеграфу. У 1928 році на станції був тільки флюгер та опадомір і проводив спостереження всього один працівник.
На початку війни у 1941 році станція продовжувала свою роботу і припинила її лише у зв’язку з наближенням військових дій за 2 дні до окупації Фастова німцями 20 липня. В окупації робота станції була відновлена і на ній проводилися лише кліматичні спостереження. Але згодом станція знову припинила свою роботу у зв’язку з військовими діями.
1 січня 1944 року роботу станції вдалося відновити на старому місці зі стаціонарними приладами. Але спостереження проводилися в небезпечних умовах через часті нальоти німецької авіації. 9 квітня 1944 року вночі, о 2 години 30 хвилин, в результаті масованого нальоту бомбардування залізничного вузла, метеокабінет і метеомайданчик були повністю зруйновані.
З 1 жовтня 1946 року метеомайданчик знаходиться на теперішньому місці по вул. Кільцевій. І лише у 1959 році під керівництвом Степана Йосиповича Дутківського було побудоване нинішнє приміщення станції та впорядкована територія. Саме Степана Йосиповича можна назвати фундатором нинішньої станції, який присвятив своїй роботі 36 років на посаді начальника метеостанції.
Як зараз працює метеостанція
З 1977 року начальником станції працює Людмила Іванівна Пархоменко. Завдяки її зусиллям у 1986 році було зроблено прибудову до приміщення станції, де облаштували новий метеокабінет, котельню, підвели воду та газ.
Наразі штат станції нараховує 6 працівників: 5 техніків-метеорологів і начальник. Станція проводить метеорологічні, радіометричні та спостереження за станом забруднення навколишнього середовища.
Наші журналісти поспілкувалися з начальницею Людмилою Іванівною Пархоменко та поспостерігали за роботою техніка-метеоролога Надії Іванівни Алєксєєвої.
Людмила Іванівна розповідає, що спостереження на станції відбуваються 8 разів на добу. Тобто кожні 3 години за міжнародним скоординованим часом, який відрізняється від літнього на 3 години, а від зимового - на 2. Спостереження проводяться суворо по хвилинах. До речі, ці спостереження у всьому світі так проводяться.
Спочатку вимірюється видимість. Вночі це робиться по одному приладу, а вдень по іншому. Потім вимірюються хмари, їхня кількість та їх вид (нижні, середні та високі). Далі йде погода (або значна хмарність, або серпанок, або паморозь). Наступний в черзі - вітер. Вимірюється його напрямок та швидкість. Також на станції вимірюють температуру на поверхні ґрунту. Далі вимірюється температура повітря. А за нею йдуть параметри вологості повітря. Наступним вимірюється атмосферний тиск. Раніше його вимірювали за ртутним барометром (наразі він слугує, як запасний). Зараз тиск вимірюється спеціальним приладом – «Бар», який передає інформацію одразу до комп’ютера. Також працівники вимірюють кількість опадів. А ще кожні 3 години на станції вимірюють радіацію.
Усі дані спостережень заносяться у комп’ютер та записуються у спеціальний журнал у закодованому вигляді. З отриманих даних складаються телеграми та відправляються до гідрометцентру. Людмила Іванівна зауважила, що таких телеграм багато. 8 синоптичних та 8 по радіації.
Окрім цих телеграм, працівники складають ще штормові телеграми. Це у тих випадках, якщо зафіксовано низьку хмарність, або погану видимість, або град, або сильний вітер, або велику паморозь, або велику кількість опадів і тощо.
Також усі дані заносяться на відповідний сайт Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. «І так ми працюємо цілодобово. Кожні 3 години і 8 разів на добу. І не дай Боже допустити хоча б одну помилку. Тоді прогноз вже буде не вірним», - розповідає Людмила Іванівна.
Також працівники станції ведуть спеціальну таблицю, у якій записують температуру за кожен день року (365 днів). Туди записується: середня добова температура та рік, у якому зафіксована найменша та найвища температура за весь період спостереження, та рік, у якому зафіксована мінімальна та максимальна температура.
Таблиця температур
Людмила Іванівна зауважила, що 4 лютого 2024 року було перевершено рекорд з максимальної температури. Найтепліша мінімальна температура повітря становила +2.7 градусів Цельсія. У 1948 році вона становила +2.5 градусів Цельсія.
Надія Іванівна, технік-метеоролог, переглянула таблицю температур та зафіксувала температурні рекорди в Україні за усі роки існування станції. Виявляється, що найнижча температура повітря була у січні 1950 року і становила -32.6 градусів Цельсія. А найвища - була у 1936 році та становила +38.3 градусів Цельсія.
Наші журналісти завітали і на майданчик, де розташовані прилади для вимірювання погоди та опадів. Людмила Іванівна провела екскурсію та розповіла про пристрої більш детально.
Цей прилад називається "Облако". За допомогою нього працівники вимірюють висоту хмар.
Наступний прилад - це анеморумбометр "Марк". Він призначений для вимірювання параметрів вітру, його напряму та швидкості. "Марк" теж виводить дані одразу на монітор комп'ютера.
Поруч з анеморумбометром стоїть снігомірна рейка, за допомогою якої вимірюється висота снігу.
Снігомірна рейка
Наступним йде ожеледний станок. За допомогою нього проводяться спостереження за формуванням ожеледно-паморозевих відкладів на метеорологічних станціях. Станок складається із трьох стовпів, на яких закріплені дві пари дротів, де і зосереджуються льодові відклади. Це своєрідна приймальна частина приладу. Відклади вимірюються за товщиною шару на проводах або за об’ємом води, отриманої від танення відкладів.
Далі йде психрометрична будка для вимірювання температури і вологості повітря. В ній встановлюють психрометр, волосяний гігрометр та максимальний і мінімальний термометри. Встановлюють термометри всередині будки на штативі: зліва – сухий, по якому визначають температуру повітря, справа – змочений. На час вимірів відкривають двері будки і по можливості швидко відраховують показники термометрів з точністю до 0,10с в такій послідовності:
- сухий
- змочений
- мінімальний (спирт)
- максимальний (штифт)
Після цього максимальний термометр встряхують, а мінімальний підводять до меніску спирту.
За будкою розташований опадомір, на якому встановлено опадомірне відро. Це відро міняється 4 рази на добу в основні строки. Якщо були опади, то їх виливають у стакан і переводять в міліметри.
Опадомір
А за опадоміром розташована оголена ділянка з відкидним містком, на якій встановлені термометри для вимірювання температури на поверхні ґрунту або снігу, а також на глибинах 5, 10, 15 і 20 см.
Оголена ділянка з відкидним містком
Наступний прилад - це мерзлотомір. За допомогою нього виміряють промерзання ґрунту.
Мерзлотомір
В кінці Людмила Іванівна продемонструвала як на майданчику вимірюють радіацію. Для цього тут розташований спеціальний столик. Працівник бере спеціальний прилад, кладе його на столик і чекає на показники радіації. Наразі радіація у нормі (це від 11 до 15 балів). Після того як у 1986 році вибухнула станція у Чорнобилі, прилад показував найвищий показник у травні, це 3 міліренгена. А зараз вже показники показують мікроренгени. Працівники вимірюють радіацію кожні 3 години та відправляють до Гідрометцентру.
На останок ми попросили Людмилу Іванівну оцінити зміну клімату в Україні та запитали, що на її думку так потужно на це впливає.
"У цьому році мінімальна температура повітря становила лише -16.5 градусів, це було у січні. А минулого року було всього -10 градусів. А які ж у нас температури до цього були! Я пам'ятаю, як у 1987 році, після Чорнобиля, дуже холодна була зима. Ну і так само по максимальній температурі повітря. Спекотні літа у нас зараз. Також хочу сказати за опади, вони, на жаль, щороку зменшуються. Зими стали набагато коротшими. На землю йде глобальне потепління і в цьому винна лише наша людська діяльність", - підсумувала начальниця метеостанції Людмила Іванівна Пархоменко.
Нагадаємо про календар визначних, державних та релігійних свят на березень 2024 року.
