Володимир Сажко став очільником Кожанської селищної територіальної громади у минулому році – в непростий період завершення реформи децентралізації і створення та становлення в Україні нових адміністративних одиниць. Крім цього раніше він не працював в органах місцевого самоврядування, адже прийшов зі сфери бізнесу. Проте його енергійність і впевненість передаються співрозмовнику з перших хвилин бесіди. А чітка позиція переконує, що Кожанці і селам, які об’єдналися навколо неї, вдасться подолати всі перепони на новому шляху.
Як живе молода Кожанська громада, які проблеми у ній виникають та яким чином їх вдається вирішувати, селищний голова Володимир Сажко розповів ФастівNews.City.
Володимир Сажко майже рік обіймає посаду голови Кожанської громади
Володимире Андрійовичу, з якими труднощами ви стикнулися, коли прийшли на посаду селищного голови?
- Майже всьому, що стосується організації роботи органів місцевого самоврядування, мені довелося вчитися. Адже я до цього був приватним підприємцем. Але в нагоді стали 10 років депутатства у Кожанській селищній раді, тому основи я знав. Дякуючи нашому потужному колективу, ми зараз нормально працюємо і розвиваємося.
А питання у нашій громаді були стандартні, як у всіх. Спочатку нам не вистачило часу для адаптації. Першу сесію ми провели 1 грудня, за місяць до нового року. Були відповідні складнощі з забезпеченням енергоносіями, функціонуванням закладів освіти, і я впевнений, не тільки у нас. Але ми справилися. Взагалі перший рік – це рік налаштування механізму управління і функціонування громади.
Скільки людей працює у центральному апараті селищної ради?
- Він у нас максимально невеликий. Без прибиральниць - це 33 людини.
У вас є заступники?
- Два: перший заступник – керівник апарату, і заступник з гуманітарного напрямку.
Скільки депутатів у селищній раді? Від яких партій?
- 22. У нас представлені і «Батьківщина», і «Слуга Народу», і «ЄС». Але яскраво вираженого розподілу на фракції немає, як і спроб розділити колектив чи ділити сфери впливу.
Тобто політична приналежність не заважає працювати?
- Абсолютно. У нас безпартійний голова. І ми дивимося на наших депутатів просто, як на людей.
Якісь партії пропонували вам балотуватися від них?
- Звичайно.
Чому відмовилися?
- Я готовий до співпраці з усіма політичними силами, які несуть добро у нашу громаду. Готовий приймати підтримку від певних політичних сил. Але так радикально – щоб вступити в партію – ні. А в перемовинах перед виборами більшість політсил основною вимогою називало саме вступ до партії. Мені ж хотілося пройти цю стадію як простій людині. Щоб отримати оцінку своєму життю за попередній період часу.
Чому ви вирішили так кардинально змінити своє життя і балотувалися на посаду селищного голови?
- У тій сфері, де я працював раніше, я досяг певних вершин і мені стало трохи нудно робити щодня одне й те ж. Сама структура в моєму бізнесі була відпрацьована, всі працівники знали свою роботу. Фактично, я переставав бути ефективним.
То це був новий виклик для вас?
- Так, може, я дозрів до такого рішення. Зараз мені цікаво і приємно працювати на цій роботі, особливо, якщо щось виходить.
Чому, на вашу думку, люди підтримали саме вас?
- Я на цій території народився, виріс і живу. А мої батьки навчили мене жити по-людськи, з людьми себе вести нормально. Можливо, це результат цього життя.
До речі, на передвиборчу компанію я нічого не витратив.
Яким бізнесом ви займалися?
- Це була торгівля: магазини продовольчі, будівельні та інші. Я в цей бізнес потрапив випадково, коли залишився без роботи. Після сільськогосподарської академії (зараз – НУБіП) працював на Кожанському цукровому заводі, аж до його банкротства. У 1999 році ми працювали три місяці на рік, дев’ять – жили за власний рахунок. А я вже мав сім’ю і маленьку дитину, тому почав шукати альтернативу.
На кого після виборів залишили бізнес?
- У мене є дружина і троє дітей. Ми весь час працювали разом, тобто вони цю роботу знають.
Ви брали участь у процесі створення Кожанської громади?
- Я був в Ініціативній групі, яка працювала над створенням громади. Мене як депутата Кожанської селищної ради туди делегували колеги на сесії. Крім мене, до складу групи входили голови громад, які готові були утворити ОТГ, – це очільники Триліс, Кожанки, Яхнів, Дмитрівки і Волиці.
Нещодавно у Кожанській СТГ з'явився поліцейський офіцер громади
Ваша громада невелика, і в деяких населених пунктах живе кілька тисяч або навіть сотень людей. Мабуть, є проблема з наповненістю шкіл у селах? Як ви вирішуєте це питання?
- Дійсно, у малокомплектних школах, у нас це Яхни і Малополовецьке, вчиться в середньому 30 учнів. Ми прекрасно знаємо, що потрібно проводити процес оптимізації наших навчальних закладів. Є різні шляхи її проведення – перехід в інші ступені або призупинення функціонування шкіл (що дає змогу зберегти навчальний заклад).
У цьому році ми були не готові до цього процесу. Нам не вистачає фінансування, щоб підготувати опорний навчальний заклад. Усі школи громади в тій чи іншій мірі потребують ремонту.
Наступного року ми звернемося з проханням включити наш опорний заклад в програму «Велике будівництво». Адже ні один освітній заклад нашої громади на сьогоднішній день не відповідає вимогам до освітнього процесу, і навіть до шкільного харчування дітей.
Місцеві мешканці не будуть проти оптимізації шкіл?
- Люди розуміють і бачать, що це тягар для нашого бюджету. Я їм пояснюю, що нам зараз потрібно вибирати: або ми будуємо дороги, робимо вуличне освітлення, або просто утримуємо школи. Крім цього, всім ясно, якщо у класі четверо чи п’ятеро учнів (а буває і менше), то вони не здобудуть освіту того рівня, яка їм потрібна.
Як забезпечується навчальний процес у таких маленьких школах?
- Наш відділ освіти намагається у кожному конкретному закладі оптимізувати цей процес. Я знаю, що у цьому році в Малополовецькому перший і другий класи будуть займатися разом, з одним учителем. Але це не вихід.
Як школярів довозять із сіл у Кожанку, в опорну школу?
- Маємо чотири шкільні автобуси. Три ми ремонтуємо, і вони поки їздять. Один автобус потребує капітального ремонту. Він давно вийшов з ладу. Ми звернулися за допомогою до народного депутата від нашого округу Олега Дунди, і він нас в цьому напрямку підтримує. Я думаю, завдяки йому, ми отримаємо автобуси для наших шкіл.
Між Кожанкою і Фастовом та Києвом є якісне транспортне сполучення? Як люди доїжджають у великі міста?
- Через Кожанку проїжджає маршрутка Попільня-Київ. Мої діти в період навчання проходили 150 метрів від дому до зупинки, сідали в цей автобус і виходили біля університету в Києві. Їхати приблизно півтори години.
З Кожанки до Фастова сформовані перевезення ще за радянських часів. Зараз відповідні договори укладають райдержадміністрація і перевізник.
Бувають скарги на перевізників?
- Звичайно. Наприклад, була дуже неприємна ситуація по Волиці і Дмитрівці, але наразі вона вирішена. Перевізник змінився. Сподіваюся, люди будуть задоволені.
То ви не впливаєте на ці процеси?
- Ми можемо тільки звертатися до райдержадміністрації з проханням чи з пропозицією вплинути або розірвати договір. Але зараз змінилося законодавство, і договори будуть укладатися тристоронні – за участю громади. Тоді вплив у нас буде більший.
А в подальшому, з наступного року, ми зможемо створювати внутрішні рейси (тільки всередині громади) і укладати договори з перевізниками самі. Поки у нас таких рейсів між селами громади немає.
Якщо зможемо отримати хоча б кілька шкільних автобусів, тоді один з тих, що вивільниться, відремонтуємо. І він буде здійснювати внутрішні перевезення на соціальній основі. Якщо це власний транспорт, ми можемо забезпечити пільгове перевезення, і нам не доведеться компенсувати пільги перевізникам з нашого бюджету.
До слова, цей пункт – внутрішні перевезення – є у моїй передвиборчій програмі, половину якої я вже виконав.
Відкриття ЦНАПу у Кожанській громаді
Які ще пункти виконали?
- Одна з перших справ, яка не потребувала великих фінансових затрат, - розробка і запуск сайту громади. Він забезпечує публічність нашої роботи.
Нещодавно у нас з’явився поліцейський офіцер громади.
Відкрили у Кожанці ЦНАП. Послуги наблизили до людей. Фактично 90% послуг, яких потребують мешканці сіл, вони можуть отримати в своєму старостинському округу. Це вдалося не стільки завдяки нашим зусиллям, а співпало з державною політикою: послуги надаються у великому обсязі саме старостами.
До кінця року ми відпрацьовуємо надання віддалених послуг в межах громади, дивимося, які спеціалісти повинні виїжджати у села, наприклад, із земельного відділу, ЦНАПу. Це буде за графіком або за потребою.
У Кожанській громаді створили комунальне підприємство, яке обслуговує нашу територію: косить, ріже, рубає і так далі. Раніше доводилося шукати для цього окремих людей і домовлятися. Тому роботи проводили не в тому обсязі, що потрібно.
Поділіться планами на майбутнє. Що хочете зробити у найближчий час?
- Ми – молода громада, тому нам потрібно все: дороги, освітлення, парки, школи, будинки культури. Все, що ми отримали, не відповідає тому, що повинно бути. Наприклад, будинок культури має бути достойний, жити, рухатися. А у нас фактично 70% будинків культури в аварійному стані.
На наступний рік будемо звертатися до обласної ради з проханням виділити певну кількість субвенцій, в основному на дорожнє покриття.
Будемо купляти в лізинг мінімальний комплект засобів для упорядження територій.
Але основна задача наступного року – оптимізувати освітню сферу, тільки зробити це правильно. Треба підготувати опорні заклади, якщо ми хочемо, щоб там вчилося більше дітей. Сподіваюся, отримаємо на це бюджетне фінансування, ввійдемо в якісь проекти. Ми готуємося до цього дуже ретельно.
Довідка. Офіційно Кожанська СТГ утворилася після виборів 25 жовтня 2020 року. Хоча її добровільне формування почалося за кілька років до цього. До складу Кожанської громади входить 15 населених пунктів (Кожанка, Софіївка, Степове, Волиця, Дмитрівка, Півні, Малополовецьке, Тарасівка, Пилипівка, Єлизаветівка, Королівка, Скригалівка, Ставки, Триліси, Яхни), розділених на 7 старостинських округів. Населення громади – 8300 осіб, але, за словами селищного голови, може сягати й 9 тисяч, адже багато людей проживає на постійній основі в садових і дачних кооперативах. У найменших населених пунктах – селах Степове і Єлизаветівка - зареєстровані всього 35-40 мешканців.
Бюджет Кожанської громади – 67 млн грн. Майже половина – освітня субвенція. Власні надходження складаються в основному з виплат за оренду землі, ПДФО і земельного податку.
Найбільше діюче підприємство – «Фастівський завод органічних речовин» (ТОВ «ФАЗОР») – виробляє технічні спирти, які використовуються для виробництва палива. Найбільше аграрне підприємство - зареєстрований у Ковалівській громаді ПСП «Агрофірма «Світанок», обробляє половину площі Кожанської громади.
