Енергосистема України сьогодні знаходиться в досить критичному стані. Регулярні ворожі обстріли призводять до масштабних пошкоджень, в тому числі і сфери енергетики. Щоб стабілізувати ситуацію, Укренерго доводиться обмежувати українцям електропостачання. Як це відбувається – спробуємо розібратися разом.
Не так давно, наприкінці 90-х, Україна вже переживала так званий енергетичний параліч, коли енергосистема була не в змозі повністю забезпечити споживачів світлом. Тому застосовувалися віялові відключення (які в народі називали «юлькині» - впоратися з кризою в ті часи намагалися Юлія Тимошенко, тоді – віце-прем’єрка з питань ПЕК). Свічки, розмови в темноті, родинні ігри в морський бій чи слова – авторці статті, тоді ще дитині, то була свого роду романтика. Сьогодні ж ситуація досить схожа, однак романтичною її назвати досить важко.
Як складають графіки відключень світла
Коли в енергетичній системі є дефіцит, його обсяги фіксуються фахівцями обленерго. Дані про те, скільки саме потрібно зекономити, передаються до відповідних підрозділів. І на основі цих даних формуються графіки відключень, по факту – графіки стабілізації енергії в системі.
До прикладу, коли диспетчер «Укренерго» помічає, що в якомусь окремому регіоні, окремому енерговузлі або енергосистемі країни загалом, немає балансу між виробництвом та споживанням електроенергії. У такому разі його потрібно швидко збалансувати.
Є задача – знизити споживання електрики в певній області, наприклад, на 30 мегават.
Порядок дій енергетиків у такому випадку:
- Застосовується аварійне відключення, яке ввести в дію необхідно невідкладно.
- Формується графік, враховуючи приблизні об’єми споживання (чим більшим є об’єкт, тим вища ймовірність, що його вимкнуть)
У енергетиків нема часу на те, щоб прослідкувати наскільки часто відключалася та чи інша ділянка. Вони роблять те, що мають – впроваджують заходи для стабілізації.
"Ми маємо 15 хвилин на вимкнення. Диспетчер "Укренерго" дає команду на вимкнення черг. Інколи це одна черга, інколи кілька в різному порядку, інколи майже всі – усе залежить від стану енергосистеми на ту годину, від того, яке завелике навантаження потрібно зняти. Тому при цьому вивести якусь закономірність або окреслити чіткі години в нас немає можливості. Ще раз: ми не визначаємо ні порядку, ні почерговості, ні кількості черг. Тому ці графіки і називаються аварійними. Диспетчери обленерго виконують вказівки диспетчера НЕК "Укренерго", - коментують енергетики.
Тому інколи у сусідів є світло, а у вас - ні. Вулиці міст і селищ розподілені за різними чергами залежно від об’ємів споживання електроенергії.
Що буде, якщо не стабілізувати рівень енергії? Оскільки ще до «великої війни» наша країна почала (і під час війни вже завершила) перехід до енергетичної системи Євросоюзу, принципи її функціонування дещо змінилися. Якщо говорити просто, ми маємо чітко дбати про енергетичну безпеку, оскільки є членами великого енергетичного співтовариства.
Сухі, але показові цифри
«Станом на 28 жовтня постраждало 30% енергетичної інфраструктури країни», - кажуть в ДТЕК.
- В країні працюють 8 з 15 ядерних реакторів
- В Україні є 14 ТЕС, які працюють на вугіллі або газі. Вісім належать найбільшій приватній енергетичній компанії країни - ДТЕК, три належать «Центренерго», а решта - меншим державним або приватним структурам. Зараз працює лише одна з ТЕС «Центренерго» – Трипільська. Лише шість ТЕС ДТЕК працювали до 10 жовтня. Дві згодом були пошкоджені російськими ударами.
- Вийшла з ладу через обстріли Ладижинська ТЕС, пошкоджень зазнала Зміївська ТЕС
- Була атакована Харківська ТЕЦ, друга за величиною в країні
- Жоден з шести реакторів Запорізької АЕС не працює через російські обстріли, і лише три з чотирьох реакторів Рівненської АЕС наразі експлуатуються
- Пошкоджено значну кількість підстанцій у Київській, Житомирській, Хмельницькій, Львівській, Сумській, Полтавській та Миколаївській областях.
Це досить орієнтовний перелік пошкоджень. Однак цього достатньо, щоб усвідомити увесь спектр проблем, які ми на сьогодні маємо в енергетичній сфері.
Звичні абревіатури по-простому
ТЕС (теплоелектростанція) – паливо (газ чи вугілля) спалюється в котлах, вода, що циркулює трубами, перетворюється в паливо та крутить турбіни, в результаті чого генерується струм.
ТЕЦ (теплоелектроцентраль) – це вже ціла станція, задача якої – виробляти і світло, і тепло.
АЕС (атомні електростанції). Їх особливість – вони працюють лише з постійним навантаженням. Тому в пікові години, коли йде «стрибок» споживання енергії роботу вони передають ТЕС чи ТЕЦ
ГЕС (гідроелектростанції) – працюють за допомогою води. Проте їх широке використання може призвести до критичного зниження води у водосховищах.
Підстанції – приймають, розподіляють та перетворюють вже існуючу електроенергію.
Що зробила держава
У вересні ДТЕК був змушений збільшити виробництво електроенергії на 16%, щоб запобігти нестабільності енергосистеми та відключенням електроенергії по всій країні, оскільки близько 45% генеруючих потужностей в Україні відключені.
Міністерство енергетики заборонило експорт електроенергії з метою забезпечення достатньої потужності для стабілізації української енергосистеми.
Усі заходи дали змогу знизити споживання по країні орієнтовно на 35%, тому ця криза постачання не завдала непоправної шкоди усій мережі.
Що маємо зробити ми, громадяни
Головна задача українців – максимально допомогти енергетикам. Для цього потрібно дотримуватися простого правила – знизити споживання електроенергії по максимуму, а особливо – в пікові години.
Також дуже важливо сплачувати за комунальні послуги. Адже це допоможе комунальній сфері країни функціонувати.
І ще одне прохання від енергетиків, та й від усіх свідомих громадян: не панікуйте, не обурюйтесь, не заздріть, якщо у сусіда є світло. Ми маємо зараз зібратися та просто пережити зиму, яка може бути досить нелегкою. І ще, не забуваймо, в країні війна. І відключення електроенергії – це далеко не найгірше із усього, що може статися.
